Справа № 127/2905/26
Провадження № 33/801/398/2026
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М.
Доповідач: Шемета Т. М.
16 квітня 2026 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Цвєткова Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить сімнадцять тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн на користь держави.
В постанові суду зазначено, що 22 січня 2026 року о 22 годині 14 хвилин в м. Вінниця по вул. Келецька 60, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності лікаря нарколога, що підтверджується висновком № 0054, при цьому велась безперервна відео фіксація на портативні відеореєстратори №472310, № 472799, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з такою постановою суду, адвокат Цвєтков О. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що висновок закладу охорони здоров'я, який суд поклав в основу постанови, є недопустимим доказом, оскільки згідно Інструкції про проведення огляду, огляд проводиться із застосуванням спеціальних технічних приладів та лише в разі їх застосування на підставі отриманих результатів складається відповідний акт та висновок. Внесення в Акт інших відомостей, зокрема, вказівки про відмову від проходження огляду, Інструкцією не передбачено, а тому лікар діяла поза межами своїх повноважень. При цьому від проходження огляду саме працівникам поліції ОСОБА_1 не відмовлявся, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
Будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 та його представник адвокат Цвєтков О. В. в судове засідання не з'явилися, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надсилали, а тому відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами статті 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 2.9. «а» Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає в тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 573186, 22 січня 2026 року о 22 годині 14 хвилин в м. Вінниці по вул. Келецька, 60 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності лікаря нарколога, що підтверджується висновком № 0054, при цьому велась безперервна відео фіксація на портативний відеореєстратори №472310, № 472799, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду саме працівникам поліції, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, є надуманими та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального права.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі Інструкція).
Згідно п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Згідно п. 9 Розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до Інструкції, саме поліцейському надано право визначати підозру про те, чи перебуває водій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Згідно п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння, поліцейський направляє його до найближчого закладу охорони здоров'я. Встановлення наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу цією Інструкцією не передбачене.
На відеозаписі з портативного відеореєстратора працівника поліції (відео під назвою «export-ye81z») зафіксовано як працівники поліції спілкуються з водієм, який перебуває в автомобілі, в подальшому в нього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, поліцейський запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі (на 0:04:01 відео). Через деякий час водій - ОСОБА_1 погодився проїхати в лікарню для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (на 0:18:40 відео). В лікарні лікарка запитала чи буде ОСОБА_1 проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння, той запитав чи це довга процедура, лікар йому роз'яснила. Пізніше ОСОБА_1 сказав лікарю, що він відмовляється проходити огляд на стан наркотичного сп'яніння (на 0:28:47 відео) та повідомив, поліцейським, що з наслідками відмови він ознайомлений (на 0:29:51 відео). Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (на 0:29:55, 0:43:00 відео). Через деякий час поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України, права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП. На відеозаписі (під назвою «export-50n6e») ОСОБА_1 підписав протокол про адміністративне правопорушення та талон тимчасового дозволу на право керування (на 1:04:20-49 відео).
Як вбачається з матеріалів справи працівники поліції діяли у повній відповідності до вимог закону: запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, який погодився на його проходження, доставили ОСОБА_1 до медичного закладу, де і мала відбутися відповідна процедура. Саме у лікарні ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, що і утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, юридично значущим є факт відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку, а не стадія, на якій така відмова була висловлена. Відтак доводи апеляційної скарги з цього приводу не спростовують висновків суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги на недопустимість висновку закладу охорони здоров'я як доказу у справі, оскільки в ньому зазначена відмова від проходження огляду, що є порушенням Інструкції, також є безпідставними.
Як вбачається зі змісту зазначеного документа, він фіксує факт відмови особи від проходження огляду у медичному закладі, цей факт зафіксований на відеозаписі, що відповідає приписам ч. 2 ст. 266 КУпАП. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що у даній категорії справ визначальним є не результат медичного огляду, а саме факт відмови від його проходження.
Твердження сторони захисту про те, що лікар діяв поза межами своїх повноважень, вносячи відомості про відмову від проходження огляду, також є безпідставними, оскільки фіксація факту відмови особи від проведення медичного огляду є складовою належного документування відповідної процедури та не суперечить вимогам чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що після складання адміністративних матеріалів ОСОБА_1 ознайомився з їх змістом, підписав протокол про адміністративне правопорушення та не заявляв будь-яких зауважень щодо викладених у ньому обставин, що додатково підтверджує його право.
Таким чином, суд першої інстанції вірно виснував, що сукупність досліджених доказів, зокрема відеозаписи, висновок закладу охорони здоров'я, протокол про адміністративне правопорушення, свідчать про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законною та обгрунтованою, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2026 року - залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Цвєткова Олексія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 19 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду Т. М. Шемета