Справа №522/2792/26-Е
Провадження №2/522/5882/26
16 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси - Косіцина В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про стягнення безпідставно набутих коштів,-
25 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про стягнення безпідставно набутих коштів, у якій позивач просить стягнути з відповідача стягнені кошти за судовим наказом у розмірі 8 582,40 гривень та здійснити розподіл судових витрат.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Павлик І.А.
На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси - Шарага А.О. від 15.04.2026 року №574/26, було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за наслідками якого вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.
Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення грошових коштів, що були стягнуті на користь відповідача на виконання судового наказу Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/15028/25 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться в межах Приморського району міста Одеси.
Таким чином, суд приходить до висновку, що справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 ЦПК України.
Під час вирішення питання про відкриття провадження, судом встановлені підстави для відмови у відкритті провадження з огляду на наступне.
У позовній заяві просить стягнути з відповідача стягнені кошти за судовим наказом Приморського районного суду м. Одеси у справі №522/15028/25 у розмірі 8 582,40 гривень.
Дійсно, 14 липня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у справі №522/15028/25 видав судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» заборгованості з оплати наданих послуг водопостачання та водовідведення у розмірі 45 917,80 гривень та витрат по оплаті судового збору у розмірі 302,80 гривень.
Ухвалою суду від 01 січня 2026 року, судовий наказ від 14.07.2025 року у справі №522/15028/25 скасовано.
Фактично, позивач просить суд стягнути грошові кошти, які були отримані стягувачом під час виконання судового наказу, який в подальшому був скасований
Чинним процесуальним законодавством передбачено спеціальний порядок повернення грошових коштів, отриманих стягувачом на підставі судового наказу або рішення суду, яке було скасовано.
Так, відповідно до ч.3 ст. 171 ЦПК України, в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.
При цьому, у разі, якщо питання про поворот виконання судового наказу не було вирішено під час його скасування, боржник не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про поворот виконання судового наказу на загальних підставах, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд.
У ч.ч.5-6 ст.444 ЦПК України вказано, що питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
Крім того, поворот виконання рішення можливий за будь-якими справами, але за наявності обов'язкових умов: отримання позивачем від відповідача в порядку виконання рішення майна чи грошових коштів; виконане рішення скасоване вищестоящим судом повністю або змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі. В усіх інших випадках розгляд питань про повернення стягненого в порядку цивільного судочинства відбуватися не може (постанова Верховного Суду від 12 липня 2022 року у справі № 753/21211/20, провадження № 61-20342св21).
У постанові КЦС ВС від 26.05.2022 у справі № 495/364/17 вказано, що мета повороту виконання рішення спрямована на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом.
Тобто, позовна вимога про стягнення грошових коштів, які були стягнуті під час примусового виконання судового наказу не може складати самостійним предметом спору та відповідно не може бути вирішена в порядку позовного провадження, оскільки, законодавством передбачено спеціальний порядок розгляду такої заяви.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи те, що позовна вимога про стягнення грошових коштів, які були стягнуті під час примусового виконання судового наказу не може бути самостійним предметом розгляду справи у позовному провадженні, оскільки ЦПК України встановлює для цього спеціальний порядок розгляду такого питання (поворот виконання), суд доходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 175, 178, 187, 189-196 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОКС» в особі філії «ІНФОКСВОДОКАНАЛ» про стягнення безпідставно набутих коштів.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що він може звернутися до суду із заявою про поворот виконання судового наказу Приморського районного суду м. Одеси від 14.07.2025 року у справі №522/15028/25..
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів.
Суддя Косіцина В.В.
16.04.26