Справа № 953/1502/26
н/п 2/953/1991/26
16 березня 2026 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В. перевірив позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості
Представник позивач звернувся до суду через електронний кабінет з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача борг за договором позики від 02.08.2019 року в сумі еквівалентній 300 000 доларів США 00 центів, в гривні за офіційним курсом, що встановлений Національним Банком України на день здійснення платежу; індексу інфляції за весь час прострочення у сумі - 6 157 773,68 грн; три проценти у розмірі 1 190 625,52 грн та судові витрати. У позові також визначено третьою особою без самостійних вимог приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидкову О.О.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2026 справу передано для розгляду судді Вітюку Р.В.
Суд, в порядку, передбаченому ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, ухвалою від 16.02.2026 здійснив запит до Державної міграційної служби щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
11.03.2026 до суду від Державної міграційної служби надійшла відповідь. Служба вказала, що відомості щодо " ОСОБА_2 ". Водночас повідомила про наявність даних щодо " ОСОБА_2 " та місця його реєстрації.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог статті 177 ЦПК України, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У позові заявник визначає позивачем " ОСОБА_2 ". Водночас, як вбачається із копії долученого договору, позичальником вказаний " ОСОБА_2 ". Відповідну інформацію щодо місцезнаходження особи вказано і у відповіді Державної міграційної служби.
За таких обставин, позивачу необхідно чітко визначити відповідача (прізвище, ім'я та по батькові) відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а також вказати відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Водночас, звертаючись до суду з даним позовом в електронній формі за допомогою підсистеми "Електронний суд" позивачем всупереч вимог ст. 43, ч. 1 ст. 177 ЦПК України не надано доказів на підтвердження надсилання відповідачу та визначеній ним третій особі копії позовної заяви з доданими до неї документами (фіскальний чек, опис вкладення або до електронного кабінету, у разі наявності такого).
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 рік складає 3 328,00 грн.
Також, суд враховує, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Позивач заявив до стягнення заборгованість за договором 300 000 доларів США; індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 6 157 773,68 грн; три проценти у розмірі 1 190 625,52 грн, тобто 1 % від вказаної суми перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто судовий збір обмежується відповідним розміром та з урахуванням коефіцієнту 0,8, оскільки 1% від вказаної суми перевищує 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .
Отже, позивач за подання позовної заяви має сплатити судовий збір в розмірі 13 312 грн (3 328 * 5 * 0,8).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За змістом ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, то позивачу необхідно: (І) чітко визначити позивача у справі (прізвище, ім'я та по батькові), вказати про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; (ІІ) надати суду доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу та третій особі позовної заяви та доданих до неї документів; (ІІІ) надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 13 312 грн.
Позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали у встановлений строк, тобто якщо вказані недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Керуючись ст. 2, 177, 185, 259 - 261, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, які зазначено в мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі невиконання позивачем ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Роман ВІТЮК