Рішення від 16.04.2026 по справі 380/2970/26

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 рокусправа № 380/2970/26

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , у якій просить суд: визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_4 щодо не призначення та не проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (смерті) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 , відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ № 332 від 27.10.2021; зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 призначити та провести розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до вимог Інструкції МОУ № 332, на підставі заяви адвоката Зелінської О.С. від 30.01.2026р., поданої в інтересах ОСОБА_1 ; зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 за результатами розслідування виготовити, затвердити та надати Позивачу акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до Інструкції МОУ № 332 (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до Інструкції МОУ № 332 складені за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок виконання обов'язків військової служби - старшим сержантом ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до витягу із наказу в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 16.10.2023 № 295 старший сержант ОСОБА_2 командир відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч НОМЕР_4 вибув у відрядження до ВМКЦ Західного регіону (м. Львів) з подальшим направленням до Норвегії, на лікування з 18.10.2023 до окремого розпорядження. Згідно з витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 21.08.2025 № 264, старшого сержанта ОСОБА_2 командира відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч НОМЕР_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на лікуванні в установі охорони здоров'я комуни Алвер королівства Норвегія, внаслідок злоякісної меланоми на тулубі та метастаз в головному мозку або мокових оболонках, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 25.02.2025р. і направлено документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть не пов'язана з виконання обов'язків військової служби. Зазначає, що за результатами проходження військово-лікарської комісії у відповідних довідках ВЛК вказано: «Захворювання - ТАК, пов'язане з проходженням військової служби». Таким чином, уповноваженим органом офіційно встановлено причинно-наслідковий зв'язок між виникненням зазначеного захворювання та виконанням обов'язків військової служби. Вважає, що смерть військовослужбовця є прямим і беззаперечним наслідком захворювання, набутого під час проходження військової служби. Вказані обставини у своїй сукупності підтверджують наявність чіткого, документально зафіксованого причинно-наслідкового зв'язку між проходженням військової служби, розвитком захворювання та настанням смерті. Однак Позивачка не отримала результатів належним чином проведеного розслідування, а саме: акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3. 10.02.1982 було подано заяву про видачу цих документів. Військова частина НОМЕР_4 не призначила та не провела розслідування (спеціальне розслідування) за фактом смерті військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 . Відповідач не вчинив жодних дій щодо виготовлення та затвердження вказаних обов'язкових документів. Відсутність зазначених документів створює непереборні перешкоди для Позивача. Вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_4 щодо невиготовлення та незатвердження акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 внаслідок виконання обов'язків військової служби - старшим сержантом ОСОБА_2 . Просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 23.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 15.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому задінанні з повідомленням сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позов у якому проти позову заперечив. Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 зі скаргою з приводу захворювання до медичного пункту військової частини НОМЕР_4 не звертався. На сьогоднішній день встановити причинно-наслідковий зв'язок між виконанням обов'язків військової служби в наряді та захворюванням, являється неможливим. Загальні захворювання, які в подальшому призвели до смерті, відносяться до обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби. А тому, як наслідок, акт за формою НВ-3 на затвердження командиру військової частини НОМЕР_4 після проведення розслідування не надається. Відповідач вважає, що суд не може здійснювати втручання в дискреційні повноваження створеної комісії, яка проводить розслідування, оскільки саме їй надано повноваження складати акти за формою НВ-2 та акт за формою НВ-3. Позивач помилково вважає, що суд може зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 виготовити акт про нещасний випадок за формою НВ-3 наведений у додатку 5 до Інструкції №332, оскільки такі повноваження йому не належать. Вказує, у випадку вибуття військовослужбовця у відрядження до іншого органу (установи, організації), комісія з призначення розслідування щодо нещасного випадку призначається з числа осіб, того відповідного органу до яких відряджений військовослужбовець. Вважає, що в вказаному випадку відсутні підстави для визнання дій Відповідача протиправними, оскільки Відповідач у своїх діях керувався вимогами діючого законодавства. Просив у задоволенні позову відмовити.

Позивачка подала відповідь на відзив, у якій вказала, що Відповідач зумисно ігнорує той факт, що згідно з наявними у матеріалах справи чотирма Довідками ВЛК (від 17.02.2023 №1275, від 20.03.2023 №2379, від 18.04.2023 №3463, від 30.05.2023 №5017), військово-лікарською комісією офіційно встановлено причинний зв'язок: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби». Зазначає, що постанови ВЛК щодо причинного зв'язку захворювань є обов'язковими для виконання всіма органами військового управління та посадовими особами. Командир частини не наділений правом переглядати або ігнорувати ці висновки на підставі первинних діагнозів цивільних лікарень. Посилання Відповідача на «загальне захворювання» як на причину відмови у розслідуванні є прямим порушенням процедур військово- лікарської експертизи та соціальних гарантій військовослужбовця. ОСОБА_2 перебував у Норвегії (Алвер комуна) виключно з метою лікування захворювання, яке він отримав під час виконання обов'язків військової служби саме у штаті в/ч НОМЕР_4 . Норвезькі медичні заклади не підпорядковуються МОУ України, не мають повноважень створювати комісії за наказами МОУ та не зобов'язані заповнювати акти українського зразка (НВ-2, НВ-3). Оскільки патологічний процес розпочався під час служби в частині НОМЕР_4 , що підтверджено датами звернень та постановами ВЛК, обов'язок встановити обставини виникнення цієї хвороби лежить саме на Відповідачеві. Відповідач у відзиві фактично вже «провів» розслідування самостійно, заявивши, що встановити причинно-наслідковий зв'язок між виконанням обов'язків служби та захворюванням є неможливим через відсутність звернень до медичного пункту частини. Це є грубим порушенням пункту 5 Розділу II Інструкції №332, згідно з яким командир зобов'язаний призначити комісію, а вже комісія має встановлювати факти через опитування свідків та вивчення документації. Відповідач же спочатку протиправно не призначає комісію, а потім у суді виправдовує свою бездіяльність тим, що обставини не встановлені. Посилання на відсутність записів у внутрішніх журналах не може бути підставою для ігнорування повідомлень із зовнішніх лікувальних закладів та постанов ВЛК, а також заяви Позивача про проведення спеціального службового розслідування, хоча це і так обов'язок військової частини, навіть без будь якого звернення членів сім'ї померлого військовослужбовця. Відповідно до витягу із наказу командира в/ч НОМЕР_4 від 16.10.2023 р. під № 295, старший сержант ОСОБА_2 вибув саме на лікування, а не у відрядження для виконання службових обов'язків. Ця поїздка була медичною евакуацією з метою лікування захворювання, яке вже було офіційно пов'язано зі службою в в/ч НОМЕР_4 постановами ВЛК.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив у якому зазначив, що пунктом 1 розділу ІІ інструкції 332 передбачено випадки, у яких проводиться розслідування і цей випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю. Пунктом 7 цього розділу цієї Інструкції встановлено, що нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу III цієї Інструкції. Пунктом 1, 2 та 3 розділу ІІІ Інструкції 332 визначено випадки, які підлягають спеціальному розслідуванню. Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби. Командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, який отримав від командира підпорядкованої військової частини повідомлення, зобов'язаний призначити своїм наказом комісію для проведення спеціального розслідування. В розумінні Інструкції 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, захворювання, поранення, травми, або смерті військовослужбовця за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю. ОСОБА_2 за період служби у військовій частині НОМЕР_4 жодного разу не звертався до медичного пункту з приводу здирання родимки чи будь яких інших ушкоджень після виконання обов'язків військової служби у добовому наряді. Якщо б він звернувся до медичного пункту, командиром військової частини НОМЕР_4 було б призначено розслідування з приводу встановлення та дослідження обставин виникнення цієї хвороби яка в подальшому призвела до його смерті. У позивача не має жодних підтверджень які б вказували, що захворювання виникло під час виконання обов'язків військової служби. ОСОБА_2 вибув з військової частини НОМЕР_4 у відрядження до Військового медичного клінічного центру Західного регіону. Керуючись пунктом 22 розділу ІІ Інструкції 332, нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем, який тимчасово був відряджений в установленому порядку до іншої військової частини (у тому числі в райони ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил), розслідується і береться на облік тією військовою частиною, до якої був відряджений військовослужбовець і у якій з ним стався нещасний випадок.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Відповідно до наказу військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 05.07.2022 №220 військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період старший сержант ОСОБА_2 зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення та вважається таким, що приступив до виконання службових обов'язків за посадою - командира відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту частини.

