02.04.2026 Справа № 756/4505/26
Унікальний № 756/4505/26
Провадження № 3/756/1708/26
Іменем України
02 квітня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Белоконна І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 ;
за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 743861 від 13 березня 2026 року, ОСОБА_1 в повному обсязі не виконує батьківські обов'язки по вихованню малолітньої доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виражалось в тому, що 06.03.2026 о 22 год. 43 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила дрібне хуліганство, а саме: створила телеграм канал «Подслушано 225 школа» з підписниками у кількості 50 людей, де викладала дописи з фотографіями дівчини на яких були образи та нецензурна лексика, також писала дівчині особисті повідомлення з образами та нецензурною лайкою, таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 зі своїм адвокатом Бортнічуком Л.В. у судовому засіданні вину не визнали, зазначили, що в діях доньки ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення. Як свідчать матеріали справи, 05.03.2026 із заявою до поліції звернулась гр. ОСОБА_3 , яка поскаржилась, що стосовно її доньки ОСОБА_4 в Телеграм каналі були розміщені неприпустимі коментарі та образи з боку дівчини, з якою ОСОБА_4 була знайома і раніше навчалась в школі. В своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначила, що цією дівчиною є ОСОБА_5 . В поясненнях ОСОБА_2 вказано, що вона 02.02.2026 створила Телеграм канал, в якому виклала пости з фотографіями її знайомої ОСОБА_4 і нецензурними образами. Телеграм канал згодом було видалено. Із фотографій листування (а.с. 8-15) можна зрозуміти, що між дівчатами виникла суперечка на особистій непрязній основі, яка переросла у нецензурну сварку. Таким чином, матеріали справи підтверджують наявність неприязних стосунків між вома знайомими людьми, що втілилось у нецензурні образи. Тобто між сторонами наявний обопільний конфлікт. Адвокат також зазначив, що протокол містить недостовірні відомості щодо дати скоєння правопорушення. В протоколі така дата зазначена як 06 березня 2026 року 0 22-43. При цьому, заява до поліції гр. ОСОБА_3 датована 05.03.2026 р., а пояснення ОСОБА_6 та її батька містять дату створення телеграм-каналу як 02.02.2026р. Тобто, дата скоєння правопорушення, яка зазначена в протоколі є нічим непідтвердженою і недостовірною, що робить недостовірним протокол в цілому. Адвокат Бортнічук Л.В. зазначив, що в діях неповполітньої ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, як і відсутня сама подія такого правопорушення, а стосовно її батька - ОСОБА_1 існують докази на користь дотримання ним виховання доньки і відсутності використання нецензурної лексики за місцем проживання. Відповідно відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового процесу, оцінивши докази у їх сукупності, суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ч. 3 ст. 184 КУпАП передбачена за ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого законодавчого акта, тому формулюючи суть правопорушення вказівка на нормативний акт, який передбачає обов'язки батьків по вихованню дітей, є обов'язковою.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП проявляється у невиконанні батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за проведенням дозвілля); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов тощо.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 провів профілактичну бесіду з донькою ОСОБА_2 , та буде більше часу приділяти вихованню дитини.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 184 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №743861 від 13.03.2026, поясненнями та іншими документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей тягне за собою попередження або тягне за накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом із цим, за приписами ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Викладені обставини у своїй сукупності суд визнає такими, що свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, а також дають підстави вважати, що ОСОБА_1 в подальшому таких порушень не буде допускати, а тому у даному конкретному випадку, суд вважає можливим звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись оголошенням усного зауваження.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, враховуючи, що усне зауваження не відноситься до видів адміністративних стягнень з огляду на ст. 24, ч. 2 ст. 284 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
Керуючись статтями 22, 184, 283-285 КУпАП, суд
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.184 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: Белоконна І.В.