Справа №613/380/26 Провадження № 1-кп/613/116/26
13 квітня 2026 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Богодухові справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню № 12025220000001486 від 25 грудня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Білокрениці Кременчуцького району Тернопільської області, українця, громадянина України, одруженого, військовослужбовця ЗСУ, стрільця другого стрілецького відділення першого стрілецького взводу сьомої стрілецької роти третього батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,-
В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25 грудня 2025 року, близько о 15.00 год. ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем "Mitsubishi Pajero" р.н. НОМЕР_2 Литовської реєстрації, в стані алкогольного сп'яніння, чим грубо порушив вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР), де вказано: "Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", рухався по автодорозі "Харків-Охтирка" з боку м. Охтирки в напрямку м. Харкова. В процесі руху, поблизу АЗС «Фєнікс», розташованої на території м. Богодухова по вул. Воїнської слави,30, ОСОБА_5 , діючи необережно, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, в денний час доби, маючи необмежену видимість, при виявленні небезпеки для руху у вигляді сідлового тягача «MAN» р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом "STAS 038-3FAK" р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , який стояв на полосі руху його автомобіля і який він об'єктивно міг бачити завчасно, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до повної зупинки останнього, чим грубо порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, де вказано: "У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу...", та допустив наїзд передньої частини керованого ним автомобіля на задню частину напівпричепу "STAS 038-3FAK", внаслідок чого пасажир його автомобіля ОСОБА_7 від отриманих травм загинув на місці пригоди.
Причиною смерті пасажира ОСОБА_7 , 1966 р.н., згідно з висновком судово-медичної експертизи №20251221080000177 від 25.01.2026 явилася травма шиї у вигляді перелому шийного відділу хребта.
Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/121-26/2208- ІТ від 26.01.2026 у даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля "Mitsubishi Pajero" р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з даною ДТП. Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_5 , виразилися в тому, що він керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по автодорозі "Харків-Охтирка" з боку м. Охтирки в напрямку м. Харкова, поблизу АЗС «Фєнікс», розташованої на території м. Богодухова по вул. Воїнської слави, 30, діючи необережно, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, в денний час доби, маючи необмежену видимість, при виявленні небезпеки для руху у вигляді сідлового тягача «MAN» р.н. НОМЕР_3 з напівпричепом "STAS 038-3FAK" р.н. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_6 , який стояв на полосі руху його автомобіля і який він об'єктивно міг бачити завчасно, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автомобіля аж до повної зупинки останнього та допустив наїзд передньої частини керованого ним автомобіля на задню частину напівпричепу "STAS 038-3FAK", що спричинило вищевказані наслідки.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою на два місці, оскільки останній на даний час перебуває під вартою, строк дії якої закінчується 16 квітня 2026 року. Зазначив, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу наявні і на даний час. Також підтримав раніше подане клопотання про продовження строку запобіжного заходу та прохав продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою, на більш м'яку, не пов'язану з позбавленням волі.
Захисник обвинуваченого - захисник ОСОБА_4 прохав відмовити у задоволенні, заявленого стороною обвинувачення клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та застосувати відносно останнього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту. Також надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що сторона захисту вважає, що ризики переховування підозрюваним від органу досудового розслідування або суду відсутні, адже за весь час проведення досудового розслідування ОСОБА_5 не вчиняв жодних дій, які могли б свідчити про його намір переховуватись від досудового розслідування чи суду. Наразі немає законних підстав вважати, що обвинувачений має на меті переховуватися від слідства та/або суду, оскільки його поведінка за час досудового розслідування і наявність постійного місця проживання свідчить про інше. Сам по собі факт перебування обвинуваченого на військовій службі в військовій частині НОМЕР_1 , та можливість його переміщення по службі в іншу місцевість під час виконання обов'язків військової служби не свідчить про намір переховування від органів досудового розслідування та суду. За місцем служби ОСОБА_5 характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв'язки, одружений із ОСОБА_8 , на його утримані перебуває матір ОСОБА_9 , 1949 року народження. Обвинувачений має у власності нерухоме майне, де проживає разом із своєю сім'єю. До кримінальної відповідальності ніколи не притягався, підозр у інших кримінальних провадженнях не має. Крім того, вважав, що прокурором не наведено жодних обставин, які могли б свідчити про спробу або намір ОСОБА_5 сховати або спотворити будь-які докази. Також зазначив, що обвинувачений впливати будь-яким чином на потерпілих, експертів та спеціалістів наміру не мав, та не має, як і не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню або вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати його.
Потерпілі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та їх представник - адвокат ОСОБА_12 в судове засідання не з'явились, представник надала до суду клопотання, відповідно до змісту якого, прохала підготовче засідання проводити за їх відсутності, клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прохала задовольнити.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання прокурора, приходить до слідуючого.
Судом встановлено, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2026 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 16 квітня 2026 року (включно), без визначення розміру застави.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого ОСОБА_5 злочину.
Крім того, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Доводи сторони захисту щодо особи ОСОБА_5 , його сімейного стану, перебування на утриманні матері, наявність міцних соціальних зв'язків, позитивної характеристики за місцем служби,
не є новими обставинами, які не були відомі та не переглядались судом під час обрання запобіжного заходу відносно останнього.
Будь-яких даних про відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, а тому розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
На підставі викладеного, враховуючи, що на даний час підготовче судове засіданні по справі не проведено, приймаючи до уваги особу обвинуваченого, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, що спричинило загибель людини, суд приходить до висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, суд приходить до висновку про недоцільність визначення застави у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України.
Керуючись ст.ст. 314, 331, 371- 372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити строком на 60 днів, тобто до 11 червня 2026 року включно, з подальшим його утриманням в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя