16.04.2026 року м.Дніпро Справа № 908/1544/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Михайловський Д.С. (власні засоби; технічні проблеми у представника; акт)
від відповідача: Бєліков О.С. (власні засоби);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 (суддя Давиденко І.В. повний текст якого підписаний 05.12.2025) у справі № 908/1544/24
за позовом: Запорізької міської ради м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС" м.Запоріжжя
про стягнення 1 202 061,57 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі №908/1544/24 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» про розстрочення виконання рішення суду від 16.10.2024 у справі № 908/1544/24 відмовлено.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС», в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким розстрочити виконання рішення суду від 16.10.2024 на 12 місяців.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ТОВ “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» є збитковим підприємством.
Відповідач наголошує на добросовісній поведінці, про що свідчить сплата поточних щомісячних платежів на користь Запорізької міської ради за договором оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:01:007:0186) від 17.10.2023 за № 202301000400032, а також платежів за рішенням суду від 23.07.2024 у справі №908/1529/24, на виконання якого судом надано розстрочку та вже сплачено 456 788,36 грн із загальної суми 587 299,31 грн
За твердженням відповідача, у разі пред'явлення Запорізькою міською радою до виконання судового наказу у даній справі, вжиті в рамках виконавчого провадження заходи примусу обмежать господарську діяльність ТОВ “ЧАСТАЙМ ПЛЮС», особливо враховуючи дію воєнного стану в Україні та в контексті основного виду діяльності Відповідача. Саме лише відкриття виконавчого провадження, без можливості реального виконання рішення, не забезпечить виконання його зобов'язання перед Позивачем.
ТОВ “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» просить врахувати, що розстрочка виконання рішення суду в цій справі не порушить балансу інтересів Сторін, а саме, досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Розстрочка виконання рішення суду сприятиме недопущенню понесення боржником додаткових витрат, пов'язаних з примусовим виконанням судового рішення органами виконавчої служби, стабільному здійсненню Відповідачем господарської діяльності та зробить реальною можливість отримання боргу Позивачем.
Позивач у відзиві, з посиланням на сталу практику Верховного Суду у вирішенні питання про надання розстрочення виконання рішень суду, просить врахувати, що: 1) виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); 2) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11-рп/2012); 3) відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997); 4) за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28.07.1999); суд, який надає розстрочку виконання рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація “потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача, як “потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Тобто, у цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду обов'язково мають враховуватися й інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 24.12.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
02.01.2026 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.01.2026 судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 19.03.2026.
Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 19.03.2026 не відбувся у зв'язку з участю судді Верхогляд Т.А. у семінарських заняттях з підготовки суддів апеляційних господарських судів в онлайн режимі для підтримання кваліфікації з 16.03.2026 по 20.03.2026, що унеможливлює здійснення правосуддя.
У зв'язку із закінченням навчання судді-члена колегії суддів Верхогляд Т.А., судова колегія призначила іншу дату судового засідання по справі - 16.04.2026.
23.01.2026 позивач звернувся з клопотанням про участь представника Запорізької міської ради - Михайловського Дмитра Сергійовича в судовому засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів.
09.03.2026 клопотання аналогічного змісту надійшло від представника відповідача.
16.04.2026 через технічні несправності з боку представника позивача ( відсутність аудіо та відео зв'язку), він не зміг прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, про що складено Акт Центрального апеляційного господарського суду щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
В судовому засіданні 16.04.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.10.2024 у справі № 908/1544/24 позов Запорізької міської ради задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС», (69027, м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 171, ідентифікаційний код юридичної особи 38665086) на користь Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запорiжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна (недотриманої орендної плати за землю) за період з 12.03.2017 по 28.02.2019 в розмірі 1 202 061 (один мільйон двісті дві тисяч шістдесят одну) грн 57 коп.; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС», (69027, м. Запоріжжя, вул. Культурна, буд. 171, ідентифікаційний код юридичної особи 38665086) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; на розрахунковий рахунок UA058201720344270024000034816, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892, банк: Державна казначейська служба України м. Київ) витрати на сплату судового збору за подання позову в розмірі 18 030 (вісімнадцять тисяч тридцять) грн 92 коп.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС" на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2024 у справі № 908/1544/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2024 у справі № 908/1544/24 залишено без змін.
З урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025, на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2024 у справі 908/1544/24 видано накази.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 16.10.2024 у справі №908/1544/24, в якій просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців, а саме до 01 - го числа кожного місяця рівними частинами по 100 171,80 грн та обґрунтовує свою заяву наступним.
Заява обґрунтована тим, що ТОВ “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС», що є підприємством з основним видом економічної діяльності - будівництво житлових і нежитлових будівель, перебуває у складному фінансовому становищі, що може значно ускладнитись виконанням рішення суду у справі № 908/1544/24. Згідно фінансової звітності малого підприємства (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 “Спрощена фінансова звітність») від 01.01.2025, з відміткою податкового органу про прийняття, ТОВ “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» є збитковим підприємством.
Відповідач наголошує на добросовісній поведінці, про що свідчить сплата поточних щомісячних платежів на користь Запорізької міської ради за договором оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:01:007:0186) від 17.10.2023 за № 202301000400032, а також платежів за рішенням суду від 23.07.2024 у справі №908/1529/24, на виконання його судом надано розстрочку та вже сплачено 456 788,36 грн із загальної суми 587 299,31 грн
За твердженням відповідача, у разі пред'явлення Запорізькою міською радою до виконання судового наказу у даній справі, вжиті в рамках виконавчого провадження заходи примусу обмежать господарську діяльність ТОВ “ЧАСТАЙМ ПЛЮС», особливо враховуючи дію воєнного стану в Україні та в контексті основного виду діяльності Відповідача. Саме лише відкриття виконавчого провадження без можливості реального виконання рішення не забезпечить виконання його зобов'язання перед Позивачем.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі №908/1544/24 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» про розстрочення виконання рішення суду від 16.10.2024 у справі № 908/1544/24 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд зазначив про те, що складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання відстрочення виконання судового рішення.
Поданий відповідачем звіт про фінансові результати підприємства відповідача за 2024 рік підтверджують збитковість підприємства, однак, відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності.
Заявником ТОВ “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» подано заяву про надання розстрочки виконання рішення 19.11.2025, тобто після спливу річного строку, визначеного ч.5 ст. 331 ГПК України (рішення від 16.10.2024).
Так, враховуючи приписи наведеної норми та визначення того, що розстрочення виконання рішення не може перевищувати один рік з дня ухвалення такого рішення, відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ГПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7 ст. 331 ГПК України).
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії §1 ст.6 Конвенції.
Затримка у виконанні рішення може бути виправдана за виняткових обставин. Але затримка не повинна бути такою, що позбавляє сутності право, яке захищається п.1 ст.6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі проти Італії", заява №22774/93, §74, ЄСПЛ 1999-V).
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів зазначає, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, яким чином він буде щомісячно погашати заборгованість.
Таким чином, підставою для відмови в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення є недоведення відповідачем належними та допустимими доказами наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі.
Також необхідно зазначити, що складне фінансове становище відповідача не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення.
При цьому, тривале невиконання рішення суду відповідачем призведе до порушення прав позивача.
Така позиція колегії суддів узгоджується з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 15.03.2018 у справі № 910/8153/17, відповідно до якої: “Складне фінансове становище ТОВ "ЕСУ", яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/2376/18.
Дане твердження також знаходить своє відображення в практиці Європейського суду з прав людини (яка на підставі ч. 4 ст. 11 ГПК України використовується судом як джерело права), відповідно до якої відсутність грошових коштів не може бути підставою відмови від виконання грошових зобов'язань (Справа "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002 (заява №59498/00), Справа "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року (заява № 18357/91) та інші).
У пункті 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, який не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначене спростовує доводи апелянта.
Отже, оцінивши доводи скаржника, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для відстрочення виконання рішення.
У цьому зв'язку, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Крім того, Господарським судом обґрунтовано зазначено, що відповідно до приписів ч. 5 ст.331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Заявником ТОВ “ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС» подано заяву про надання розстрочки виконання рішення 19.11.2025, тобто після спливу річного строку, визначеного ч.5 ст. 331 ГПК України (рішення від 16.10.2024), що також є самостійною підставою для відмови у задоволенні поданої заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі №908/1544/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.12.2025 у справі №908/1544/24 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАС-ТАЙМ ПЛЮС" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п.2 ч.1 ст.287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст постанови виготовлено і підписано 17.04.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков