Справа № 755/5327/26
про залишення позовної заяви без руху
"16" квітня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування дідуся з онуком, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування дідуся з онуком.
Позову заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч.1 ст.5 ЦПК України).
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 1 331,20 грн.
Проте, позивачем долучено до позовної заяви квитанцію від 30 березня 2026 року про сплату судового збору в сумі 1 331,20 грн, яка не містить банківських відомостей (печатки, підпису працівника банку, реквізитів) про оплату.
Згідно змісту роз'яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Однак, під час здійснення судом перевірки зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого позивачем судового збору за долученою до заяви квитанцією встановлено, що в комп'ютерній програмі «Д-3» відсутні відомості щодо підтвердження зарахування Державною казначейською службою України сплаченого за вказаним платіжним документом судового збору за цією позовною заявою.
При цьому, в комп'ютерній програмі «Д-3» не відображено, що судовий збір за долученою квитанцією був сплачений.
15 квітня 2026 року відділом документообігу Дніпровського районного суду міста Києва був складений акт про відсутність зарахування сплаченого судового збору.
Таким чином, надана позивачем квитанція № б/н не може бути підтвердженням сплати судового збору за даною позовною заявою.
Одже, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою не сплачено судовий збір та не долучено оригінал документу про його сплату.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача № 37993783, отримувач ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду оригінал платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 4, 5, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування дідуся з онуком - залишити без руху та запропонувати позивачу в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені вище недоліки..
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.