ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.04.2026Справа № 910/1948/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (вул.Богатирська, буд.11, м.Київ, 04209; ідентифікаційний код 35411500)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» (вул.Рудницького Степана, буд.6-Д, оф.43/1, м.Київ, 03195; ідентифікаційний код 40619018)
про стягнення 276 776,68 грн
без виклику представників сторін,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» про стягнення 276 776,68 грн, з яких 210 400,23 грн заборгованості, 42 080,04 грн штрафу, 16 864,36 грн пені, 5 440,12 грн 10% річних та 1 991,93 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати оренди обладнання, переданого за договором оренди обладнання № 5-090725 від 09.07.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.
На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.
Оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
09.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» (орендар) було укладено договір оренди обладнання № 2-090725 (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається орендарем у Договорі або відповідних додатках до нього.
Відповідно до пункту 4.1 Договору при передачі/поверненні кожної одиниці обладнання сторони підписують акт приймання-передачі. Перебіг строку оренди обладнання та відповідне нарахування орендної плати починається з дати вказаної сторонами у відповідному акті приймання-передачі обладнання, а закінчується - датою, вказаною сторонами у акті повернення обладнання з оренди.
Орендодавець передає обладнання в оренду за адресою, вказаною у акті передачі обладнання в оренду. Акт передачі обладнання в оренду містить інформацію про перелік обладнання, що передається в оренду, його відновну вартість, вартість послуг з оренди обладнання щодо кожної одиниці обладнання, яке передається орендарю без врахування ПДВ, а також адресу безпосередньої експлуатації обладнання орендарем (пункт 4.2 Договору).
За умовами пункту 4.3 Договору доставка обладнання до місця його експлуатації може здійснюватися як силами орендодавця, так і орендаря. У випадку доставки обладнання до місця його експлуатації силами орендодавця, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю її вартість. Вартість доставки обладнання силами орендодавця розраховується згідно з тарифами суб'єктів господарювання з надання послуг перевезення/логістики, або внутрішніми тарифами орендодавця, та зазначається орендодавцем у відповідному рахунку на оплату та акті надання послуг.
Пунктом 4.10 Договору передбачено, що орендар повинен повернути обладнання в день закінчення строку оренди.
Підтвердженням факту повернення обладнання орендодавцю є укладений між сторонами без зауважень та заперечень акт повернення обладнання з оренди. До підписання сторонами такого акта повернення обладнання з оренди обладнання вважається таким, що знаходиться в тимчасовому оплатному користуванні орендаря (пункт 4.15 Договору).
Згідно з пунктом 4.16 Договору зворотній вивіз обладнання з експлуатації може здійснювати як силами орендодавця, так і орендаря. У випадку зворотного вивозу обладнання з місця його експлуатації силами орендодавця, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю її вартість. Вартість зворотного вивозу обладнання силами орендодавця розраховується згідно з тарифами суб'єктів господарювання з надання послуг перевезення/логістики, або внутрішніми тарифами орендодавця, та зазначається орендодавцем у відповідному рахунку на оплату та акті надання послуг.
За умовами пунктів 5.1 - 5.3 Договору орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за відповідний орендний період, попередньо узгоджений сторонами. Вартість фактично наданих орендарю послуг з оренди обладнання визначається у рахунках на оплату, актах надання послуг. Надання послуг та нарахування орендної плати починається з дня укладення сторонами відповідного акту передачі обладнання в оренду, або з дня, зазначеного у відповідному акту передачі обладнання в оренду.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що оплата орендарем послуг з оренди відбувається у порядку попередньої оплати на підставі рахунка на оплату у розмірі 100% від загального розміру плати за запланований період оренди, протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідного рахунка від орендодавця.
Водночас у підпункті 5.5.1 пункту 5.5 Договору встановлено, що у будь-якому випадку орендар зобов'язаний сплатити орендну плату за час фактичного користування обладнанням не пізніше 5 числа наступного за звітним місяця, за звітний місяць, незалежно від наявності у орендаря відповідного рахунка на оплату.
За фактом належного надання орендодавцем/прийняття орендарем послуг з тимчасового оплатного користування, після закінчення надання послуг (періоду оренди, строку оренди), орендодавець протягом 5 робочих днів готує та передає/надсилає на погодження орендарю примірник акту надання послуг. Орендар зобов'язаний протягом 5 робочих днів від дня отримання зазначених актів розглянути та підписати їх або надати письмові мотивовані заперечення. Після підписання орендар протягом 5 робочих днів передає один примірник підписаного акту орендодавцеві. У випадку наявності у орендаря зауважень до наданих послуг та/або акту надання послуг, такі недоліки усуваються орендодавцем протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмових мотивованих зауважень від орендаря. Після усунення недоліків погодження акту відбувається у порядку, встановленому цим пунктом Договору. У випадку, якщо протягом зазначеного періоду орендодавець не отримає підписаний замовником примірник акта або обґрунтованої відмови від його підписання, акт вважається підписаним (укладеним), а послуги такими, що надані належним чином (пункт 5.7 Договору).
Відповідно до пункту 6.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання орендарем грошових зобов'язань, що виникають на підставі цього Договору, орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10 процентів річних, пеню від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день такого прострочення, а також штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного орендарем грошового зобов'язання.
Нарахування пені за порушення орендарем грошового зобов'язання згідно з пунктом 6.2 цього Договору не обмежується шестимісячним строком та нараховується за весь час невиконання або неналежного виконання орендарем грошового зобов'язання (пункт 6.3 Договору).
Договір укладений строком на один календарний рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами (пункт 8.1 Договору).
У пункті 11.8 Договору сторони погодили, що документообіг, що виникає з підстав виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, також може здійснюватися у електронному (бездокументарному) вигляді у порядку, передбаченому законами України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
09.07.2025 позивач виставив відповідачу рахунок № 3572 від 09.07.2025 на оплату оренди обладнання (за період з 14.07.2025 по 11.08.2025), а також послуг із доставки обладнання в загальному розмірі 104 000,10 грн, який відповідач оплатив платіжними інструкціями № 537 від 09.07.2025 на суму 101 499,90 грн та № 549 від 10.07.2025 на суму 2 500,20 грн.
Згідно з актом передачі в оренду № 1593 від 14.07.2025 позивач здав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування обладнання, а саме «Підйомник HA 18PX HO904» за ціною 3 166,67 грн без ПДВ за добу. У цьому ж акті сторони узгодили, що початком оренди є 00:00 14.07.2025.
Доказів підписання сторонами акту повернення обладнання матеріали справи не містять.
Як зазначає позивач, він, на виконання своїх договірних зобов'язань, надав відповідачу обладнання в оренду, за користування яким останній мав сплатити 389 000,40 грн відповідно до підписаних сторонами актів надання послуг № 2884 від 31.07.2025 на суму 65 300,06 грн та № 3316 від 11.08.2025 на суму 38 700,04 грн, а також актів надання послуг № 3691 від 31.08.2025 на суму 64 600,07 грн, № ПН-00004202 від 30.09.2025 на суму 98 800,10 грн, № 4844 від 31.10.2025 на суму 102 600,11 грн та № 5120 від 17.11.2025 на суму 19 000,02 грн, які відповідач не підписав. Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання із сплати орендної плати виконав частково, сплативши позивачу лише 178 600,17 грн відповідно до платіжних інструкцій № 537 від 09.07.2025 на суму 101 499,90 грн, № 549 від 10.07.2025 на суму 2 500,20 грн, № 650 від 18.09.2025 на суму 64 600,07 грн та № 668 від 08.11.2025 на суму 10 000,00 грн.
З огляду на те, що відповідач повністю не розрахувався з позивачем за оренду обладнання, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 210 400,23 грн заборгованості, 42 080,04 грн штрафу, 16 864,36 грн пені, 5 440,12 грн 10% річних та 1 991,93 грн інфляційних втрат.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонам Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Судом встановлено передачу позивачем у володіння і користування відповідачу обладнання, про що свідчить акт передачі в оренду № 1593 від 14.07.2025.
Доказів підписання сторонами акту повернення обладнання матеріали справи не містять.
Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв'язку з укладенням Договору та прийняттям у володіння і користування обладнання, виникло зобов'язання зі сплати орендної плати за весь час його використання.
За умовами пункту 5.7 Договору за фактом надання орендодавцем, прийняття орендарем послуг з тимчасового оплатного користування, сторони підписують акт надання послуг.
На підтвердження надання позивачем і прийняття відповідачем відповідних послуг матеріали справи містять підписані сторонами акти надання послуг № 2884 від 31.07.2025 на суму 65 300,06 грн та № 3316 від 11.08.2025 на суму 38 700,04 грн, а також акти надання послуг № 3691 від 31.08.2025 на суму 64 600,07 грн, № ПН-00004202 від 30.09.2025 на суму 98 800,10 грн, № 4844 від 31.10.2025 на суму 102 600,11 грн та № 5120 від 17.11.2025 на суму 19 000,02 грн, які відповідач не підписав.
Суд відзначає, що у пункті 11.8 Договору сторони домовились про можливість здійснювати обмін документами, складеними на виконання Договору, в електронному вигляді.
Обставини справи свідчать про те, що сторони використовували сервіс електронного документообігу «Вчасно», який забезпечує миттєвий обсяг документами.
Зокрема акти надання послуг № 3691 від 31.08.2025, № ПН-00004202 від 30.09.2025, № 4844 від 31.10.2025 та № 5120 від 17.11.2025 позивач підписав за допомогою сервісу «Вчасно» і вказані акти містять інформацію про їх надіслання відповідачу.