Згідно з консультативним висновком спеціаліста КНП ЛОР «ЛОСЦВД» від 03.02.2023 діагноз захворювання ОСОБА_2 : Атиповий диспластичний невус передньої черевної стінки. Меланома спини? Рекомендовано звернутись за консультацією до онколога.

Відповідно до витягу з медичної карти стаціонарного хворого № 975 від 16.02.2023, виданого КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально- діагностичний центр», за період з 09.02.2023 по 16.02.2023 діагноз захворювання ОСОБА_2 : Злоякісна меланома тулуба. Пігментна меланома шкіри спини зліва, ст. ІІ, кл.гр. ІІ.

Випискою із медичної карти амбулаторного хворого від 25.05.2023, виданою КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр», встановлено діагноз: Меланома шкіри спини зліва. ІІ В ст., кл.гр. ІІ. Продовження хвороби.

Згідно з витягом з медичної карти стаціонарного хворого № 3788 від 29.05.2023, виданою КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально- діагностичний центр», за період з 15.05.2023 по 29.05.2023 діагноз: Вторинне та неуточнене злоякісне новоутворення лімфатичних вузлів пахвових та верхньої кінцівки. Метастази меланоми в аксілярну ділянку зліва. Злоякісна меланома тулуба. Пігментна меланома шкіри спини, ст. ІІ В, кл.гр. ІІ. Продовження хвороби.

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 28.09.2023, виданої КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувально-діагностичний центр» діагноз захворювання ОСОБА_2 : Меланома шкіри спини зліва, pT4acN0cM0, ІІ В ст., кл.гр. ІІ. Стан після операційного лікування. Продовження хвороби.

17.02.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_2 ВЛК клініки амбулаторно- поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз: Стан після операції (09.02.2023) - широкого висічення ураженої ділянки спини з пухлиною з приводу пігментної меланоми шкіри спини зліва T4N0M0. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 11 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 17.02.2023 за № 1275.

20.03.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_2 ВЛК клініки амбулаторно- поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз: Стан після операції (09.02.2023) - широкого висічення ураженої ділянки спини з пухлиною з приводу пігментної меланоми шкіри спини зліва T4N0M0. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 11 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів. Що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 20.03.2023 за № 2379.

18.04.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_2 ВЛК клініки амбулаторно- поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз: Стан після операції (09.02.2023) - широкого висічення ураженої ділянки спини з пухлиною з приводу пігментної меланоми шкіри спини зліва T4N0M0. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 11 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 18.04.2023р. за № 3463.

30.05.2023 проведено медичний огляд ОСОБА_2 ВЛК клініки амбулаторно- поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Діагноз: Стан після операції (15.05.2023) - радикального висічення лімфатичних вузлів лівої пахвинної ділянки з приводу пігментної меланоми шкіри з метастазуванням. Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.

На підставі статті 11 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 (тридцять) календарних днів, що підтверджується Довідкою військово-лікарської комісії від 30.05.2023 за № 5017.

ОСОБА_2 згідно з абзацом 7 підпункту 2.1. наказу військової частини НОМЕР_4 від 16.10.2023 №295 вважається таким, що вибув у відрядження до Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м. Львів) з подальшим направленням до Норвегії на лікування з 18.10.2023 до окремого розпорядження. Підстава - рапорт військовослужбовця.

Згідно з висновком лікаря про смерть від 25.02.2025, виданого Алвер комуна Міністерство Норвегії з охорони здоров'я та догляду: місце та час смерті: комуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19:15; причина смерті: ОСОБА_4 в головному мозку або мокових оболонках. ІВ С435 Злоякісна меланома на тулубі.

Відповідно до Повідомлення про смерть № 25-031879DFA-THOD/SKIF (Документ 16), виданого суд округу Гордаланн: місце та час смерті: комуна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19:15.

