Справа № 635/13658/24
Провадження № 2/635/1641/2026
15 квітня 2026 року сел. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
Головуючого судді - Базова О.В.,
секретаря судового засідання Макаренко С.І.,
представника позивача Макаренко О.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Нестеришина Т.С. (поза межами зали судових засідань)
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Дослідного сільськогосподарського підприємства «БВ» Товариство з обмеженою відповідальністю про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,
Представниця позивачки - адвокат Макаренко О.А. звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі №15/п від 07.04.2021 року, укладений між ОСОБА_2 та Дослідним сільськогосподарським підприємством «БВ» Товариство з обмеженою відповідальністю предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 1,4116 га, кадастровий номер 6325183000:03:002:0015, яка розташована на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області та стягнути заборгованість зі сплати орендної плати за 2022-2024 у розмірі 4436,60 грн. та стягнути судові витрати, які складаються з суми судового збору.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.04.2021 року між ОСОБА_2 та Дослідним сільськогосподарським підприємством «БВ» Товариство з обмеженою відповідальністю, код 32277921 укладено договір оренди землі предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 1,4116 га, кадастровий номер 6325183000:03:002:0015, яка розташована на території Роганської селищної ради Харківського району Харківської області. Договір укладено строком на 7 років. Відповідно до п. 9 Договору оренди землі Орендна плата вноситься орендарем грошима у розмірі 3% відсотки від нормативної грошової оцінки, що складає 1365,17 грн. за 1 рік. Відповідно до п. 10 Договору Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Відповідно до п. 11 Договору оренди землі Орендна плата вноситься у такі строки: до 01 грудня звітного року. Відповідно до п. 31 Договору оренди землі орендар зобов'язаний дотримуватись умов цього договору, Земельного кодексу України та інших актів чинного законодавства. Проте, відповідач систематично порушує свій обов'язок щодо повної та своєчасної оплати орендної плати, передбачений п.9 - п.11 договору оренди землі. Станом на 02.12.2024 відповідачем не виплачено орендну плату за договором за 2022, 2023, 2024 роки.
Ухвалою Харківського районного суду від 07.04.2025 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд», проте в матеріалах справи відсутні докази направлення позовної заяви на адресу відповідача.
10.06.2025 представником Дослідного сільськогосподарського підприємства «БВ» Товариство з обмеженою відповідальністю адвокатом Нестеришиним Т.С., через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.04.2025 р. встановлено Відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву. 23.05.2025 Відповідач ознайомився з матеріалами справи і ухвалою, отже, п'ятнадцятиденний строк подання відзиву спливає 09.06.2025. Ознайомившись із позовною заявою, Відповідач вважає викладені в ній вимоги необґрунтованими. Твердження Позивача про начебто невиплату Відповідачем орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки станом на 02.12.2024 року не відповідають дійсності. Аналіз умов договору оренди земельної ділянки №'15/п від 07.04.2021 року свідчить про те, що орендна плата за цим договором становить 1365,17 грн на рік, з урахуванням щорічної індексації відповідно до індексу інфляції за попередній рік. Розмір річної орендної плати після оподаткування (18% ПДФО та 1,5% військовий збір) в 2021 році становить 1098,96 грн. Разом з тим, матеріали справи свідчать про належне, своєчасне та повне виконання Відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати відповідно до умов договору. Зокрема, у 2021 році Відповідачем на користь Позивача (за її проханням для нагальних потреб) було сплачено 3200 грн. - сума, що фактично була отримана орендодавцем (додається). Розмір річної орендної плати після оподаткування становить 1098,96 грн. Відповідно, авансовий платіж у 3200 грн (3200 - 1098,96 1098,96 = 1002,08) покриває зобов'язання Відповідача за 2021, 2022 та майже повністю за 2023 рік. Також необхідно зауважити, що при цьому не застосовуються індекси інфляції тому, що гроші сплачені і не піддавались інфляційному впливу. Залишок несплаченої частини за 2023 рік становив 96,88 грн (1098,96 -1002,08 = 96,88), а її індексація згідно з офіційним індексом інфляції за 2021 рік (110,0%) та за 2022 рік (126,6%), дорівнювала би 134,92 грн (96,89 + 10% + 26.6% = 134,92). В 2023 році Відповідачем здійснювались різноманітні спроби видати орендну плату Позивачу, якого не могли розшукати за адресою, а телефон не піднімав. Директор, він же єдиний бухгалтер, Відповідач, перебуває на службі в ЗСУ добровольцем з 24.02.2022 року і в більшості часу в умовах ведення активних бойових дій. Жодний нотаріус не брався оформити нотаріальний депозит. Тому було здійснено поштовий переказ 16.12.2023 р. в сумі 3270, 00 грн орендна плата + 60,00 за переказ на адресу Позивача, що відмовився від отримання коштів. Тобто в 2023 році необхідно було доплатити лише 134,92 грн., а сплачено 3270,00 грн. Відповідно 3135,08 грн сплачено в рахунок орендних платежів за 2024 рік 1608,46 грн (з урахуванням офіційних індексів інфляції за 2021, 2022 та 2023 роки у розмірі 10% + 26.6% +5,1% ) та 1526,62 грн за 2025 рік.
Підтвердженням оплати є довідка АТ «УКРПОШТА» щодо здійснення поштового переказу, де зазначено суму переказу 3270 грн. на ім'я ОСОБА_2 .
Проте, Позивач відмовилася від одержання переказу про що зазначено у довідці: «причина невиплати: одержувач відмовився від переказу» (додається). Також підтвердженням здійснення переказу є копія фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» № 0098 від 16.12.2023 на суму 3270 грн. (додається). Що стосується 2024 року, то, виходячи з умов договору, базова річна орендна плата у розмірі 1365,17 грн могла б бути проіндексована з урахуванням офіційних індексів інфляції за 2021, 2022 та 2023 роки у розмірі 10% + 26.6% +5,1% Відповідно, розмір орендної плати становив би 1998,09 грн., а виплата після оподаткування (18% ПДФО та 1,5% військовий збір) становила би 1608,46 грн. Орендна плата з 2025 рік має становити з урахуванням офіційних індексів інфляції за 2021, 2022, 2023 та 2024 роки у розмірі 10% + 26.6% +5,1% +12% , відповідно становила би 1801,48 грн. Гіпотетичний залишок був би за 2025 рік 1801,48 -1608,46 =193,02 грн. Це свідчить про належне, своєчасне та повне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди земельної ділянки.
Таким чином, дії Відповідача повністю відповідають умовам договору, є добросовісними, послідовними та належно виконаними у фінансовому аспекті. Твердження про систематичне невнесення орендної плати необґрунтовані, а тому не можуть бути підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.
