15 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10959/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення ухваленого у справі №280/10959/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання винити певні дії, -
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/10959/23 відмовлено
Ухвала суду мотивована тим, що у судовому рішенні чітко визначено порядок і спосіб його виконання, судове рішення, яке набрало законної сили обов'язкове для виконання, а виконавчий лист №280/10959/23, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом перебуває на виконанні державної виконавчої служби, суд відмовляє у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку.
Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у справі 280/10959/23.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що у зв'язку із тривалим не виконанням Військовою частиною НОМЕР_1 свої обов'язків, було подано заяву про встановлення судового контролю, оскільки це єдиний можливий метод впливу після багаторазових спроб звернення.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року, яке набрало законної сили 12 травня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до100000,00 грн. пропорційно часу (періодам) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебування у відпустці за станом здоров'я за період з 03 січня 2023 року по 06 січня 2023 року, з 07 січня 2023 року по 19 січня 2023 року, з 19 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 08 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року, з 24 березня 2023 року по 10 квітня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року, з 16 травня 2023 року по 20 червня 2023 року, з 20 червня 2023 року по 10 липня 2023 року.
Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн. пропорційно часу (періодам) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебування у відпустці за станом здоров'я за період з 03 січня 2023 року по 06 січня 2023 року, з 07 січня 2023 року по 19 січня 20203 року, з 19 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 08 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року, з 24 березня 2023 року по 10 квітня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року, з 16 травня 2023 року по 20 червня 2023 року, з 20 червня 2023 року по 10 липня 2023 року.
12 вересня 2025 року позивачу видано виконавчий лист по справі.
16 січня 2026 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 280/10959/23. В обґрунтування заяви зазначено, що боржником судове рішення належним чином не виконує.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, згідно з якої суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із положеннями статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
У постанові Верховного Суду від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Як вбачається з резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, суд визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн. пропорційно часу (періодам) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебування у відпустці за станом здоров'я за період з 03 січня 2023 року по 06 січня 2023 року, з 07 січня 2023 року по 19 січня 2023 року, з 19 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 08 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року, з 24 березня 2023 року по 10 квітня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року, з 16 травня 2023 року по 20 червня 2023 року, з 20 червня 2023 року по 10 липня 2023 року та зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн. пропорційно часу (періодам) перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебування у відпустці за станом здоров'я за період з 03 січня 2023 року по 06 січня 2023 року, з 07 січня 2023 року по 19 січня 20203 року, з 19 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 08 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року, з 24 березня 2023 року по 10 квітня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року, з 16 травня 2023 року по 20 червня 2023 року, з 20 червня 2023 року по 10 липня 2023 року.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи наступні обставини.
Постановою старшого державного виконавця Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрьоміною Оленою Сергіївною 11 листопада 2025 року відкрито виконавче провадження № 79530582 в частині зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану" у розмірі до 100000,00 грн. пропорційно часу (періодам) перебування на стаціонарному лікуванню в закладах охорони здоров'я та перебування у відпустці за станом здоров'я за період з 03 січня 2023 року по 06 січня 2023 року, з 07 січня 2023 року по 19 січня 2023 року, з 19 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, з 08 лютого 2023 року по 01 березня 2023 року, з 24 березня 2023 року по 10 квітня 2023 року, з 10 квітня 2023 року по 08 травня 2023 року, з 16 травня 2023 року по 20 червня 2023 року, з 20 червня 2023 року по 10 липня 2023 року.
Таким чином, судом встановлено, що виконавчий лист №280/10959/23, виданий Запорізьким окружним адміністративним судом, перебуває на виконанні в державній виконавчій службі.
Наразі старшим державним виконавцем Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Єрьоміною Оленою Сергіївною вчинюються виконавчі дії з виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року у справі 280/10959/23, в межах виконавчого провадження № 79530582 в порядку Закону України "Про виконавче провадження". Доказів зворотного суду не надано.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що повнота та правомірність виконання рішення суду в порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця, яким на час звернення представника позивача із заявою про встановлення судового контролю, виходячи з положень статей 18, 63 Закону України "Про виконавче провадження", не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання рішення суду у справі №280/10959/23, а відтак, звернення представника позивача із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним.
Враховуючи вказані обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не ухилявся від виконання судового рішення у цій справі та виконав його, тому підстави для зобов'язання його подати звіт про виконання судового рішення відсутні.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року з питань встановлення судового контролю за виконанням судового рішення ухваленого у справі №280/10959/23 - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 15 квітня 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва