ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.04.2026Справа № 910/14334/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши без виклику сторін у порядку спрощеного позовного провадження справу
За позовом 1. Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15, м. Київ, 01010;
ідентифікаційний код 37401206
2. Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації
вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15, м. Київ, 01010;
ідентифікаційний код 37451566
до Фізичної особи-підприємця Яковенко Олександра Семеновича
АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1
про стягнення коштів у розмірі 219 137,82 грн. та виселення
Печерська районна в місті Києві державна адміністрація (далі-позивач-1) та Відділ культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі-позивач-2) звернулися до Фізичної особи-підприємця Яковенко Олександра Семеновича (далі-відповідач) про стягнення коштів у розмірі 219 137,82 грн. за Договором оренди №14/602 від 25.11.2016 та виселення з орендованого приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2025 позовну заяву залишено без руху, надано час на усунення недоліків.
01.12.2025 від Печерської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2025 відкрито провадження у справі №910/14334/25; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
22.12.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в котрому проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з підстав необґрунтованості та недоведеності.
31.12.2025 позивачем подано відповідь на відзив із спростуванням аргументів позивача.
Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
При цьому судом враховано, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи “Федіна проти України» від 02.09.2010, “Смірнова проти України» від 08.11.2005, “Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, “Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.
25 листопада 2016 року між Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією, комунальним підприємством Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» (правонаступником якого є комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва») та фізичною особою - підприємцем Яковенком Олександром Семеновичем (далі - відповідач, орендар), було укладено Договір № 14/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір оренди), на підставі якого відповідачу було передано в оренду нежитлове приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 7, загальною площею 34,2 кв.м, для розміщення торгівельного об'єкту з продажу канцтоварів та поліграфічної продукції.
Розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.07.2018 № 464 «Про внесення змін до розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 16 січня 2014 року № 8 «Про перезакріплення нерухомого майна територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації», нежитлове приміщення на бульварі Лесі Українки, 7, площею 34,2 кв. м, передано на балансове утримання відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Позивач 2).
03 вересня 2018 року, за згодою сторін, між Позивачем 1, Позивачем 2 та Відповідачем було укладено додатковий Договір № 2 «Про внесення змін до договору від 25.11.2016 року № 14/602 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду», в якому було визнано Відділ Підприємством-балансоутримувачем та одержувачем коштів від орендної плати.
Відповідно до п. 9.1. Договору оренди № 14/602, термін дії останнього був встановлений до 10 червня 2019 року (договір був пролонгований терміном дії до 10 червня 2022 року, після чого був пролонгований до 16 червня 2025 року).
Об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 34,20 кв. м, на 1-му поверсі згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.
Вартість цього об'єкта згідно із затвердженим 29 серпня 2016 року висновком про вартість майна станом на 30 червня 2016 року становила 27 333,33 грн за 1 кв.м, а всього - 934 800,00 грн (пункти 2.1., 2.2. Договору).
Листом від 18.04.2025 № 105/36-224 Відділ культури, як балансоутримувач орендних приміщень, повідомив Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію, що за час орендних відносин мав місце факт систематичного порушення Відповідачем вимог пункту 4.2.4. Договору оренди в частині своєчасної сплати орендних платежів. Протягом часу дії орендних відносин орендні платежі сплачувались не в повному обсязі, із затримкою платежу на термін більше, ніж три місяці підряд з дня закінчення строку платежу.
Як вказує Позивач, Відділ, підприємство балансоутримувач - отримувач орендних платежів, на постійній основі направляє Відповідачу претензії про сплату боргу з орендних платежів.
За доводами Позивача, за Відповідачем обліковується боргованість з орендних платежів три і більше місяці підряд.
Пунктом 9.3. Договору обумовлені обставини, за яких ОРЕНДОДАВЕЦЬ може відмовитись від Договору в односторонньому порядку.
Так, згідно з пунктом 5.1.3. Договору Орендодавець має право відмовитись від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря при несплаті ним орендної плати протягом трьох місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
Враховуючи наведене, та той факт, що несвоєчасна та не в повному обсязі оплата орендних платежів має систематичний порядок, відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України, пунктів 5.1.3, 9.3. Договору, враховуючи недобропорядність орендаря у виниклих за умовами договору відносинах, Відділ культури повідомив про необхідність розірвання Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.11.2016 № 14/602, укладений з ФО-П Яковенко О.С.
Печерська районна в місті Києві державна адміністрація листом від 06.05.2025 № 105-5396, як орендодавець та Відділ культури листом від 02.05.2025 № 105/36-254, як підприємство балансоутримувач - отримувач орендних платежів, направили на адресу ФОП Яковенка О. С. заяви про відмову від договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.11.2016 № 14/602 та з урахуванням статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», пункту 4.2.21 Договору, запропоновано Відповідачу протягом трьох календарних днів, з дати отримання цієї заяви, передати нежитлові приміщення, загальною площею 34,2 кв. м, розташованих на першому поверсі будинку № 7 на бульв. Лесі Українки по акту приймання - передачі представникам Печерської районної в місті Києві державної адміністрації та Відділу культури.
Відповідачем отримано відповідні Заяви про відмову, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до пп. 3.7 та 4.2.4 Договору оренди, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
За твердженням Позивачів, Відповідач систематично порушував ці умови Договору оренди, а саме: не в повному обсязі або взагалі не сплачував орендну плату, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати, підтвердженням чого є розрахунок заборгованості.
Відповідно до п. 5.1.3 Договору Орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення Орендаря при несплаті Орендарем орендної плати протягом 3 місяців підряд з дня закінчення строку платежу.
Пунктами 5.2.2 п.5.2 Договору передбачено, що до прав Підприємства - Балансоутримувач належить «Стягнути з Орендаря заборгованість з орендної плати та інші збитки, заподіяні ним невиконанням своїх зобов'язань за цим договором, шляхом звернення стягнення на його кошти та майно в порядку, визначеним законодавством України».
Згідно рішення Київської міської ради від 14.12.2023 №7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» зі змінами та доповненнями, Відділом, за 2024 рік, нараховувалась оплата за орендоване приміщення у розмірі 50% орендної плати.
Починаючи з 01.01.2025 року до 31.12.2025 року, орендна плата становитиме 75% орендної плати. Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Позивач 2 листами Претензіями від 03.04.2024 № 105/36-189, 09.07.2024 № 105/36-332, 28.11.2024 № 105/36-566, 25.04.2025 № 105/36-237 повідомляв Відповідача про заборгованість по сплаті орендної плати та необхідність здійснити погашення заборгованості.
Відповідачем отримувалися дані Претензії та листи-попередження та ніяким чином не відреаговано.
Окрім того, за доводами Позивачів, на Відповідача покладено обов'язок укладати договір страхування на орендоване приміщення площею 34,2 мІ за адресою: бульвар Лесі Українки, 7, та надавати належним чином завірену копію договору страхування та документів, які підтверджують сплату страхового платежу.
Відповідно до п. 175 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 «Про деякі питання оренди державного та комунального майна» зі 5 змінами і доповненнями, орендар повинен постійно оновлювати договір страхування так, щоб протягом строку дії договору оренди, майно було застрахованим та надавати орендодавцю та балансоутримувачу копії договору страхування і платіжного доручення, завірені належним чином.
За твердженням Позивача 1 станом на 01.03.2025 року Відповідачем не надано завірених належним чином копії договору страхування і документів, які підтверджують сплату страхового платежу на 2021-2025 роки.
Спір між сторонами судового процесу виник в результаті порушення відповідачем грошового зобов'язання за Договором. Відповідач в установлений Договором № 14/602 від 25.11.2016 не здійснив сплату на користь позивача орендної плати в сумі 219 137,82 грн. та порушив обов'язок щодо страхування об'єкта оренди та сплати страхових платежів за 2021-2025.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним об'єктами оренди за Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до пп. 3.7 та 4.2.4 Договору оренди, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач систематично порушував умови Договору оренди, а саме: не в повному обсязі або взагалі не сплачував орендну плату, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендної плати, підтвердженням чого є розрахунок заборгованості.
Згідно рішення Київської міської ради від 14.12.2023 №7531/7572 «Про бюджет міста Києва на 2024 рік» зі змінами та доповненнями, Відділом, за 2024 рік, нараховувалась оплата за орендоване приміщення у розмірі 50% орендної плати.