17.06.2025 представницею ОСОБА_2 - адвокатом Макаренко О.А. було подано відповідь на відзив, в якому вона зазначила, що заперечуючи проти заявлених у справі вимог, відповідач ДП "БВ" ТОВ вказало, що воно належним чином виконувало свої зобов'язання щодо сплати орендної плати, зокрема виплачувало орендну плату у повному обсязі і матеріали справи свідчать про належне, своєчасне та повне виконання Відповідачем зобов'язань щодо внесення орендної плати відповідно до умов договору. Відповідач зазначив, що у 2021 році Відповідачем на користь Позивача (за її проханням для нагальних потреб) було сплачено 3200 грн. - сума, що фактично була отримана орендодавцем. Розмір річної орендної плати після оподаткування становить 1098,96 грн. Відповідно, авансовий платіж у 3200 грн (3200 - 1098,96 - 1098,96 = 1002,08) покриває зобов'язання Відповідача за 2021, 2022 та майже повністю за 2023 рік. Також відповідач зауважив, що при цьому не застосовуються індекси інфляції тому, що гроші сплачені і не піддавались інфляційному впливу. Залишок несплаченої частини за 2023 рік становив 96,88 грн (1098,96 -1002,08 = 96,88), а її індексація згідно з офіційним індексом інфляції за 2021 рік (110,0%) та за 2022 рік (126,6%), дорівнювала би 134,92 грн (96,89 + 10% + 26.6% = 134,92). Проте вказані доводи не відповідають дійсності. Жодної домовленості про виплату орендної плати наперед за договором оренди землі № 15/п від 07.04.2021р. між сторонами не було, ніякого прохання про виплату орендної плати наперед за спірним договором оренди позивачка не висловлювала. Відповідачем не надано жодних доказів такого звернення чи домовленості сторін про виплату орендної плати наперед.
Позивач наголошує на тому, що жодної усної або письмової домовленості (додаткової угоди) про виплату орендної плати орендарем позивачу наперед (у рахунок майбутніх років користування земельною ділянкою або авансом) за діючим договором оренди землі № 15/п від 07.04.2021р. не було, зазначені положення відсутні в укладеному між сторонами спору договорі оренди землі.
Також відповідачем не надано доказів узгодження між ним та позивачкою в позадоговірному листуванні чи в інший спосіб умов проплат орендної плати в більших розмірах ніж передбачено діючим договором із переплатами в рахунок майбутніх розрахункових періодів за користування земельною ділянкою, які б в силу вимог ст.207 ЦК України можна було б розглядати в якості діючих положень договору. Згідно з пунктом 36 договору оренди зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Сторони протягом дії договору з вимогою про зміну умов договору у частині зміни розміру орендної плати чи її перегляду одна до одної не зверталися жодних письмових домовленостей із цього приводу між сторонами також не досягалося. Відповідачем не надано жодних доказів домовленості сторін про виплату орендної плати наперед. Про це також свідчить додані до позову дані звітності відповідача.
Так зокрема згідно із відомістю з Державного реєстру фізичних осіб-платників про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 04.09.2024, ДСП "БВ" ТОВ відзвітувало про нарахування та виплату позивачці орендної плати у грудні 2021 року у розмірі 1365,17 грн. І лише після того, як відповідач ознайомився з матеріалами справи, він 07.06.2025р. подав уточнюючу декларацію де зазначив про нарахування позивачці орендної плати за 2021 рік в розмірі 3975,16грн. та виплату позивачці орендної плати у грудні 2021 року у розмірі 3200,00 грн. В даному випадку відповідач демонструє суперечливу та недобросовісну поведінку, заявляючи про те, що за заявою позивачки сплачував орендну плату наперед, оскільки ці виплати були проведені у більшому, ніж визначено у договорі оренди розмірі.
Так, коригуючи власну звітність через три з половиною роки від моменту подання первинної звітності, відповідач не надає суду платіжно-розрахункових документів, що підтверджували б факт виплати у 2021 році на користь позивача орендної плати саме за 2021 і за 2022 рік. Більше того, відповідач надає до суду довідку АТ «УКРПОШТА» щодо здійснення поштового переказу № 6/0097 від 19.12.2023р., де зазначено суму переказу 3270 грн. на ім'я ОСОБА_2 , при цьому у призначенні переказу зазначено «орендна плата за земельну ділянку по дог оренди №15/п за 2022-2023 роки. Тобто, здійснюючи переказ, відповідач зазначив, що оплата здійснюється за 2022 рік. Таким чином, вказаний факт виключає ту обставину, що у 2021 році орендна плата булу сплачена наперед і за 2022 рік. Відповідач намагається маніпулювати обставинами, щоб уникнути відповідальності за порушення умов договору.
Слід окремо закцентувати увагу на даті переказу - 19.12.2023р., тоді як строк оплати орендної палати відповідно до п. 9 Договору оренди землі до 01 грудня звітного року, що знову таки є порушенням договору. Стосовно факту здійснення грошового переказу, позивачка зазначає, що повідомлення ані в формі SMS, ані в формі паперового повідомлення від Укрпошти вона не отримувала.
Проте відповідач порушив свої обов'язки по сплаті орендної плати на умовах встановлених договором ( до 01 грудня поточного року) у 2022, 2023 та 2024 роках. Стосовно твердження відповідача на те, що орендна плата у 2022 та 2023 роках не індексується, позивач вважає його необґрунтованим. Так, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі " істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року N 786 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу. Пунктом 13 зазначеної Методики передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Вказана Методика є нормою права, яка регулює подібні відносини, а формула розрахунку відповідає правовій природі інфляційних нарахувань, яка полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Крім того, порядок нарахування інфляції, визначений в даній Методиці, співпадає із загальним поняттям інфляції, визначеним Законом України "Про індексацію грошових доходів населення". Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 червня 2020 року у справі N 905/21/19, при розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносинах, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1078 від 17 липня 2003 року. Відповідно до абзацу 2 ст. 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" N 1282-XII від 03 липня 1991 року обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.
Порядок індексації грошових коштів визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п'ятий пункту 4 Постанови КМУ N 1078).
Як зазначено у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі N 915/2095/19, встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається "послідовність, утворена за певною закономірністю". Розрахунок інфляційних збитків здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній період у тій же послідовності (шляхом перемножування на індекс інфляції за наступний період та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому періоді).
Отже, при обчисленні інфляційних збитків за наступний період, до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.
З огляду на викладене, позивачка вважає, що згідно з наведеними вище нормами законодавства, орендна плата за землю підлягає виплаті з урахуванням розміру індексів інфляції навіть в тих випадках якщо вона сплачується наперед.
Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що двома самостійними підставами для розірвання договору оренди землі є:- систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.- невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі", які було порушено відповідачем.
