Справа № 947/10765/26
Провадження № 1-кс/947/4958/26
08.04.2026 року м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м.Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025160000000231 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 України,-
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025160000000231 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 України.
В ході досудового розслідування встановлено, що під час воєнного стану збільшилась кількість випадків фіктивного працевлаштування осіб на підприємствах критично важливої інфраструктури осіб з метою отримання відстрочки від проходження військової служби, що в свою чергу суттєво перешкоджає мобілізаційним заходам та погіршує обороноздатність країни.
Згідно Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76, критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, мають можливість надавати тимчасову відстрочку від мобілізації для військовозобов'язаних працівників (бронювання).
Разом з тим, встановлено випадки фіктивного оформлення військовозобов'язаних громадян критично важливими підприємствами. Зокрема, службові особи вказаних підприємств вносять до офіційних документів завідомо неправдиві відомості щодо працевлаштування військовозобов'язаних громадян на посади двірників, різноробочих, при цьому останні фактично не виконують свої обов'язки, а просто отримали відстрочку від мобілізації.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 10.07.2025 на підставі рішення Одеської обласної військової (державної) адміністрації №641/А-2025 про визначення юридичної особи критично важливою, Комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційне об'єднання №1» (код ЄДРПОУ 31411554), що розташоване у м. Білгород-Дністровський по вулиці Соборній, 52, надано статус критично важливого підприємства.
Встановлено з 11.07.2025 на посаду директора комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне об'єднання №1» призначено ОСОБА_5 , який згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на спецобліку до 10.07.2026.
Відповідно до Статуту КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання № 1», затвердженого рішенням Білгород-Дністровської міської ради від 24.09.2020
№ 1435-VІІ, ОСОБА_5 для бронювання від мобілізації до ЗСУ прийняв на роботу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, ОСОБА_6 , працевлаштований згідно наказу №65-к від 21.08.2025 на посаду фахівця з публічних закупівель КП «Житлово-експлуатаційне об'єднання № 1», постійно перебуває та проживає у м. Києві. згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на спецобліку.
Також, ОСОБА_7 , працевлаштований на підставі наказу
№75-к від 16.09.2025 на посаду робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків КП «ЖЕО №1», постійно перебуває та проживає у м. Одеса. згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на спецобліку до 10.07.2026.
Разом з цим, ОСОБА_8 , працевлаштований до вказаного комунального підприємства на підставі наказу 67-к від 25.08.2025 на посаду слюсара аварійно-відновлювальних робіт, проте фактично є засновником підприємства МКП «Ортанія» (код ЄРДПОУ 20941727) та мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Згідно повідомлень ІНФОРМАЦІЯ_5 від 16.09.2025 №Е3611225 та від 22.09.2025 №Е3643262 значився як ухилянт, на даний час виключений з військового обліку.
Вказана інформація свідчить про те, що працевлаштовані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 фактично не виконують свої посадові обов'язки в Комунальному підприємстві «Житлово-експлуатаційне об'єднання № 1» та формально рахуються, як працівники підприємства, з метою ухилення від мобілізації до Збройних сил України.
02.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.03.2026, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час допиту ОСОБА_6 , пояснив що приблизно у грудні 2025 року, на мобільний телефон у месенджері «Вацап» подзвонив йому ОСОБА_9 , який пояснив, що ОСОБА_6 повинен перекидати йому кожного місяця грошові кошти в сумі 10 000 гривень за те, що він отримав фіктивне бронювання, на що ОСОБА_6 кожного місяця перераховував на банківську карту НОМЕР_1 яка належить ОСОБА_10 , грошові кошти, данні якої надав ОСОБА_9 .
Під час проведення слідчих розшукових дій з метою встановлення повних анкетних даних ОСОБА_11 , встановлено повні анкетні дані, а саме ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який на теперішній час займає посаду директора Департаменту житлово- комунального господарства та капітального будівництва Білгород-Дністровської міської ради, код ЄДРПОУ: 43686925) розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Єврейська, буд. № 21.
Так, 02.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 11.03.2026, проведено обшук у службовому кабінеті директора ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , Департаменту житлово- комунального господарства та капітального будівництва Білгород-Дністровської міської ради, код ЄДРПОУ: 43686925) розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Єврейська, буд. № 21, під час проведення якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон Iphone XS , в корпусі білого кольору;
- 3 флешносія;
- 2 розписки: від ОСОБА_12 про взяття в борг 14 000 доларів США від 08.02.2026 та від ОСОБА_13 про взяття в борг 10000 грн від 18.07.2024.
02.04.2026 слідчим СУ ГУНП в Одеській області з дотриманням вимог ст. 110 КПК України прийнято рішення про визнання вилучених речей речовими доказами у кримінальному провадженні.
Слідча звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки досудовим розслідуванням встановлено, що вилучене майно може бути використано як доказ факту обставин, що встановлюється під час досудового розслідування.
Слідча та прокурор в судове засідання не з'явилися надали заяву в якій клопотання підтримали, у зв'язку із службовою завантаженістю просили розглянути у їх відсутності.
Представник директора Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_14 повідомлена про дату та час розгляду клопотання за допомогою інтернет месенджеру, що підтверджується довідкою про доставку СМС повідомлення.
Згідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З урахуванням вищевикладеного та з метою дотримання процесуальних строків розгляду такого роду клопотань, вважаю за можливе розглянути клопотання слідчого у відсутності власника майна та його представника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні встановлено, що вилучене в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки вилучене майно могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, є всі підстави вважати що було знаряддям вчинення злочину, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.
Накладення арешту на мобільний телефон, флешносії та документи необхідно для проведення їх детального огляду з метою встановлення наявності доказів, в тому числі і електронних, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.
Зв'язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.1 ст.336 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.
Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою від 02.04.2026 року про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, й, відповідно захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна підлягає застосуванню.
Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42025160000000231 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 України - задовольнити.
Накласти арешт, шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись та користуватись, на речі та документи вилучені під час обшуку службового кабінету директора Департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_11 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:
- мобільний телефон Iphone XS , в корпусі білого кольору;
- 3 флешносії;
- 2 розписки: від ОСОБА_12 про взяття в борг 14 000 доларів США від 08.02.2026 та від ОСОБА_13 про взяття в борг 10 000 грн від 18.07.2024.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1