Справа № 935/3095/25
1-і/296/141/26
Іменем України
16 квітня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22025060000000136 від 14.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України, -
установив:
У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вказане кримінальне провадження.
Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор зазначив про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може вчинити дії, визначені пунктами 1, 3-5 частини першої цієї статті. При цьому наголошено, що зазначені ризики на теперішній час не зменшилися, продовжують існувати та унеможливлюють застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв'язків, негативно характеризується за місцем проживання та проходження військової служби, є особою, яка вживає наркотичні (психотропні) речовини. Інкримінований злочин він вчинив із корисливих мотивів з метою отримання грошових коштів, які, зокрема, міг використати для придбання наркотичних (психотропних) засобів. Також встановлено, що вироками Франківського районного суду м. Львова від 11.11.2025 та 18.11.2025 його вже було засуджено за вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 190, 309 КК України.
У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив задовольнити клопотання із викладених у ньому підстав.
Адвокат ОСОБА_7 та її підзахисний ОСОБА_6 не заперечили щодо задоволення клопотанння прокурор.
Колегія суддів дослідивши клопотання, додані до них матеріали, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшла наступного висновку.
Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення дієвості кримінального провадження є запобіжні заходи.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
За приписами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, суд зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжких злочинів, санкції за які передбачають виключно покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк або довічного позбавлення волі.
З урахуванням обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який не має сталих соціальних зв'язків, негативно характеризується за місцем проживання та проходження військової служби, вчинив інкриміновані діяння з корисливих мотивів з метою отримання грошових коштів, а також з огляду на те, що вироками Франківського районного суду м. Львова від 11.11.2025 та 18.11.2025 його було засуджено за вчинення інших кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185, 190, 309 КК України (які станом на 08.12.2025 не набрали законної сили), суд дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, існують підстави вважати, що з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, органом досудового розслідування не встановлено особу, за вказівками якої було підготовлено та вчинено терористичний акт, у зв'язку з чим, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може продовжити вчиняти нові кримінальні правопорушення, а також підтримувати зв'язок за допомогою технічних засобів комунікації з особами, причетними до організації таких злочинів на території України.
За таких обставин, колегія доходить висновку, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України відсутні, а тому обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити.
Відповідно до абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави, оскільки такий захід не здатний запобігти наявним ризикам та забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 315, 371, 372 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , строком на 60 днів, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)» на строк 60 днів, тобто до 14 червня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Копію даної ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань(№8)» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3