Враховуючи викладене, просив позов задовольнити.
19.08.2025 представником Дослідного сільськогосподарського підприємства «БВ» Товариство з обмеженою відповідальністю адвокатом Нестеришиним Т.С., через систему «Електронний суд» подано заперечення (на відповідь на відзив) в якому зазначив, що вважає доводи, викладені Позивачем у відповіді на відзив, безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами і нормами чинного законодавства. Відповідно до умов договору оренди земельної ділянки №'15/п від 07.04.2021 року свідчить про те, що орендна плата за цим договором становить 1365,17 грн на рік. Розмір річної орендної плати після оподаткування (18% ПДФО та 1,5% військовий збір) в 2021 році становить 1098,96 грн. У 2021 році Відповідачем на користь Позивача (за її проханням для нагальних потреб) було сплачено 3200 грн - сума, що фактично була отримана орендодавцем. Розмір річної орендної плати після оподаткування становить 1098,96 грн. Відповідно, авансовий платіж у 3200 грн (3200 -1098,96 -1098,96 =1002,08) покриває зобов'язання Відповідача за 2021, 2022 та майже повністю за 2023 рік, при цьому не застосовуються індекси інфляції тому, що гроші були вже сплачені і не піддавались інфляційному впливу. Залишок несплаченої частини за 2023 рік становив 96,88 грн (1098,96 -1002,08 =96,88), а її індексація згідно з офіційним індексом інфляції за 2021 рік (110,0%) та за 2022 рік (126,6%), дорівнювала би 134,92 грн (96,89 + 10% + 26.6% = 134,92 ). В 2023 році Відповідачем здійснено поштовий переказ 16.12.2023 р. в сумі 3270, 00 грн орендна плата + 60 ,00 за переказ на адресу Позивача, яка відмовилася від отримання коштів. Тобто в 2023 році необхідно було доплатити 134,92 грн, проте сплачено 3270,00 грн, переплата становить 3135,08 грн. Відповідно 3135,08 грн сплачено в рахунок орендних платежів за наступні роки, а саме:- 1530,42 грн за 2024 рік (1365,17 грн з урахуванням офіційних індексів інфляції за 2021, 2022 роки у розмірі 10% + 26.6% = 1901,14 та відрахувань 18% ПДФО та 1,5% військовий збір = 1530,42 грн - річна сума, що підлягає виплаті за договором оренди в 2023 році);- 1530,42 грн за 2025 рік. ( розрахунок такий як за 2024 рік, адже виплата здійснена в 2023 році);- 74,24 грн за 2026 рік ( сума переплати в 2023 р 3135,08 грн - 1530,42 грн за 2024 рік -1530,42 грн за 2025 рік = 74,24 грн). 1. Щодо твердження про відсутність домовленості про авансову сплату Позивачка стверджує, що між сторонами не було домовленості про виплату орендної плати наперед, а Відповідач не надав доказів такого погодження. Дані твердження не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки саме Позивачка звернулася до Відповідача з проханням виплатити їй кошти наперед. На виконання цієї домовленості Відповідач сплатив 3200,00 грн. Прийнявши зазначену суму та підтвердивши це власноручним підписом у відомості, Позивачка погодилася на зарахування цієї суми як авансу за майбутні періоди. Підпис Позивачки є належним письмовим підтвердженням її волевиявлення відповідно до ст. 207 ЦК України.
Щодо твердження про відсутність усної або письмової домовленості про виплату орендної плати Позивачка посилається на пункт 36 договору, яким передбачено, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Проте Відповідач не змінював умови договору. Позивачка отримавши кошти, підписала документ про отримання коштів у розмірі 3200,00 грн. і цей підпис прямо підтверджує її згоду і виконання домовленості про авансовий платіж. Прийнявши кошти та не повернувши надлишок, Позивачка підтвердила свою обізнаність і згоду з тим, що платіж покриває не лише 2021 рік, а й наступні періоди - 2022, 2023. Таким чином, наведені Позивачкою твердження про відсутність домовленостей, письмової згоди є неправдивими та спростовуються наявними доказами, зокрема її власними діями і підписом.
Щодо доводів Позивача: «Сторони протягом дії договору з вимогою про зміну умов договору у частині зміни розміру орендної плати чи її перегляду одна до одної не зверталися, жодних письмових домовленостей із цього приводу між сторонами також не досягалося. Відповідачем не надано жодних доказів домовленості сторін про виплату орендної плати наперед», Відповідач зазначив наступне, що Відповідач не змінював умов договору оренди землі №15/п від 07.04.2021 р. у частині розміру орендної плати. Розмір орендної плати, визначений у договорі, залишався незмінним і виконувався у повному обсязі. Сплата коштів у більшому розмірі була виключно авансовим платежем на прохання самої Позивачки. Це не є зміною умов договору, а є правомірним актом, навіть достроковим виконанням зобов'язання, що і передбачено ст.531 ЦК України. Більше того, Позивачка особисто звернулася з проханням здійснити оплату наперед. Відповідач виконав це прохання, сплативши 3200,00 грн, що майже втричі перевищує річну орендну плату. Прийнявши ці кошти без заперечень, Позивачка підтвердила їх авансовий характер. Власноручний підпис Позивачки у відомості про отримання коштів у сумі 3200,00 грн є належним підтвердженням її волевиявлення та письмової згоди на прийняття авансового платежу. Цим підписом Позивачка засвідчила, що:- усвідомлює суму платежу, яка перевищує розмір, встановлений договором;- погоджується на її отримання як оплату не лише за 2021 рік, а й за наступні роки;- прийняла кошти без будь-яких застережень чи повернення. Таким чином, твердження Позивача про відсутність домовленості сторін щодо авансової сплати є необґрунтованими і такими, що суперечать фактичним обставинам справи. Її власні дії - прохання про сплату наперед, отримання коштів у значно більшому розмірі та підтвердження цього підписом - повністю доводять факт погодження авансового платежу.
Щодо зауважень Позивача про порядок подання податкової звітності Відповідач зазначив, що аргументи Позивачки, що нібито податкові дані підтверджують відсутність авансового характеру платежу, є необґрунтованими та не стосуються предмету спору. Порядок подання Відповідачем податкової звітності не впливає на правову природу здійсненого платежу і не може бути доказом невиконання зобов'язання. Порядок подання Відповідачем податкової звітності не має жодного значення для вирішення даної справи та не стосується предмету спору. Спірні правовідносини виникли з договору оренди землі, і суд має оцінювати фактичне виконання зобов'язань за цим договором, а не технічні аспекти звітування перед податковими органами. Податкові декларації є виключно документами фіскального обліку і не підтверджують та не спростовують домовленостей сторін щодо порядку розрахунків. Відповідач, реалізуючи своє право, має можливість подавати первинну та уточнюючу звітність у строки, передбачені законодавством, і спосіб здійснення цього обов'язку не може впливати на оцінку належного виконання ним зобов'язань за договором. Більше того, уточнення податкових даних Відповідачем було об'єктивно зумовлене тим, що він подавав звітність під час перебування у зоні бойових дій, у складних умовах воєнного часу. Те, що Відповідач, незважаючи на такі обставини, здійснював коригування даних, свідчить про його відповідальність та прагнення забезпечити точність звітності.
