Справа № 716/155/26
16.04.2026 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Шевчук Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Єлащука Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Бігусяк Зоряна Григорівна, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Заставнівського районного суду Чернівецької області звернулася позивачка з позовною заявою про розірвання шлюбу.
Посилається на те, що 14 квітня 2010 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , про що виконавчим комітетом Шубранецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області складено актовий запис за № 03 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Вказує, що під час перебування у зареєстрованому шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначає, що 21 березня 2019 року ОСОБА_2 змінив прізвище, про що Заставнівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області було складено відповідний актовий запис за № 21 та видано свідоцтво про зміну імені серії НОМЕР_2 . Після державної реєстрації зміни імені його прізвище, власне ім'я та по батькові - ОСОБА_2 .
Позивачка вказує, що на початку подружнього життя взаємини між сторонами були нормальними, однак з часом сімейні стосунки почали поступово погіршуватися.
Причиною постійних конфліктів між подружжям стали шкідливі звички відповідача, які негативно впливали на сімейні відносини, призводили до напруженості у спілкуванні та унеможливлювали досягнення взаєморозуміння між сторонами.
Протягом останніх двох років сторони фактично не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин та не мають спільних планів на майбутнє, у зв'язку з чим їхня сім'я фактично припинила своє існування.
З огляду на наведені обставини, позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу є формальним, не відповідає її інтересам та інтересам дитини. Позивачка переконана, що надання строку для примирення є недоцільним, оскільки обставини, які призвели до розладу шлюбу, мають тривалий та стійкий характер.
Сімейні відносини між сторонами фактично припинені, а вжиття заходів щодо примирення не сприятиме відновленню сім'ї та призведе лише до безпідставного затягування розгляду справи.
Ухвалою суду від 09.02.2026 року призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 09.02.2026 року було витребувано докази по справі.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, в її інтересах представник -адвокат Бігусяк З.Г., надала суду заяву з якої вбачається, що позивачка позов підтримує, просить справу слухати у її відсутності. Не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, заяви про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву до суду від нього не надходило.
Про розгляд справи повідомлявся судовими повістками за зареєстрованим місцем проживання, рекомендоване поштове відправлення повернулися за зворотною адресою до суду з відміткою поштового зв'язку «отримано».
Відповідно до приписів п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, зокрема про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наведене, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при проведенні заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Із врахуванням неявки сторін в судове засідання фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не проводилася.
Будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило, відзив на позов не подано.
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.
Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом, належними і допустимими доказами, встановлено, що 14 квітня 2010 року між між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , був укладений шлюб, який зареєстрований виконавчим комітетом Шубранецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області за актовим записом № 03, що стверджено копією свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
У сторін народився від шлюбу син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 05.01.2012 року.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну імені, за № 00056817557 від 28.02.2026 року, 21 березня 2019 року ОСОБА_2 змінив прізвище на « ОСОБА_4 » про що було складено актовий запис за № 21.
Крім того, встановлено, що подружні відносини між сторонами припинено, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам кожної зі сторін, оскільки позивачка не бажає зберегти шлюб, на розірванні шлюбу наполягає, на примирення не погоджується.
Згідно з ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною.
Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання".
Шлюб це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Відповідно до ст. 112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї суперечитиме інтересам одного з них.
Положеннями ч. 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.
На основі всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 112, 114-115 СК України, ст.ст. 3, 4, 11, 13, 76, 81, 206, 263, - 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 14 квітня 2010 року між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований виконавчим комітетом Шубранецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, за актовим записом № 03, про що видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Шевчук Р.М.