16.04.2026 Справа № 756/2226/26
Унікальний №756/2226/26
Провадження №2/756/4329/26
16 квітня 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників матеріали цивільної справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути з нього заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 63958,90 грн., оскільки відповідач у добровільному порядку не сплачує виниклу заборгованість.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 19.02.2026 постановлено проводити розгляд вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.03.2026 заперечення ОСОБА_1 проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження залишено без задоволення, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання його неналежним відповідачем, відзив на позовну заяву ОСОБА_1 повернуто без розгляду, а клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів було залишено судом без задоволення.
07.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із заявою про прийняття відзиву на позовну заяву та клопотанням про прийняття відзиву та усунення процесуальних недоліків, у яких зазначив, що попередній відзив на позовну заяву було подано у встановлений законом строк, що повністю відповідав вимогам процесуального закону, а ненадання доказів направлення копії відзиву позивачу є формальним недоліком, який не впливає на зміст поданих заперечень та може бути усунутий, а тому повернення відзиву без надання можливості усунути недоліки є непропорційним обмеженням права відповідача на захист, порушує принципи змагальності сторін та рівності учасників процесу, а тому у зв'язку з тим, що відповідач усунув зазначений недолік просить суд долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ст. 191 ЦПК України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Так, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 19.02.2026 було встановлено, що відповідач протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.
Як убачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження та примірник позовної заяви 24.02.2026 було направлено відповідачу на його зареєстроване місце проживання, яку відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 особисто отримав 06.03.2026.
Отже, строк для подачі відзиву відраховується з 07.03.2026.
Таким чином, відповідачем пропущено процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Суд звертає увагу на те, що положеннями ст. 191 ЦПК України не передбачено можливості залишення відзиву на позовну без руху для усунення недоліків поданого відзиву на позовну заяву, окрім того, відповідачу було роз'яснено в ухвалі про відкриття провадження необхідність направлення такого відзиву на адресу інших учасників справи.
Також суд зауважує на тому, що принцип рівності та змагальності сторін полягає в тому, що учасники судового процесу мають однакові процесуальні права та обов'язки перед законом і судом та мають дотримуватись норм процесуального закону, встановлених строків звернення до суду та не зловживати своїми процесуальними правами у тому числі задля затягування розгляду справи, а суд у процесі не займає позицію жодної зі сторін і вирішує справу на підставі наданих матеріалів, керує процесом відповідно до норм процесуального законодавства і запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Таким чином, виходячи з вище викладеного, враховуючи те, що відповідачем пропущено процесуальний строк для звернення до суду з відзивом на позовну заяву та відсутністю клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, суд приходить до висновку про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду.
Також, 07.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з повторним клопотанням про витребування доказів у ПрАТ «Київводоканал» та КМДА без доказів самостійного звернення до таких органів, вказуючи, що запитувані документи недоступні відповідачу та знаходяться виключно у позивача, оскільки така інформація не є публічною, не надається фізичним особам без спеціальних підстав та містить внутрішні розрахунки та технічну документацію.
Суд звертає увагу на те, що судом вже вирішувалось питання про витребування таких доказів, та за результатом розгляду, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23.03.2026 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів було залишено без задоволення з підстав того, що відповідачем не надано доказів вжиття ним заходів для отримання таких доказів самостійно.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Пунктом 11 ч. 2 ст. 2 ЦПК України встановлено, що однією з основних засад цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Частиною 4 статті 44 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Зважаючи на вище викладене, враховуючи те, що судом вже вирішувалось питання про витребування доказів, суд приходить до висновку про залишення без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 44, 178, 183, 191, 274, 277 ЦПК України, суддя -
Візив на позовну заяву ОСОБА_1 - повернути без розгляду.
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо руху справи за веб-адресою: http://ob.ki.court.gov.ua.
Суддя Олексій ДИБА