Посилання Позивачки на дані податкової звітності не спростовують факт авансової сплати. Наявність письмового підпису Позивачки у відомості про отримання коштів є належним і достатнім доказом того, що вона усвідомлювала призначення платежу і погодилася з ним. Заяви Позивачки про суперечливість дій Відповідача є необґрунтованими, тоді як її власні дії - отримання коштів, а потім заперечення їхнього авансового характеру - свідчать про недобросовісність і спробу ввести суд в оману.
Основними та належними доказами у цій справі є, по-перше, факт отримання Позивачкою грошових коштів, що підтверджується її власноручним підписом у відомості. Цей підпис без будь-яких застережень свідчить про її повну обізнаність, добровільне прийняття платежу та погодження з тим, що він включає оплату не лише за 2021 рік, а й за наступні періоди. По-друге, незаперечним доказом виконання Відповідачем зобов'язань є направлення ним грошового переказу Позивачці, що також підтверджує здійснення фактичної оплати орендної плати. Факт переказу коштів та їх отримання Позивачкою є безумовним підтвердженням належного виконання Відповідачем своїх обов'язків, незалежно від будь-яких інших технічних або формальних аспектів. Таким чином, саме ці два факти - отримання Позивачкою платежу та підтверджене здійснення грошового переказу - є ключовими доказами, які спростовують будь-які її твердження про нібито невиконання Відповідачем умов договору і підтверджують добросовісність його дій.
Щодо тверджень Позивача: «Стосовно факту здійснення грошового переказу, позивачка зазначає, що адресного повідомлення про надходження переказу від Укрпошти вона не отримувала.» необхідно зазначити таке. Відповідно до довідки АТ «Укрпошта» причиною невиплати грошового переказу від 16.12.2023 року була відмова одержувача від отримання переказу. Цей офіційний документ прямо спростовує твердження Позивачки про те, що вона не була повідомлена про надходження коштів. Факт відмови від переказу свідчить, що Позивачка була належним чином поінформована про можливість його отримання, проте з власної волі не скористалася цим правом. Таким чином, твердження Позивачки про нібито ненадходження грошового переказу є неправдивими та вводять суд в оману. Отже, Відповідач виконав свій обов'язок з оплати орендної плати, належним чином надіслав кошти, але саме Позивачка, відмовившись від отримання.
Щодо тверджень Позивачки про нібито порушення строку оплати орендної плати за 2023 рік, оскільки грошовий переказ було здійснено 19.12.2023 року, Відповідач зазначає наступне. По-перше, відповідно до матеріалів справи, сума орендної плати за 2023 рік майже повністю була сплачена ще у 2021 році, коли Відповідач здійснив авансовий платіж у розмірі 3200 грн, який покривав зобов'язання не лише за 2021, а й за наступні роки. Таким чином, основна частина зобов'язання за 2023 рік була виконана задовго до настання строку його сплати. По-друге, Відповідач не відмовлявся від виконання зобов'язань і доклав усіх зусиль, щоб здійснити платіж у складних умовах воєнного стану, перебуваючи безпосередньо в зоні бойових дій. Варто наголосити, що затримка у кілька днів, викликана об'єктивними та непереборними обставинами, не свідчить про невиконання договору та не може розцінюватися як істотне порушення. Навпаки, факт того, що Відповідач, попри перебування на війні, здійснив переказ коштів, підтверджує його добросовісність і готовність належним чином виконувати зобов'язання за договором. 7. Стосовно тверджень Позивача «відповідач надає до суду довідку АТ «УКРПОШТА» щодо здійснення поштового переказу від 16.12.2023р., де зазначено суму переказу 3270 грн. на ім'я ОСОБА_3 , при цьому у призначенні переказу зазначено «орендна плата за земельну ділянку по дог оренди №4/п за 2022-2023 роки» необхідно зазначити таке. Зазначення саме таких років є технічною помилкою при заповненні реквізитів, яка жодним чином не впливає на правову природу та дійсність платежу. Головним є те, що платіж був фактично здійснений на користь Позивачки, а призначення платежу однозначно підтверджує його цільове спрямування - сплата орендної плати за договором оренди земельної ділянки №'15/п. Більше того, сам факт переказу коштів у розмірі 3270 грн свідчить про належне виконання Відповідачем своїх договірних зобов'язань, незалежно від того, чи була в реквізитах випадково вказана неточність щодо періодів, за які проводилася оплата. Зміст і обставини здійснення платежу однозначно доводять, що він стосувався виконання умов договору оренди і не може бути витлумачений інакше.
Представник зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Проте, необхідно звернути увагу, що відповідно до п. 10 Договору оренди землі № 15/п від 07.04.2021 р. обчислення розміру орендної плати не передбачено з урахуванням індексів інфляції. Також, обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції застосовується лише тоді, коли є підстави для індексації, а саме: знецінення коштів у період, коли зобов'язання ще не виконане. У даній справі Відповідач здійснив оплату авансом ще у 2021 році, тому інфляційні процеси у наступні роки не впливають на вже сплачену суму, яка перебувала у розпорядженні Позивачки. Таким чином, індексація за 2022-2023 роки і не підлягало б застосуванню.
Представник зазначив, що позивачка посилається на відсутність спеціальної формули індексації в договорах оренди та на необхідність застосовувати інші нормативні акти за аналогією. Такий підхід є неприйнятним, оскільки аналогія застосовується лише за наявності прогалин у праві. Водночас правова природа інфляційних нарахувань визначена ст. 625 ЦК України - вони застосовуються виключно у разі прострочення виконання грошового зобов'язання. У випадку авансової оплати жодного прострочення не існує, а отже, немає підстав для компенсації інфляційних втрат.
Посилання Позивачки на Методику КМУ № 786 не має жодного юридичного значення і не може обґрунтовувати вимоги про застосування індексації до авансових платежів, здійснених Відповідачем, зазначений нормативний акт втратив чинність, а тому не може бути використаний як правова підстава для нарахування індексації у спірних правовідносинах.
Позивачка помилково ототожнює індексацію з автоматичним збільшенням будь-яких платежів. Індексація застосовується виключно у разі прострочення або якщо інше прямо передбачено договором. В даному договорі відсутні положення, які б дозволяли індексацію, тим більше до вже сплачених авансових сум. Тому вимога Позивачки про індексацію є юридично необґрунтованою.