Згідно з Сповіщенням сім'ї № 131 від 01.08.2025 старший сержант ОСОБА_2 командир відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч НОМЕР_4 , під час перебування на лікуванні у закладі охорони здоров'я комуни Алвер (Норвегія), помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть ОСОБА_2 не пов'язана з виконання обов'язків військової служби.

Відповідно до витягу із наказу в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 21.08.2025 № 264 старшого сержанта ОСОБА_2 командира відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту в/ч НОМЕР_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на лікуванні в установі охорони здоров'я комуни Алвер королівства Норвегія, внаслідок злоякісної меланоми на тулубі та метастаз в головному мозку або мокових оболонках, виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 25.02.2025 і направлено документи для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Смерть не пов'язана з виконання обов'язків військової служби.

Згідно з Донесенням про смерть (загибель) № НОМЕР_5 від 21.10.2025, старший сержант ОСОБА_2 : 24.02.2025 перебуваючи на лікуванні в установі охорони здоров'я комуни Алвер королівства Норвегія, помер від злоякісної меланоми на тулубі та метастаз в головному мозку або мокових оболонок. Смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно до Довідки № 1146/85/996 ПС від 21.10.2025р., видана в/ч НОМЕР_4 , з якої вбачається, що колишній військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації старший сержант ОСОБА_2 , за період служби у в/ч НОМЕР_4 з 05.07.2022р. по 24.02.2025р. участь у бойових діях та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не приймав.

30 січня 2026 року адвокат позивачки ОСОБА_5 подала заяву про видачу акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3. Також просила призначити та провести розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2

9.02.2026 Відповідач надав відповідь за № 1146/46/176ПС на заяву, в якій зазначив, що військовослужбовець який вибув у відрядження до іншого органу (установи, організації), комісія на призначення розслідування щодо нещасного випадку призначається з числа, того відповідного органу до якого відряджений військовослужбовець і діє в рамках наданих повноважень, які визначені інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.

Не погоджуючись з бездіяльність командира військової частини НОМЕР_4 щодо не призначення та не проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (смерті) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася з позовом до суду.

Вирішуючи вказаний спір суд зазначає, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (в подальшому - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (в подальшому - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).

Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.

Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332 (в подальшому Інструкція № 332).

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 332 передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утеплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №332 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».

Пунктом 8 Розділу II Інструкції № 332 встановлено, що Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана, зокрема, скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження.

Згідно з п. 9 Розділу ІІ Інструкції № 332 якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.

Відповідно до п. 10 розділу 2 Інструкції МОУ № 332 обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є: виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров'я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов'язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду; смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком.

Згідно із п. 11 Розділу ІІ Інструкції № 332, обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби: перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин; перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником); алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку; використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею; навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження; навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю; самовільне залишення військовослужбовцем місця служби; природна смерть внаслідок вроджених вад здоров'я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.

Таким чином, п. 11 Розділу ІІ Інструкції № 332 містить виключний перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно до п. 7 Розділу II Інструкції № 332 нещасні випадки зі смертельним наслідком або внаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми, групові нещасні випадки та випадки зникнення або смерті військовослужбовців підлягають спеціальному розслідуванню та розслідуються з урахуванням вимог розділу ІІІ цієї Інструкції.

Згідно із п. 4 Розділу ІІІ Інструкції № 332 спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров'я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.

Якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: «Складено відповідно до акта спеціального розслідування».

Суд встановив, що згідно з висновком лікаря про смерть від 25.02.2025, виданого Алвер комуна Міністерство Норвегії з охорони здоров'я та догляду: місце та час смерті: комуна Алвер, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 19:15; причина смерті: ОСОБА_4 в головному мозку або мокових оболонках. ІВ С435 Злоякісна меланома на тулубі. Відповідно до Повідомлення про смерть № 25-031879DFA-THOD/SKIF (Документ 16), виданого суд округу Гордаланн: місце та час смерті: комуна Алвер, 24.02.2025, 19:15.

Відмовляючи у проведенні розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 та видачу акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3, відповідач посилається на довідку про тимчасову непрацездатність від 16.02.2023 №24 видана КНП ЛОР «Львівський онкологічний регіональний лікувальний діагностичний центр» з зазначенням причини тимчасової непрацездатності вказано - загальне захворювання, а також на той факт, що ОСОБА_2 зі скаргою з приводу захворювання до медичного пункту військової частини НОМЕР_4 не звертався.

Не заслуговує на увагу твердження відповідача про те, що: на сьогоднішній день встановити причинно-наслідковий зв'язок між виконанням обов'язків військової служби в наряді та захворюванням, являється неможливим; загальні захворювання, які в подальшому призвели до смерті, відносяться до обставин, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби; тому, як наслідок, акт за формою НВ-3 на затвердження командиру військової частини НОМЕР_4 після проведення розслідування не надається.

Із урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що відповідач безпідставно не провів розслідування та не склав акт за формою НВ-3.

Відповідач не врахував вимог п. 10 розділу 2 Інструкції МОУ № 332, відповідно до якого смерть військовослужбовця ОСОБА_2 є внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком, є обставиною за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3.

Суд наголошує, що відмова відповідача прийнята без урахування висновків військово-лікарської комісії: Довідка від 17.02.2023 № 1275; Довідка ВЛК від 20.03.2023 № 2379; Довідка ВЛК від 18.04.2023 № 3463; Довідка ВЛК від 30.05.2023 № 5017.

За результатами проходження військово-лікарських комісій у відповідних довідках ВЛК зафіксовано висновок: «Захворювання - ТАК, пов'язане з проходженням військової служби».

Отже, уповноважений орган офіційно встановив причинно-наслідковий зв'язок між виникненням зазначеного захворювання та виконанням обов'язків військової служби.

Висновки військово-лікарських комісій про зв'язок захворювання з проходженням військової служби, смерть військовослужбовця є прямим і беззаперечним наслідком захворювання, набутого під час проходження військової служби. Вказані обставини у своїй сукупності підтверджують наявність чіткого, документально зафіксованого причинно-наслідкового зв'язку між проходженням військової служби, розвитком захворювання та настанням смерті.

Суд зазначає, що будь-яких належних доказів проведення спеціального розслідування відповідно до Інструкції №332 відповідач не надав.

Також, відповідач не надав до суду акту проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акту про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3.

Під час судового розгляду справи відповідач не довів належними та достовірними засобами доказування відсутність обов'язку щодо проведення розслідування, а тому бездіяльність командира військової частини НОМЕР_4 щодо не призначення та не проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (смерті) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 є протиправною.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання командира військової частини НОМЕР_4 за результатами розслідування виготовити, затвердити та надати Позивачу акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до Інструкції МОУ № 332 (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до Інструкції МОУ № 332 складені за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок виконання обов'язків військової служби - старшим сержантом ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Суд не уповноважений встановлювати чи пов'язаний нещасний випадок, що трапився з ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби, оскільки відповідно до норм Інструкції №332 формування відповідних висновків покладено саме на військові частини, тобто такі є дискреційними повноваженнями, а прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача виготовити, затвердити та надати Позивачу акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов'язків військової служби за формою НВ-3, без перевірки наявності чи відсутності усіх підстав, може бути необґрунтованим.

За таких обставин, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача призначити та провести розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (смерті) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 , відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом МОУ № 332 від 27.10.2021 та скласти відповідні акти з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 268, 269, 271, 272, 293, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність командира військової частини НОМЕР_4 щодо не призначення та не проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (смерті) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 , відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021.

Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_4 призначити та провести розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) військовослужбовця - старшого сержанта ОСОБА_2 відповідно до вимог Інструкції Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, на підставі заяви адвоката Зелінської О.С. від 30.01.2026, поданої в інтересах ОСОБА_1 та скласти відповідні акти з урахуванням висновків суду, що викладені у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) 1064,96 грн сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його підписання. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович

Попередній документ
135738544
Наступний документ
135738546
Інформація про рішення:
№ рішення: 135738545
№ справи: 380/2970/26
Дата рішення: 16.04.2026
Дата публікації: 20.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без руху (18.05.2026)
Дата надходження: 15.05.2026