Починаючи з 01.01.2025 року до 31.12.2025 року, орендна плата становитиме 75% орендної плати.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Позивач 2 листами Претензіями від 03.04.2024 № 105/36-189, 09.07.2024 № 105/36- 332, 28.11.2024 № 105/36-566, 25.04.2025 № 105/36-237 повідомляв Відповідача про заборгованість по сплаті орендної плати та необхідність здійснити погашення заборгованості. Відповідачем отримувалися дані Претензії та листи-попередження та ніяким чином не відреаговано.
Жодного обґрунтованого заперечення відповідача стосовно суми заборгованості у розмірі 219 137,82 по договору №№ 14/602 від 25.11.2016 за період з 01.01.2022 по 01.10.2025 в матеріалах справи не міститься.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по договору № 14/602 від 25.11.2016 за період з 01.01.2022 по 01.10.2025 настав до прийняття рішення по суті справи, заборгованість відповідача з орендної плати у розмірі 219 137,82 грн. підтверджена матеріалами справи, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.
Відповідач контррозрахунку суми позову, доказів на підтвердження наявності підстав звільнення його від відповідальності за невиконання зобов'язань по договору, не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Нормами частини 2 статті 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації (викупу) об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.
Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
У п. 9.1. Сторони визначили, що цей Договір є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє до 10.06.2019 року включно.
Відповідно до п. 9.2 Договору, усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.
Договір припиняється в разі: у разі ліквідації Орендодавця або Орендаря; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди Орендарем (за участю Орендаря); банкрутства Орендаря; загибелі Об'єкта; у разі смерті Орендаря (якщо орендарем є фізична особа); в інших випадках, передбачених законом (п.9.4. Договору).
Згідно з п. 9.7 Договору у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його продовженим закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається Зазначені на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього о Договору. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом, одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Так, доказів страхування Об'єкту оренди, надання орендарем нового звіту з незалежної оцінки об'єкта орендодавцю у встановлений Договором строк, як і доказів досягнення між сторонами згоди щодо продовження строку дії Договору шляхом укладання відповідного договору, який передбачений пунктом 9.7, матеріали даної справи не містять.
Крім того, до матеріалів позовної заяви долучено лист № 105/36-254 від 02.05.2025, зі змісту яких вбачається, що позивачі звертались до відповідача з повідомленням про відмову від Договору №14/602 та вимогою про повернення приміщення, що було передано відповідачу в оренду за Договором.
Судом встановлено, що відповідач істотно порушив умови договору оренди, а саме - не здійснив належним чином сплату орендних платежів, не застрахував об'єкт оренди, що є підставою для розірвання договору та виселення з об'єкту оренди.
Як вбачається із матеріалів справи, орендодавець вручив 06.05.2025 орендарю заяву від 02.05.2025 про відмову від договору із вимогою про повернення об'єкта оренди.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до умов ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно умов п. 4.2.21 договору орендодавець зобов'язаний після припинення дії договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу.
Згідно вимог ст. 2, 3 Закону правовою підставою зайняття комунального майна є договір оренди.
Отже, враховуючи, що позивач-1 належним чином повідомив відповідача про відмову від договору оренди у зв'язку із систематичним порушенням відповідачем обов'язків щодо сплати орендної сплати та необхідністю звільнення орендованого нежилого приміщення, суд дійшов висновку, що договір оренди є розірваним з 07.05.2025.
Таким чином, відповідач займає спірні приміщення площею 34,2 м2 за адресою: бульвар Лесі Українки, 7, у м. Києві без відповідної правової підстави.
Однак, докази повернення спірного майна у матеріалах справи № 910/14334/25 відсутні.
Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За таких обставин вимоги позивачів про виселення відповідача зі спірного приміщення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З системного аналізу вищевикладеного, беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Заперечення відповідача проти позовних вимог, що наведені у відзиві, суд розглянув та відхилив, як такі що не спростовують заявлених позовних вимог.
З огляду на вказані вище приписи законодавства та встановлені судом обставини неналежного виконання відповідачем умов договору щодо повного розрахунку за надані послуги, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Відділу культури Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 37451566) заборгованість у розмірі 219 137,82 грн. та 3287,07 грн судового збору.
3. Виселити Фізичну особу-підприємця Яковенка Олександра Семеновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 7, загальною площею 34,2 кв.м.
4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Яковенка Олександра Семеновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Печерської районної в місті Києві державної адміністрації вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15, м. Київ, 01010; ідентифікаційний код 37401206) 3028,00 грн. судового збору.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов