Справа № 405/2277/26
провадження № 1-кс/405/1166/26
09.04.2026 м. Кропивницький
слідчий суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06.02.2025 року за №22025120000000020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці селища Микільське Міловського району Луганської області, громадянці України, зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимій,
встановив:
старший слідчий слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке просила задовольнити, з підстав зазначених у ньому.
Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання слідчої підтримала, просила задовольнити.
Захисник у судовому засіданні висловила позицію, відповідно до якої заперечувала щодо задоволення клопотання, вважала ризики недоведеними та підозру необґрунтованою.
Заслухавши прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Встановлено, що не пізніше липня 2023 року громадянка України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії проти України, яка розпочалась приблизно о 04 годині ранку 24.02.2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, з метою реалізації своїх особистих інтересів та усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи на тимчасово окупованій території селища Мілове, Старобільського району, Луганської області, вступила в злочинну змову з представниками окупаційної адміністрації РФ та терористичної організації «ЛНР», та отримавши від них пропозицію на зайняття посади в незаконному правоохоронному органі - «Міністерстві надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу - «Министерство чрезвычайных ситуаций и ликвидации последствий стихийных бедствий Луганской Народной Республики»), на тимчасово окупованій території селища Мілове, Старобільського району, Луганської області, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно та протиправно погодилась на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_6 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше липня 2023 року, будучи громадянкою України, перебуваючи на тимчасово окупованій території селища Мілове, Старобільського району, Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодившись на пропозицію представників окупаційної влади держави-агресора - Російської Федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «ЛНР», добровільно зайняла посаду державного інспектора з пожежного нагляду «56-ої самостійної державної пожежно-рятувальної частини Міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Луганської Народної Республіки» (мовою оригіналу - «56-ой самостоятельной государственной пожарно-спасательной части Министерства чрезвычайных ситуаций и ликвидации последствий стихийных бедствий Луганской Народной Республики»).
Тобто, перебуваючи на посаді державного інспектора з пожежного нагляду «56-ої самостійної державної пожежно-рятувальної частини Міністерства надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих Луганської Народної Республіки», створеного на тимчасово окупованій території - в селищі Мілове, Старобільського району, Луганської області ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих та ідеологічних мотивів, маючи владні повноваження правоохоронних органів, здійснювала протиправні дії від імені та в інтересах окупаційної влади держави-агресора російської федерації.
20 березня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Так, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» № 62(8254) від 20.03.2026 та на Офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора розміщено повідомлення про підозру ОСОБА_6 , а також опубліковано повістку про виклик на 24.03.2026, 25.03.2026, 26.03.2026 за зазначеною в повістці адресою для отримання письмового повідомлення про підозру, допиту в якості підозрюваного тощо.
Жодного разу у призначений час ОСОБА_6 у призначене місце не з'явилася, про неможливість та причини неприбуття не повідомила, що свідчить про умисні дії останньої, спрямовані на ухилення від явки до органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності та переховування останньої.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 , знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території так званої «лнр» - Луганська область, Старобільський район, селище Микільське, та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, за умови його належного повідомлення про такий виклик, 27.03.2026 її оголошено у всеукраїнський та міжнародний розшук.
Щодо обґрунтованості підозри:
чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя встановив причетність ОСОБА_6 до вчинення тяжкого злочину, а також обґрунтованість оголошеної їй підозри підтверджується наступними встановленими доказами:
1) повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;
2) відповідями оперативного підрозділу на доручення;
3) висновком судово - портретної експертизи;
4) протоколами оглядів електронних сторінок мережі Інтернет;
5) протоколами допитів свідків;
6) протоколами впізнання особи за фотознімками;
7) іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що: 1) підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на неї процесуальних обов'язків, є необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За вчинення вказаного злочину, що за ступенем тяжкості є особливо тяжким, у разі визнання ОСОБА_6 винуватою в його скоєнні, їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Добровільне зайняття громадянином України добровільне зайняття громадянином України посади у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, вчинене в період збройного конфлікту, в умовах воєнного стану, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Враховуючи певні характеризуючі дані та поведінку підозрюваної, зазначені обставини прямо вказують на те, що ОСОБА_6 є ініціативною та енергійною особою, вміє чітко планувати свою діяльність та дотримуватись певних умов, наслідком яких є добровільне зайняття у незаконному правоохоронному органі посади (мовою оригіналу) «Министерство чрезвычайных ситуаций и ликвидации последствий стихийных бедствий Луганской Народной Республики», створеного на тимчасово окупованій з 07.04.2014 по теперішній час території міста Луганськ та частини Луганської області.
Вказане свідчить про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_6 вчинить спроби уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Отже,слідчий суддя встановив, що соціальні зв'язки підозрюваної на території України не є настільки міцними для того, щоб ОСОБА_6 на час розслідування та судового розгляду не вчинив спроб переховуватися від слідства та суду.
Також встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 є громадянкою України, фактично проживаючи на тимчасово окупованій державою - агресором території - в місті Луганськ.
Таким чином, перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 , маючи можливість вільного пересування та контактів, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, документів, які мають істотне значення для встановлення об'єктивних обставин кримінального правопорушення.
Разом з тим, ОСОБА_6 є громадянкою України, але проживає на тимчасово окупованій території так званої «лнр» - в селищі Микільське Старобільського району Луганської області. Колабораційна діяльність - добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі вчинене ОСОБА_6 в умовах воєнного стану з прямим умислом.
Знаходячись на свободі, маючи можливість вільного пересування та контактів, ОСОБА_6 може незаконно впливати прямо чи опосередковано на свідків.
ОСОБА_6 за вчинення вказаного злочину, що за ступенем тяжкості є особливо тяжким, у разі визнання винуватою в його скоєнні, їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Вказане свідчить про можливість ОСОБА_6 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Знаходячись на свободі, вона має можливість вчинювати інші подібні кримінальні правопорушення, а так само інші кримінальні правопорушення, так як підозрювана своїми незаконними діями проявила схильність до скоєння злочинів.
Отже, враховуючи вище викладене, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами даного кримінального провадження по відношенню до ОСОБА_6 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, згідно ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Так, згідно ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 відповідає суспільному інтересу. Крім того, гарантії того, що остання не вчинить інше кримінальне правопорушення, відсутні.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення слідчим, прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, слідчий суддя, вважає що з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, є необхідність обрання до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. 183, 193, 309 КПК України,
постановив:
клопотання слідчого задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці селища Микільське Міловського району Луганської області, громадянці України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025120000000020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч. 6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_7