Справа № 522/2737/26-Е
Провадження № 2/522/5849/26
16 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді Чорнухи Ю.В., розглянувши заяву про відвід судді Чорнухи Ю.В., подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Гусаровим Олександром Леонідовичем, у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області, Міністерства розвитку громад та територій України про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора і державної реєстрації прав,-
До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області, Міністерства розвитку громад та територій України про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора і державної реєстрації прав.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Чорнусі Ю.В.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради, Міністерства розвитку громад та територій України про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, та скасування державної реєстрації права власності залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
19.03.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представник ОСОБА_1 - адвоката Гусарова Олександра Леонідовича надійшла заява про відкликання позовної заяви.
З 23.03.2026 до 01.04.2026 (включно) суддя Чорнуха Ю.В. перебувала у щорічній відпустці, після чого у службовому відрядженні. З 06.04.2026 до 10.04.2026 (включно) суддя перебувала на навчанні.
15.04.2026 до суду через підсистему «Електронний суд» від представник ОСОБА_1 - адвоката Гусарова Олександра Леонідовича надійшла заява про відвід судді Чорнухи Ю.В., у якій заявник просить відвести суддю Приморського районного суду м. Одеси Чорнуху Ю.В. від розгляду цивільної справи № 522/2737/26-Е від 25.02.2026 за позовом ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області, Міністерства розвитку громад та територій України.
Заява мотивована тим, що у заявника є сумніви в неупередженості та об'єктивності судді Чорнухи Ю.В. Заявник посилається на те, що 23.02.2026 в інтересах ОСОБА_1 , адвокатом Гусаровим О.Л. було подано позовну заяву до Приморського районного суду м. Одеси. В ч. 1 ст. 187 ЦПК передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви, проте протягом визначеного законом строку провадження відкрито не було. Також, ОСОБА_2 посилається на те, що 18.03.2026 та 23.03.2026 було подано письмові заяви про відкликання позовної заяви, однак не постановлено відповідної ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Станом на момент надходження заяви про відвід судді питання щодо відкриття провадження у справі не вирішене.
Таким чином, заява про відвід судді Чорнухи Ю.В., подана представником ОСОБА_1 - адвокатом Гусаровим Олександром Леонідовичем, підлягає вирішенню не залежно від того, чи відкрите провадження у справі.
Дослідивши заяву та матеріали справи, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.
Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Підстави для відводу визначені ст. ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Правовий аналіз вищезазначених процесуальних норм вказує на те, що сама по собі незгода учасника справи із процесуальним рішенням судді, не свідчить про упередженість цього судді та не може бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів наявності обставин, які свідчать саме про необ'єктивність чи упередженості судді.
У постанові від 21.08.2023 у справі № 902/975/21 Верховний Суд зазначив, що сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями суддів не свідчить про їх упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість та не є підставою для відводу останніх.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 9901/116/19, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Хоча заявник у заяві про відвід зазначає, що підставою для відводу судді є саме сумніви в неупередженості та необ'єктивності судді, а не незгода з процесуальними рішеннями або окремими думками в інших справах, єдиний аргумент, зазначений заявником у заяві про відвід судді - це незгода заявника із процесуальними строками. Однак, така незгода відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу судді.
Будь-яких інших доводів, які на думку заявника свідчать про наявність підстав для відводу, у заяві не наведено.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява № 4785/02 та у справі "Олександр Волков проти України", заява № 21722/11).
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходить не тільки з суб'єктивного критерію, але й об'єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п. 58)).
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Заява представника позивача не підтверджена належними і допустимими доказами, а містить лише припущення щодо упередженості судді, які нічим не обґрунтовані та не підтверджені доказами.
Викладене свідчить про необґрунтованість заяви про відвід судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на те, що питання щодо відкриття провадження у справі ще не вирішено, з метою уникнення будь-яких сумніві щодо дотримання порядку розгляду заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне на підставі ч. 3 ст. 40 ЦПК України передати заяву на розгляд судді, який не входить до складу суду, визначеному у встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України порядку.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.33, 36, 40 ЦПК України, суд,-
Заяву про відвід судді Чорнухи Ю.В., подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Гусаровим Олександром Леонідовичем, у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області, Міністерства розвитку громад та територій України про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора і державної реєстрації прав - вважати необґрунтованою.
Заяву про відвід судді Чорнухи Ю.В., подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Гусаровим Олександром Леонідовичем, у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Юридичного департаменту Одеської міської ради Одеської області, Міністерства розвитку громад та територій України про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора і державної реєстрації прав - передати до канцелярії Приморського районного суду м. Одеси для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід, у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Юлія ЧОРНУХА