Доводи Позивачки про порушення строків сплати є безпідставними. Крім того, Позивачка жодного разу не зверталася до Відповідача про невнесення ним плати або несвоєчасне внесення за 2022, 2023, 2024 роки. Відповідач ще у 2021 році сплатив 3200 грн, що покривало зобов'язання за 2021, 2022 і майже повністю за 2023 рік. Крім того, у грудні 2023 року Відповідач сплатив 3270 грн, що було спрямовано на погашення недоплаченої частини за 2023 рік та покриття орендної плати за наступні роки, зокрема і 2024 р. Це підтверджує, що обов'язок своєчасної та повної оплати був виконаний належним чином і навіть з випередженням.
Підстави для розірвання договору існують лише за умови істотного порушення зобов'язань. В даному випадку істотного порушення немає: Відповідач не тільки виконав обов'язки за всі минулі періоди, але й здійснив авансовий платіж за майбутні роки. Поведінка Відповідача свідчить про добросовісність і відповідальність, що виключає можливість застосування ст. 31 і 32 Закону як підстави для розірвання.
Істотного порушення з боку Відповідача не було, оскільки Позивачка отримала не лише всю належну орендну плату, а й додаткові авансові кошти. Вона не була позбавлена очікуваних вигод, навпаки - отримала значні суми наперед і мала можливість ними розпоряджатися. Таким чином, умови договору виконані належним чином.
Пункт 38 Договору передбачає можливість розірвання лише у разі невиконання зобов'язань. Фактично Відповідач не лише виконав усі зобов'язання, а й сплатив наперед (3200 грн у 2021 р. і 3270 грн у 2023 р.). Позиція Позивачки, яка після отримання значних сум заявляє про систематичну несплату, свідчить про недобросовісність і спробу розірвати договір без правових підстав. Дії Відповідача - авансова оплата у 2021 році та додатковий платіж 3270 грн у 2023 році, який покрив недоплату - 134 грн. 92 коп. за 2023 рік і за наступні роки, повністю спростовують доводи Позивачки про порушення умов договору. Всі фінансові зобов'язання виконані своєчасно і навіть з випередженням, тому вимога про розірвання договору є необґрунтованою. Відповідач сплатив усі належні суми орендної плати, включаючи авансовий платіж у 2021 році та додатковий платіж у 2023 році, ще до звернення Позивачки до суду, а свідома відмова Позивачки від отримання коштів свідчить про порушення нею умов договору та навмисні дії, спрямовані на створення штучних підстав для одностороннього розірвання договору оренди.
Отже, немає підстав для розірвання договору оренди, оскільки не доведено істотності порушення договорів та наявності шкоди, завданої цим порушенням. Водночас Відповідач сплатив усю орендну плату, що доводить його добросовісний намір та належне виконання договірних зобов'язань та заінтересованість у збереженні договорів оренди.
18.02.2026 представником Дослідного сільськогосподарського підприємства «БВ» Товариство з обмеженою відповідальністю Блошком В.М. було подано додаткові пояснення у справі, де він зазначив, що укладення Договору відбулося 07.04.2021, а орендна плата сплачується за 1 (один) рік, то першим базовим роком буде 06 квітня 2022 року і відповідно першим звітним є 2022 рік. Аналогічний висновок, погоджуючись з правильно здійсненим апеляційним судом розрахунком, викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2024 року справа № 579/1133/22 (провадження № 61-9725св23). Відповідно орендна плата вноситься до 01 грудня звітного року. Це також випливає з того, що Договір укладено терміном на 7 років і закінчиться 06.04.2028 року. Відповідно звітних має бути 7 років ( 2022, 2023, 2024, 2025, 2026, 2027 і 2028). Відповідно Договору оренди земельної ділянки №15/п від 07.04.2021 року орендна плата становить 1365,17 грн на рік. Матеріалами справи, зокрема, відповідною відомістю, підтверджується та це визнається сторонами, що позивачка у 2021 році отримала від відповідача 3200,00 грн. Спір щодо стягнення орендної плати за 2021 рік між сторонами відсутній. Належність виконання відповідачем свого грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за 2021 рік позивачкою не заперечується.
Тому належна до сплати відповідачем сума орендної плати з 07.04.2021 по 06.04.2022 р. після утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору складає 1098 грн 96 коп (1365,17 грн - 19,5% = 1098,96 грн). Отже, 3200 грн сплачених відповідачем позивачці у 2021 році - 1098,96 грн (належна до отримання позивачкою сума орендної плати по 06.04.2022 р за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору) = 2101,04 грн (залишок суми передоплати за наступний період - по 06.04.2023). Орендна плата з 07.04.2022 по 06.04.2023 рік: 1365,17 грн - 19,5% = 1098,96 грн. Залишок суми передоплати в розмірі 2101,04 грн - 1098,96 грн = 1002,08 грн (залишок суми передоплати за наступний період з 07.04.2023 по 06.04.2024). Відтак відповідачем не було порушене грошове зобов'язання щодо сплати орендної плати за 2022 та 2023 роки. Як вже вище було зазначено, оскільки сума передоплати в розмірі 3200 грн була сплачена відповідачем наперед і цієї передоплати вистачило на оплату (зарахування) орендної плати за 2022 та 2023 рік, то за цих обставин не слід було додатково нараховувати індекс інфляції, оскільки на авансові платежі, які отримані позивачем за його згодою наперед у 2021 році, майбутні інфляційні процеси не вплинули. Відтак відповідачем не було порушене грошове зобов'язання щодо сплати орендної плати за 2022 та 2023 роки. Доводи позивача про те, що відповідачем було здійснено сплату 3200 грн тільки за 2021 рік та здійснивши таку сплату позивач в односторонньому порядку порушив умови договору оренди безпідставні.
Умовами Договору передбачений термін виконання зобов'язання - 01 грудня звітного року, яке є датою закінчення (кінцевою датою) терміну виконання зобов'язання. Натомість боржник (відповідач) не тільки має право, але й зобов'язаний виконати своє грошове зобов'язання раніше цієї дати - 01 грудня звітного року. Будь яких умов на скільки раніше (до настання граничного терміну) відповідач має право виконати своє грошове зобов'язання умови Договору не містять та відповідні норми не передбачені й законодавством. Тому, враховуючи те, що здійснення передоплати відбулося за згодою самої позивачки, яка прийняла дострокове виконання зобов'язання в такій сумі й відповідач не мав договірних чи законодавчих обмежень у здійсненні передоплати, суд вважає правомірними та такими, що жодним чином не порушують права позивачки дії відповідача про сплату ним на користь позивачки грошових коштів за оренду земельної ділянки наперед за 2022 та 2023 роки. Також оскільки будь-яких змін до Договору сторони не вносили і здійснення передоплати було правомірною дією, не забороненою Договором і законом.