Оскільки відповідач не надав зауважень щодо послуг, надання яких засвідчено вищенаведеними актами, як і не спростував їх отримання від позивача, з огляду на відсутність доказів повернення обладнання, що у силу пунктів 4.1, 7.1 Договору припиняє нарахування орендної плати, суд констатує, що такі акти відповідно до пункту 5.7 Договору вважаються підписаними, а послуги такими, що надані належним чином, у зв'язку з чим підлягають оплаті у повному обсязі.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
З урахуванням погодженого сторонами у пункті 5.5 Договору порядку розрахунків, зобов'язання відповідача з оплати за користування обладнанням мало бути виконано на умовах попередньої оплати протягом 3 робочих днів з дня отримання рахунку позивача, але не пізніше 5 числа наступного місяця, незалежно від отримання відповідачем рахунка на оплату.
Відтак суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань є таким, що настав.
За приписом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, що відповідно до платіжних інструкцій № 537 від 09.07.2025 на суму 101 499,90 грн, № 549 від 10.07.2025 на суму 2 500,20 грн, № 650 від 18.09.2025 на суму 64 600,07 грн та № 668 від 08.11.2025 на суму 10 000,00 грн відповідач сплатив позивачу 178 600,17 грн, які зараховувались останнім на погашення грошових зобов'язань відповідача за черговістю їх виникнення.
Відтак, оскільки невиконання грошових зобов'язань відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, доказів сплати боргу в повному обсязі відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 210 400,23 грн визнається судом обґрунтованою.
Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 6.2 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання орендарем грошових зобов'язань, що виникають на підставі цього Договору, орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10 процентів річних, пеню від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день такого прострочення, а також штраф у розмірі 20% від суми невиконаного або неналежно виконаного орендарем грошового зобов'язання.
Неналежне виконаного відповідачем грошового зобов'язання зумовлює для нього настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 20% від суми неналежно виконаного зобов'язання.
Виходячи з викладеного, сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 42 080,04 грн.
За приписами статей 253, 254 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд виявив помилку, яка полягає у тому, що позивач неправильно визначив момент з якого грошове зобов'язання зі сплати орендної плати за час фактичного користування обладнанням у вересні 2025 року стало простроченим. Оскільки пункт 5.5 Договору не підлягає застосуванню через ненадання позивачем доказів отримання відповідачем відповідного рахунку, а 5 жовтня 2025 року, що визначено відповідно до умов підпункту 5.5.1 пункту 5.5 Договору, припало на вихідний день, останнім днем виконання грошового зобов'язання було 06.10.2025 (перший робочий день), а прострочення почалося 07.10.2025.
За розрахунком суду, розмір пені за період з 07.10.2025 по 28.01.2026 із суми боргу 88 800,10 грн складає 8 597,80 грн.
В іншій частині розрахунки пені в розмірі 7 319,74 грн за період з 06.11.2025 по 28.01.2026 із суми боргу 102 600,11 грн та в розмірі 871,40 грн за період з 06.12.2025 по 28.01.2026 із суми боргу 19 000,02 грн, є арифметично правильними.
Отже, за перерахунком суду загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 16 788,94 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пункті 6.2 Договору сторони визначили вищій розмір процентів річних.
Описана вище помилка вплинула також і на правильність розрахунку процентів річних.
За розрахунком суду розмір 10% річних за період з 07.10.2025 по 28.01.2026 із суми боргу 88 800,10 грн склав 2 773,48 грн.
В іншій частині розрахунки 10% річних в розмірі 2 361,21 грн за період з 06.11.2025 по 28.01.2026 із суми боргу 102 600,11 грн та в розмірі 281,10 грн за період з 06.12.2025 по 28.01.2026 із суми боргу 19 000,02 грн, є арифметично правильними.
За перерахунком суду загальна сума 10% річних, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 5 415,79 грн.
Розмір інфляційних втрат позивачем розраховано правильно, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі - 1 991,93 грн.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд встановив часткову обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 210 400,23 грн, штрафу в розмірі 42 080,04 грн, пені в розмірі 16 788,94 грн, 10% річних в розмірі 5 415,79 грн та інфляційних втрат в розмірі 1 991,93 грн.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 4 150,15 грн - на відповідача, в розмірі 1,50 грн - на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська універсальна транспортна компанія» (вул.Рудницького Степана, буд.6-Д, оф.43/1, м.Київ, 03195; ідентифікаційний код 40619018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (вул.Богатирська, буд.11, м.Київ, 04209; ідентифікаційний код 35411500) заборгованість в розмірі 210 400 (двісті десять тисяч чотириста) грн 23 коп., штраф в розмірі 42 080 (сорок дві тисячі вісімдесят) грн 04 коп., пеню в розмірі 16 788 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 94 коп., 10% річних в розмірі 5 415 (п'ять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн 79 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 991 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто одна) грн 93 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 150 (чотири тисячі сто п'ятдесят) грн 15 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.04.2026.
Суддя Т.П. Капцова