16 квітня 2026 року
м. Київ
справа №297/3459/25
провадження № К/990/15105/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Жука А. В., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Опаленика Михайла Юрійовича на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за частиною першою статті 204-1 КУпАП,
03 квітня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Верховний Суд на підставі частини п'ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 010695Е від 11 жовтня 2025 року: 11 жовтня 2025 року о 18 годині 15 хвилин прикордонним нарядом «Група реагування» на напрямку 186 прикордонного знаку на околиці населеного пункту Астей (територія Великобийганської об'єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги на відстані близько 150 метрів від державного кордону було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в Угорщину поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, в пішому порядку. Своїми діями громадянин України ОСОБА_1 порушив вимоги статей 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 204-1 КУпАП.
Берегівський районний суд Закарпатської області постановою від 16 жовтня 2025 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204-1 КУпАП та до нього застосовано захід впливу, який застосовується до неповнолітніх у виді попередження.
Представник позивача оскаржив указані рішення в касаційному порядку до суду касаційної інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що справа розглянута судами в порядку, передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах (частина перша статті 19 КАС України).
Разом із цим, за приписами пункту 3 частини другої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За такого правового регулювання та обставин справи ухвалені в цій справі судові рішення не підлягають касаційному перегляду за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, відповідно до частини другої статті 287, частин третьої, десятої статті 294 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Тобто, касаційний перегляд постанов, прийнятих з приводу накладення адміністративного стягнення районним, районним у місті, міським, міськрайонним судом (суддею) або відповідним апеляційним судом, чинним процесуальним законодавством не передбачений.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 272, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Опаленика Михайла Юрійовича на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 16 жовтня 2025 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року у справі № 297/3459/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за частиною першою статті 204-1 КУпАП.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді А. В. Жук
В. Е. Мацедонська