Що стосується сплати залишку орендної плати за 2024 рік, то слід врахувати наступне. В Договорі не були визначені платіжні реквізити позивачки. За поясненнями відповідача, в готівковому порядку позивачка кошти відмовилась отримувати. 16.12.2023 відповідачем було здійснено на користь позивачки поштовий переказ в сумі 3270,00 грн орендної плати та 60,00 грн за поштові послуги. Підтвердженням оплати є довідка АТ «УКРПОШТА» щодо здійснення поштового переказу, де зазначено суму переказу 3270 грн. на ім'я отримувача ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Ця адреса зазначена в Договорі. Проте позивачка відмовилася від одержання переказу, про що зазначено у довідці: «причина невиплати: одержувач відмовився від переказу». Також підтвердженням здійснення переказу відповідачем на користь позивачки є копія фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» № 6/0097 від 16.12.2023 на суму 3270 грн. З роздруківки даного поштового переказу АТ «УКРПОШТА» «Найменування адресата: ОСОБА_2 , телефон: НОМЕР_1 . Адреса: вул. Польова тринадцять, Хролі, Харківський, Харківська 62480. Україна Сума переказу: 3270,00 грн (Три тисячі двісті сімдесят грн. 00коп). Призначення платежу: орендна плата ДСП БВ ТОВ за зем. ділян по дог оренди №15/п. ПРИЧИНА НЕ ВИПЛАТИ: одержувач відмовився від переказу». Отже, станом на момент цієї оплати 16.12.2023 в розмірі 3270,00 грн заборгованості по орендній платі у відповідача не було. Відповідач, в особі директора Блошка В. М., здійснив оплату наперед виходячи з того, що іншої можливості могло би не бути з урахуванням участі ОСОБА_1 в бойових діях з 2022 року та відсутності інших уповноважених осіб, адже інші працівники теж пішли на війну та захищають Україну. Вказаним платежем могло бути зараховане виконання грошових зобов'язань з оплати орендної плати за 2024, 2025 та частково за 2026 роки. Наведені обставини свідчать про те, що відповідачем вчинялися дії щодо сплати позивачу залишку орендної плати за 2024 рік, проте через поведінку самого позивача такі кошти ним не були отримані.
Надалі відповідачем 23.08.2025 було здійснено поштовий переказ грошових коштів в сумі 3397,00 грн на адресу позивачки, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1057 від 23.08.2025, виданою АТ «УКРПОШТА» де зазначено: «Дата здійснення платіжної операції: 23.08.2025. КНП: 2723501005. Дата валютування у відповідності до умов договору ПЕРЕКАЗ З ДОСТАВКОЮ. ПЛАТНИК : ДСП БВ ТОВ БЛОШКО В.М. ТЕЛ: НОМЕР_2 ОТРИМУВАЧ: КОВЕРДА ЛЮДМИЛА МИКОЛПЇВНА ТЕЛ: НОМЕР_1 . АДРЕСА : вул. Польова 13. Хролі, 62480. СУМА ПЕРЕКАЗУ: 3397,00 грн (Три тисячі триста дев'яносто сім грн.00коп). Призначення платежу: переказ коштів без відкриття рахунку (орендна плата за зем. ділян згідно договору №15/п). Інша квитанція № 1058 КОМІСІЯ ЗА ПЕРЕКАЗ : 84,93 грн». Про здійснення цього грошового поштового переказу відповідачем на адресу позивачки останній було відомо, оскільки про цю обставину відповідач додатково інформував представницю позивачки під час розгляду справи та пропонував позивачці з'явитися у поштове відділення та отримати грошові кошти в сумі 3397,00 грн. Також представник відповідача пропонував передати готівкові кошти в якості орендної плати позивачці. Проте останньою такі пропозиції були проігноровані. Суми орендної плати 3397,00 вистачає щоб за відсутності заборгованості частково покрити орендну плату за період з 07.04.2026 по 06.04.2027 в сумі 124,68 грн.
У цьому випадку існує прострочення кредитора - позивача, а тому відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання свого зобов'язання зі сплати орендної плати на користь позивача.
У судовому засіданні представниця позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.
У судовому засіданні відповідач та представник відповідача заперечували проти позову, просили відмовити повністю у задоволенні позову.
Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність доказів, які містяться в матеріалах справи, приходить до таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
У частинах першій та другій статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Частинами першою та другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
У пункті "д" частини першої статті 141 ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Отже, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.
Часткова несплата (недоплата) орендної плати може бути підставою для розірвання договору оренди землі на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України, якщо таке порушення умов договору буде кваліфіковане як істотне. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24)).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов'язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до положень ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин по справі, роз'яснює їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.
Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Між позивачкою, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки №?15/п від 07.04.2021, за умовами якого: Договір укладено на 7 років (п. 8); орендна плата складає 1365,17 грн за 1 рік (п. 9); обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п. 10); орендна плата вноситься до 01 грудня звітного року (п. 11); зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п. 36); дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок), яке істотно перешкоджає її (їх) використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 38); розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п. 39); реквізити сторін містять адресу орендодавця: АДРЕСА_1 .
Оскільки укладення Договору відбулося 07.04.2021, а розмір орендної плати сторонами було визначено за один рік, то орендна плата в розмірі 1365,17 грн має нараховуватися за період з 07.04.2021 по 06.04.2022 і строком оплати за перший (звітний) період є термін до 01.12.2022.
Схожий правовий підхід щодо розрахунку орендної плати застосовано у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2024 року справа № 579/1133/22.
Договір укладено строком на 7 років, строк дії якого закінчиться 06.04.2028.
Матеріалами справи, зокрема, відповідною відомістю, підтверджується та це визнається сторонами, що позивачка у 2021 році отримала від відповідача 3200 грн.
Спір щодо стягнення орендної плати за період з 07.04.2021 по 06.04.2022 між сторонами відсутній. Належність виконання відповідачем свого грошового зобов?язання зі сплати орендної плати за перший звітний рік оренди, тобто за період з 07.04.2021 по 07.04.2022, позивачем не заперечується.
При розрахунку суми орендної плати, яка підлягає сплаті відповідачем позивачеві слід врахувати, що згідно положень п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст.14, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України юридична особа-орендар є податковим агентом орендодавця-фізичної особи, та зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі за ставкою 18 відсотків.
Окрім того, згідно п.п. 1 п. 1.3, п. 1.16 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України юридична особа-орендар є податковим агентом орендодавця-фізичної особи щодо сплати військового збору з отриманих такою фізичною особою доходів від юридичної особи-орендаря, за ставками 1,5 відсотка (до 01.12.2024) та 5 відсотків (з 01.12.2024).
