Справа № 461/10766/25
Провадження № 1-кс/461/2150/26
13.04.2026 року м.Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 (ВКЗ)
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові погоджене з прокурором клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22025140000000189 від 27.06.2025 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних, правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
09.04.2026 року до суду надійшло погоджене з прокурором клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №22025140000000189 від 27.06.2025 за підозрою ОСОБА_4 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Слідчий клопотання обгрунтовує наступним. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Впродовж 2023-2025 років ОСОБА_4 здійснював вантажні та пасажирські перевезення з Чеської Республіки до України за допомогою належних йому транспортних засобів. Водночас ОСОБА_4 до перевезень залучав інших водіїв, зокрема ОСОБА_8 .
За час здійснення вантажних перевезень у 2023-2024 роках ОСОБА_4 налагодив стосунки на території Чеської республіки з особами, які займались збутом подрібненого листя рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), та яким ОСОБА_4 з огляду на це забезпечував його перевезення з Чеської Республіки до України.
В подальшому, будучи обізнаним про введену у листопаді 2024 року заборону на обіг в Україні кратому, у зв'язку з віднесенням такої до наркотичних засобів, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у невстановлені слідством спосіб, час та місці домовився з невстановленими слідством особами, які перебували у Чеській Республіці, щодо здійснення ним за оплату незаконного перевезення до України з метою збуту 27 картонних коробок з 385 732,82 грам наркотичного засобу кратому. На виконання попередньо досягнутої домовленості з ОСОБА_4 невстановлені особи здійснили завантаження у м. Прага Чеської Республіки у належний останньому Mercedes-Benz, моделі Sprinter 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , 385 732,82 грам наркотичного засобу кратому.
Надалі ОСОБА_4 залучив до вчинення незаконного зберігання, перевезення з метою збуту наркотичного засобу кратону та його контрабанди до України ОСОБА_8 , якому у невстановлений слідством час, але не пізніше 26.06.2025, доручив здійснити його перевезення. При цьому, ОСОБА_4 надав вказівки ОСОБА_8 здійснити виїзд до Чеської республіки, забрати звідки належний йому транспортний засіб з 27 картонними коробками, у яких знаходилось 385 732,82 грам кратому, перевезти його до кордону України, здійснити його переміщення через митний кордон. Водночас, з метою приховання наркотичного засобу від митного контролю ОСОБА_4 надав вказівки ОСОБА_8 приховати останній серед інших посилок та не декларувати такий.
У свою чергу ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою та на виконання вказівок ОСОБА_4 , у невстановлений слідством час прибув до м. Прага Чеської Республіки, де отримав від невстановлених слідством осіб належний ОСОБА_4 транспортний засіб та 385 732,82 грам наркотичного засобу кратому, тобто у такий спосіб незаконно придбав наркотичний засіб з метою збуту.
В подальшому, ОСОБА_8 , діючи на виконання вказівок ОСОБА_4 та за попередньою змовою з останнім, керуючи автомобілем Mercedes-Benz, моделі Sprinter 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , та незаконно зберігаючи у ньому з метою збуту 385 732,82 грам наркотичного засобу кратому, незаконно перевіз його з метою збуту територією Чеської республіки та Республіки Польща, та незаконно перемістивши через митний кордон України 27.06.2025, до пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці Держмитслужби, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Яворівський район, село Шегині, вул. Дружби 207. Водночас, з метою приховання наркотичного засобу від митного контролю ОСОБА_8 , діючи за вказівками ОСОБА_4 , приховав 27 коробок з наркотичним засобом кратомом серед іншого товару, який на той час перевозив, а також до митного контролю не пред'явив.
Того ж дня, в ході проведення поглибленого огляду транспортного засобу марки Mercedes-Benz, моделі Sprinter 314 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , посадовими особами НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в зоні пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці Держмитслужби, в багажному відділенні транспортного засобу марки Mercedes-Benz моделі Sprinter 314 CDI д.н.з. НОМЕР_1 ., а саме під валізами з особистими речима пасажирів та вживаною побутовою технікою, виявлено приховані від митного контролю 27 картонних упакувань із вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору, 385 732,82 грам, яка являється листям рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг якого обмежено.
Згідно із списком № 2 таблиці № І Постанови КМУ від 06.05.2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», листя Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг якого обмежено.
Відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі, та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №188 від 01.08.2000, листя (подрібнене чи ціле) рослини Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak) масою 12,5 і більше грам становить особливо великий розмір. 19.12.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України. 19.12.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 20.12.2025 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 17.02.2026. Зазначену вище ухвалу колегією суддів з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду 08.01.2026 залишено без змін. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.02.2026 підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави продовжено, строком до 16.04.2026. 27.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 307 КК України. Слідчий у клопотанні зазначає, що строк тримання під вартою ОСОБА_4 , закінчується 16.04.2026, відтак виникла необхідність у продовженні вищевказаного строку, оскільки ризики, зазначені у вищезгаданій ухвалі слідчого судді про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати. Тому просить клопотання задовольнити. Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення аналогічне викладеним у клопотанні. Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, дружина перебуває у відпустці у зв'язку із вагітністю. У підозрюваного під час перебування в слідчому ізоляторі погіршився стан здоров'я. Просив застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з ізоляцією його від суспільства. Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що не збирається перешкоджати органу досудового розслідування. Просив застосувати домашній арешт. Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, позицію захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав. Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам ст. 199 КПК України. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Доцільність застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу пов'язана з тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами у розумінні ст. 12 КК України, санкцією яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а також існують ризики, які є підставою застосування до нього такого запобіжного заходу. При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A). Слідчий зазначає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вказаних вище кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: - повідомленням начальника Львівського РВ Управління СБУ у Львівській області від 27.06.2025 про кримінальне правопорушення, у якому зазначено про протиправну діяльність ОСОБА_8 ; - рапортом слідчого слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області від 18.12.2025 про кримінальне правопорушення, у якому зазначено про протиправну діяльність ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ; - протоколом огляду місця події від 27.06.2025, із змісту якого вбачається, що 27.06.2025 в ході проведення митного огляду транспортного засобу марки Mercedes-Benz моделі Sprinter 314 CDI д.н.з. НОМЕР_1 , в багажному відділенні вказаного автомобіля виявлено та вилучено приховане від митного контролю листя Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), в особливо великих розмірах та яке та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг якого обмежено; - допитами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які 27.06.2025 були пасажирами транспортного засобу марки Mercedes-Benz моделі Sprinter 314 CDI д.н.з. НОМЕР_1 .; - допитом свідка ОСОБА_8 від 27.06.2025, 12.08.2025 та 15.10.2025; - допитом свідка ОСОБА_4 від 12.08.2025 та 15.10.2025; - протоколом тимчасового доступу від 31.07.2025; - протоколом порушення митних правил №0959/UA209000/2025 від 27.06.2025; - актом проведення огляду (переогляду) транспортного засобу марки Mercedes-Benz моделі Sprinter 314 CDI д.н.з. НОМЕР_1 . від 27.06.2025; - протоколом обшуку від 28.07.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 ; - висновками експертів Львівського НДЕКЦ МВС за результатами проведення експертних досліджень відносно виявленої та вилученої речовини - листя Mitragyna speciosa (Кратом (kratom, ketum, biak), в особливо великих розмірах та яке та відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг якого обмежено; - іншими матеріалами, отриманими в установленому порядку під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні. 16.02.2026 ухвалою Галицького районного суду м. Львова продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 19.06.2026. Доцільність застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу пов'язана з тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами у розумінні ст. 12 КК України, санкцією яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а також існують ризики, які є підставою застосування до нього такого запобіжного заходу. Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). А тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами у розумінні ст. 12 КК України, санкцією яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, а отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Серед іншого, підозрюваний володіє сталими соціальними зв'язками за кордоном, зокрема в Республіці Чехія, звідки за наявною в органу досудового розслідування інформацією, здійснювалися систематичні поставки наркотичних засобів, а також попри ситуацію, пов'язану із введенням в Україні воєнного стану, ОСОБА_4 може покинути територію України у спосіб, не передбачений законодавством України, оскільки лінія Державного кордону України частково непідконтрольна органам державної влади України станом на даний час. Врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за особливо тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінальних правопорушень. Враховуючи вищевикладене, у випадку застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, остання достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування. Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, виражається у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 може незаконно впливати на інших осіб, невідомих на даній стадії органу досудового розслідування, яким відомі обставини вчинення вище вказаного кримінального правопорушення з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому. У випадку застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно показань майбутніх свідків у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, здобута у ході досудового розслідування інформація свідчить про те, що ОСОБА_4 може бути безпосередньо причетним і до інших фактів їх незаконного перевезення наркотичних засобів з метою збуту та їх збуту. А відтак, існує ризик того, що він, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що має істотне значення для встановлення даних обставин. Водночас, вчиняючи вищевикладені кримінальні правопорушення, підозрюваний діяв системно, з корисливих мотивів, усвідомлював наслідки притягнення до відповідальності, та зважаючи на значний обсяг виявлених наркотичних засобів, не виключено, що до вказаних злочинів причетні й інші особи, які на даний час не встановлені органом досудового розслідування, а отже, ОСОБА_4 дійсно може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ № 12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»). Разом із тим, згідно із п. 51 вказаного вище рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Окрім цього, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному не суперечить вимогам ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», вказаним у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.10.2014 у справі «Чанєв проти України», оскільки в матеріалах справи існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів у відношенні до обвинуваченого чи зменшення ризиків заявлених прокурором на даний не встановлено. Згідно ст. 183 КПК України заборон щодо застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає. Суд вважає, що підставою для застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали обґрунтована підозра останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України, які є особливо тяжкими злочинами у розумінні ст. 12 КК України, санкцією яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень. З урахуванням вказаних ризиків, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню. Тому, саме такий запобіжний захід як тримання під вартою, забезпечить виконання підозрюваним передбачених КПК України процесуальних обов'язків, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду. З урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою ОСОБА_4 , не забезпечить належну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень та унеможливить спроби останнього перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам. Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті ст.178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що ОСОБА_4 , раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали утриманню його в слідчому ізоляторі, не хворіє. Будь-яких даних, які б перешкоджали його утриманню в слідчому ізоляторі немає. Характер та обставини вчиненого ним правопорушення, характеризують як особу, що не має достатніх моральних цінностей, схильну до вчинення кримінальних правопорушень. Окрім цього, враховуючи значну кількість вилучених наркотичних засобів, їх вартість на чорному ринку, а також можливість впливу на свідків, які надали викривальні покази щодо його злочинної діяльності, у відповідності до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів має право не визначити розмір застави. Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів з корисливих мотивів, які мають надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, враховуючи наявність по справі реальних ознак справжнього реального інтересу, що кримінальне правопорушення вчинене у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та направлене проти здоров'я нації, наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ст.177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, в органу досудового розслідування виникла об'єктивна необхідність у зверненні із клопотанням про продовження застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, та підозрюваному слід продовжити строк тримання під вартою. Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. Відповідно до клопотання ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307 КК України. Тому, суд вважає за необхідне не визначати ОСОБА_4 заставу. Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого 2 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_6 - задоволити.
Продовжити підозрюваному у вчиненні кримінальних, правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 305 КК України та ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст.307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 11.06.2026 року, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1