Справа № 130/2913/25
Провадження № 22-ц/801/976/2026
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шепель К. А.
Доповідач:Голота Л. О.
15 квітня 2026 рокуСправа № 130/2913/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),
суддів Оніщука В.В., Рибчинського В.П.,
розглянув у порядку письмового провадження справу № 130/2913/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Одемо» про визнання відсутнім права оренди, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одемо» на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 4.03.2026, постановлену у складі судді Шепеля К.А. в приміщенні суду в м. Жмеринка, -
24.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Агропродукт» (далі - ТОВ «Поділля Агропродукт») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Одемо» (далі - ТОВ «Одемо») про визнання відсутнім права оренди, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, в якому просило : (1) визнати укладеною додаткову угоду № б/н від 1.05.2025 до договору оренди землі № б/н від 14.08.2018 між ТОВ «Поділля Агропродукт» та ОСОБА_1 ; (2) визнати відсутнім у ТОВ «Одемо» права оренди земельної ділянки площею 4,6961 га, кадастровий номер0521084500:06:0060159, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, номер запису про інше речове право: 61356048; (3) скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 4,6961 га, кадастровий номер 0521084500:06:006:0159, яка розташована на території Потоківської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, номер запису про інше речове право: 61356048;
2.03.2026 ТОВ «Поділля Агропродукт» подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України у зв'язку з неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства. У клопотанні зазначається, що Верховний Суд ухвалою від 25.06.2025 передав аналогічну справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому слід зупинити провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 456/252/22 за позовом ОСОБА_2 до ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» про визнання недійсними договорів оренди та зобов'язання повернути земельні ділянки.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 4.03.2026 клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «Приватна агрофірма «Батько і Син» про визнання недійсними договорів оренди та зобов'язання повернути земельні ділянки.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Одемо» подано апеляційну скаргу (вх № 2990 від 11.03.2026), в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що зупинення провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України є помилковим, оскільки правовідносини у даній справі не є подібними зі справою № 456/252/22, до вирішення якої Великою Палатою Верховного Суду зупинено провадження у справі. У справі № 456/252/22 предметом спору є визнання недійсним договорів оренди та зобов'язання повернути земельні ділянки з тих підстав, що договори та акти вона не підписувала, її волевиявлення на укладання таких договорів не було, тому їх слід визнати недійсним. Отже, предмети, підстави позову, фактичні обставини не є подібними, підстави для зупинення провадження відсутні.
Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження та копію апеляційної скарги отримало ТОВ «Поділля Агропродукт» в особистий кабінет через підсистему Електронний суд, про що свідчать довідки про доставку електронного документу від 14.03.2026 та від 20.03.2026.
У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Справа розглядається в порядку частини другої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
За змістом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування схожої (ідентичної) справи на розгляді у суді касаційної інстанції та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме об'єктивна неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Разом із тим, за наведених у клопотанні обставин, неможливо зробити висновок, про неможливість розгляду даної справи до набрання законної сили судовим рішенням Великої Падати Верховного Суду у справах № 456/252/22.
Аргументи апеляційної скарги про те, що у справі № 456/252/22 предметом спору є визнання недійсним договорів оренди та зобов'язання повернути земельні ділянки з тих підстав, що договори та акти вона не підписувала, її волевиявлення на укладання таких договорів не було, тому їх слід визнати недійсним, відтак предмети, підстави позову, фактичні обставини не є подібними, апеляційний суд вважає такими, що заслуговують на увагу.
Крім цього, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в клопотанні представник позивача просив зупинити провадження у справі на підставі пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України, тоді як суд першої інстанції вирішив дане клопотання та зупинив провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, не навівши відповідні мотиви в цій частині, що є порушенням ЦПК України та виходом за межі клопотання.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зібрані у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Колегія суддів зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження призведе до затягування строків розгляду справи і є процесуально недоцільним, оскільки обставин, які унеможливлюють розгляд даної цивільної справи, не встановлено.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992).
У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Пунктом 1 статті 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (стаття 379 ЦПК України).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню на підставі статті 379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 379, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одемо» задовольнити.
Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 4.03.2026 у даній справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Л. О. Голота
Судді: В. В. Оніщук
В. П. Рибчинський