Тому належна до сплати відповідачем сума орендної плати за період з 07.04.2021 по 07.04.2022 після утримання податку з доходів фізичних осіб та військового збору складає 1098 грн 96 коп. (1365,17 грн - 19,5% = 1098,96 грн).
Водночас, суд, оцінюючи заявлені позивачкою позовні вимоги та обставину сплати відповідачем, суми орендної плати наперед, має враховувати такий платіж при визначенні належних до виплати сум орендної плати за наступні звітні роки, а саме періоди з 07.04.2022 по 06.04.2023 (звітний 2023 рік), з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2024 рік), 07.04.2024 по 06.04.2025 (звітний 2025 рік) (спірний період).
При розрахунку орендної плати, належної до виплати за періоди з 07.04.2022 по 06.04.2023 (звітний 2023 рік), з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2024 рік), 07.04.2024 по 06.04.2025 (звітний 2025 рік), суд виходить з наступного.
Суд враховує, що умовами договору оренди передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Оскільки укладання договору відбулося 07.04.2021, а пунктом 11 договору передбачено, що орендна плата вноситься до 01 грудня звітного року, то, відповідно, 2022 рік є базовим, а тому розмір орендної плати за землю повинен індексуватися починаючи з 2023 звітного року. Аналогічний висновок, погоджуючись з правильно здійсненим апеляційним судом розрахунком, викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2024 року справа № 579/1133/22.
Поряд із цим, враховуючи те, що інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги, то сплата наперед грошових коштів (тобто отримання особою коштів до впливу інфляції) унеможливлює вплив інфляційних процесів на вже отримані грошові кошти, які мали відповідну купівельну спроможність та цінність станом на дату отримання таких коштів. Тому наступне, після отримання грошових коштів, збільшення рівня інфляції не збільшує розмір орендної плати, яка, за згодою отримувача, була сплачена наперед.
3200 грн сплачених відповідачем позивачці у 2021 році - 1098,96 грн, що підтверджується відомістю, яка наявна в матеріалах справи, в якій міститься підпис відповідачки про отримання грошових коштів(належна до отримання позивачкою сума орендної плати за період з 07.04.2021 по 06.04.2022 за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб та військового збору) = 2101,04 грн (залишок суми передоплати за наступний період - з 07.04.2022 по 06.04.2023 (звітний 2023 рік).
Орендна плата з 07.04.2022 по 06.04.2023 (звітний 2023 рік): 1365,17 грн - 19,5% = 1098,96 грн.
Залишок суми передоплати в розмірі 2101,04 грн - 1098,96 грн= 1002,08 грн (залишок суми передоплати за наступний період з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2024 рік).
Як вже вище було зазначено, оскільки сума передоплати в розмірі 3200 грн була сплачена відповідачем наперед і цієї передоплати вистачило на оплату (зарахування) орендної плати за звітні 2022 та 2023 роки (періоди з 07.04.2022 по 06.04.2023 та з 07.04.2023 по 06.04.2024), то суд погоджується з доводами відповідача, що до орендної плати за періоди з 07.04.2021 по 06.04.2022 та з 07.04.2022 по 06.04.2023 (звітні 2022 та 2023 роки), за цих обставин не слід було додатково нараховувати індекс інфляції, оскільки на авансові платежі, які отримані позивачкою за її згодою наперед у 2021 році, майбутні інфляційні процеси не вплинули. А на орендну плату за період з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2024 рік, термін оплати до 01.12.2024 року) необхідно нараховувати індекс інфляції тільки на різницю не сплаченої орендної плати.
Відтак суд вважає, що відповідачем не було порушене грошове зобов?язання щодо сплати орендної плати за періоди з 07.04.2021 по 06.04.2022, з 07.04.2022 по 06.04.2023 та з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітні 2022,2023 та 2024 роки).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 531 ЦК України).
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься до 01 грудня звітного року.
Тобто умовами Договору передбачений термін виконання зобов?язання - 01 грудня звітного року, яке є датою закінчення (кінцевою датою) терміну виконання зобов?язання. Натомість боржник (відповідач) не тільки має право, але й зобов?язаний виконати своє грошове зобов?язання раніше цієї дати - 01 грудня звітного року. Будь-яких умов на скільки раніше (до настання граничного терміну) відповідач має право виконати своє грошове зобов?язання умови Договору не містять та відповідні норми не передбачені й законодавством. Тому, враховуючи те, що здійснення передоплати відбулося за згодою самої позивачки, яка прийняла дострокове виконання зобов?язання в такій сумі й відповідач не мав договірних чи законодавчих обмежень у здійсненні передоплати, суд вважає правомірними та такими, що жодним чином не порушують права позивачки дії відповідача про сплату ним на користь позивачки грошових коштів за оренду земельної ділянки наперед за періоди з 07.04.2021 по 06.04.2022, з 07.04.2022 по 06.04.2023 та більшу частину 1002,08 грн, що становить 91,2% з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітні 2022,2023 та 2024 роки).
Оскільки будь-яких змін до Договору сторони не вносили і здійснення передоплати було правомірною дією, не забороненою Договором і законом, то суд не погоджується з доводом позивачки про односторонню зміну відповідачем умов договору.
Що стосується повної сплати орендної плати за період з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2024 рік), що вноситься до 01.12.2024 року, суд встановив наступне.
В Договорі не були визначені платіжні реквізити позивачки.
16.12.2023 відповідачем було здійснено на користь позивачки поштовий переказ в сумі 3270,00 грн орендної плати та 60,00 грн за поштові послуги. Підтвердженням оплати є довідка АТ «УКРПОШТА» щодо здійснення поштового переказу, де зазначено суму переказу 3270 грн. на ім'я отримувача ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Ця адреса зазначена в Договорі. Проте позивачка відмовилася від одержання переказу, про що зазначено у довідці: «причина невиплати: одержувач відмовився від переказу». Також підтвердженням здійснення переказу відповідачем на користь позивачки є копія фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» № 0098 від 16.12.2023 на суму 3270 грн. З роздруківки даного поштового переказу АТ «УКРПОШТА» «Найменування адресата: ОСОБА_2 , телефон: НОМЕР_1 . Адреса: вул. Польова тринадцять, Хролі, Харківський, Харківська 62480. Україна Сума переказу: 3270,00 грн (Три тисячі триста двісті сімдесят грн. 00коп). Призначення платежу: орендна плата ДСП БВ ТОВ за зем. ділян по дог оренди №15/п. ПРИЧИНА НЕ ВИПЛАТИ: одержувач відмовився від переказу».
Суд враховує, що станом на момент цієї оплати 16.12.2023 в розмірі 3270,00 грн заборгованості по орендній платі не було. Суд також приймає до уваги пояснення відповідача, які також узгоджуються з доказами, долученими відповідачем до матеріалів справи, що відповідач, в особі директора Блошка В. М., здійснив оплату наперед виходячи з того, що іншої можливості могло би не бути з урахуванням участі ОСОБА_1 в бойових діях з 2022 року та відсутності інших уповноважених осіб, адже інші працівники теж пішли на війну та захищають Україну. Вказаним платежем могло бути зараховане виконання грошових зобов'язань з оплати орендної плати за періоди з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2024 рік - доплата різниці - 122,65грн ), з 07.04.2024 по 06.04.2025 (звітний 2025 рік- 1391,29 грн), з 07.04.2025 по 06.04.2026 (звітний 2026 рік- 1391,29 грн) та частково з 07.04.2026 по 06.04.2027 (звітний 2027 рік - 364,77 грн).
Суд встановив, що залишок суми передоплати в 2021 році, з отриманих позивачкою 3200,00 грн, за наступний період з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2024 рік) становив 1002,08 грн., а залишок невиплаченої орендної плати за звітний 2024 рік з урахуванням інфляційних станом на 16.12.2024 становив 122,65 грн (Розрахунок: 1098,96 грн(розмір орендної плати станом на 2021 рік) - 1002,08 (передплата) = 96,88 грн + ( 96,88 +26,6% інфляційні за 2022р. = 122,65 грн); орендна плата за 1 рік станом на 16.12.2023 року = 1391,29 грн (Розрахунок: 1365,17+26,6% інфляційні за 2022р. - 19,5% оподаткування = 1391,29 грн); 3270,00 грн = 122,65 грн залишок орендної плати за 2024 рік+ 1391,29 орендна плата за 2025 рік +1391,29 орендна плата за 2025 рік +364,77 грн часткова орендна плата за 2027 рік.
Наведені обставини свідчать про те, що відповідачем вчинялися дії щодо сплати позивачці залишку орендної плати за період з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2024 рік),
Проте, позивачка відмовилася добровільно отримати належні кошти.
Надалі відповідачем 23.08.2025 було здійснено поштовий переказ грошових коштів в сумі 3397,00 грн на адресу позивачки, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №1057 від 23.08.2025, виданою АТ «УКРПОШТА» де зазначено: «Дата здійснення платіжної операції: 23.08.2025. КНП: 2723501005. Дата валютування у відповідності до умов договору ПЕРЕКАЗ З ДОСТАВКОЮ. ПЛАТНИК : ДСП БВ ТОВ БЛОШКО В.М. ТЕЛ: НОМЕР_2 ОТРИМУВАЧ: КОВЕРДА ЛЮДМИЛА МИКОЛПЇВНА ТЕЛ: НОМЕР_1 . АДРЕСА : вул. Польова 13. Хролі, 62480. СУМА ПЕРЕКАЗУ: 3397,00 грн (Три тисячі триста дев'яносто сім грн.00коп). Призначення платежу: переказ коштів без відкриття рахунку (орендна плата за зем. ділян згідно договору №15/п). Інша квитанція № 1058 КОМІСІЯ ЗА ПЕРЕКАЗ : 84,93 грн».
Про здійснення цього грошового поштового переказу відповідачем на адресу позивачки останній було відомо, оскільки про цю обставину відповідач додатково інформував представницю позивачки під час розгляду справи та пропонував позивачці з'явитися у поштове відділення та отримати грошові кошти в сумі 3397,00 грн. Також представник відповідача пропонував передати готівкові кошти в якості орендної плати позивачці. Проте останньою такі пропозиції були проігноровані.
Суми орендної плати 3397,00 вистачає щоб покрити повністю орендну плату за всі попередні періоди та частково з 07.04.2026 по 06.04.2027 в сумі 124,66 грн.
Отже, залишок суми передоплати в 2021 році за наступний період оренди з 07.04.2023 по 06.04.2024 становив 1002,08 грн. та не вистачило 96,88 грн (1098,96 - 1002.08 = 96,88) щоб повністю покрити орендну плату цього періоду. Станом на 23.08.2025 р сума недоплати з урахування інфляції і збільшення військового збору становить 144,37 грн ( 96,88 +26,6% за 2022р. +5,1% за 2023 р.+12% за 2024р. = 144,37 грн ) - 3,5 % збільшення податків = 139,32 грн); орендна плата період з 07.04.2024 по 06.04.2025 з урахуванням інфляційних становить 1566,50 грн ((1365,17 грн +26,6% за 2022р. +5,1% за 2023 р.+12% за 2024р. = 2034,42 грн ) - 23% податків = 1566,51 грн); орендна плата період з 07.04.2025 по 06.04.2026 з урахуванням інфляційних становить 1566,51 грн. ( аналогічна як за попередній період); різниця залишок орендної плати на наступний період з 07.04.2026 по 06.04.2027 становить 1691,18 грн ( 3397,00 - 139,32 - 1566,51 - 1566,51 = 124,66 грн).
Частиною 4 ст. 612 ЦК України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
За наведених обставин суд вважає, що у цьому випадку існує прострочення кредитора - позивачки, а тому відповідач не може вважатися таким, що прострочив виконання свого зобов?язання зі сплати орендної плати за період з 07.04.2024 по 06.04.2025 (звітний 2024 рік).
Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Згідно із частинами 2 та 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Наведені висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18 та від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не вчинено істотного порушення умов договору у вигляді систематичної несплати орендної плати, а тому відсутні підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки №15/п від 07.04.2021.
Окрім того, оскільки відповідачем належним чином виконано свої грошові зобов?язання зі сплати орендної плати за періоди з 07.04.2022 по 06.04.2023 (звітний 2022 рік), з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2023 рік), 07.04.2024 по 06.04.2025 (звітний 2024 рік), то позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди земельної ділянки за звітні 2022, 2023, 2024 роки є безпідставними, а тому такими, в задоволенні яких слід відмовити.
Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивачки про стягнення заборгованості за сплати орендної плати, то не підлягають задоволенню також вимоги про застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов?язань щодо сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки за періоди з 07.04.2022 по 06.04.2023 (звітний 2022 рік), з 07.04.2023 по 06.04.2024 (звітний 2023 рік), 07.04.2024 по 06.04.2025 (звітний 2024 рік).
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову у повному обсязі у зв?язку з його необґрунтованістю.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому суд залишає заявлені судові витрати за позивачем.
На підставі ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості щодо учасників справи:
позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
відповідач: Дослідне сільськогосподарське підприємство «БВ» Товариство з обмеженою відповідальністю: ЄДРПОУ 32277921, юридична адреса: м. Харків, вул. Юннатів, буд. 1, кв. 114.
Суддя О.В. Базов