про відкриття касаційного провадження
15 квітня 2026 року
м. Київ
справа №440/12722/25
адміністративне провадження №К/990/8239/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №440/12722/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ у Полтавській області, відповідач), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії позивача за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, у розмірі 1,115, починаючи з 15.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати відповідача провести починаючи з 15.03.2025 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 позовну заяву в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії за період з 01.03.2021 по 14.03.2025 повернуто позивачеві.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2025, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними бездіяльність ГУ ПФУ в Полтавській області щодо непроведення перерахунку пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 1,115, починаючи з 15.03.2025.
Зобов'язано відповідача провести (починаючи з 15.03.2025) перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 15.03.2025, з урахуванням проведених раніше виплат.
На адресу Верховного Суду 24.02.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2025, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №440/12722/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2026 касаційну скаргу залишено без руху для надання документу про сплату судового збору у розмірі 1937, 92 грн.
На виконання вимог зазначеної вище ухвали від скаржника на адресу Верховного Суду надійшла квитанція ID:1591-6480-1432-7257 від 19.03.2026.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Касаційна скарга подана на судові рішення, які можуть бути оскаржені згідно із частиною 1 статті 328 КАС України.
Підставою для відкриття касаційного провадження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 цього Кодексу, є неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України).
Зокрема, скаржник стверджує, що вказані судові рішення мають бути скасовані судом касаційної інстанції з підстав неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», постанов Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22.02.2021 №127, «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 16.02.2022 №118, «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 24.02.2023 №168, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 №185, та Порядку №124, без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 27.01.2025 у справі №620/7211/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24, від 28.01.2025 у справі №400/4663/24, від 16.04.2025 у справі №200/5836/24.
У касаційній скарзі позивач також вказує, що судові рішення у цій справі можуть бути оскаржені у касаційному порядку на підставі підпункту «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а тому просить Верховний Суд прийняти до розгляду цю справу.
Крім цього позивач наголошує, що його право на звернення до суду з вимогами до ГУ ПФУ в Полтавській області щодо перерахунку пенсії з урахуванням коефіцієнтів індексації пенсії у розмірах 1.11, 1.14, 1.197, 1.0796 не обмежується шестимісячним строком звернення до суду, оскільки виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, а її донарахування сталось з неналежного виконання службовими особами органів пенсійного органу своїх посадових обов'язків (триваюче порушення).
Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу у цій справі, Верховний Суд вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі № 440/12722/25.
Згідно з частиною 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті, питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 332 цього Кодексу.
Перешкоди для прийняття касаційної скарги до провадження Верховним Судом та відкриття касаційного провадження у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 248, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2026 у справі №440/12722/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити необхідність додання до відзиву доказів надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду матеріали справи №440/12722/25.
Копію ухвали суду разом з копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін