15 квітня 2026 року Київ № 320/52817/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» про передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Київське обласне Головне управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 32б, 172, код ЄДРПОУ 40289067), в якому просить суд:
- стягнути кошти платника податків ТОВ «НЕКСТТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40289067) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 205 608 144,86 гривень.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/52817/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження суддею Парненко В.С. одноособово.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 11.03.2026 о 10:50 год.
Представником відповідача 10.03.2026 року подано клопотання про передачу справи №320/52817/25 за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» про стягнення податкового боргу у розмірі 205 608 144,86 грн для розгляду до Господарського суду міста Києва, в межах справи №910/6828/24 про банкрутство ТОВ «НЕКСТТРЕЙД».
В обґрунтування клопотання вказано, що подальший розгляд даного спору повинен здійснюватися у межах справи №910/6828/24 про банкрутство ТОВ «НЕКСТТРЕЙД», що забезпечує дотримання принципу концентрації майнових спорів у процедурі банкрутства та рівність усіх кредиторів. Позов Головного управління ДПС у місті Києві фактично є майновою вимогою кредитора до боржника, а саме вимогою про стягнення податкового боргу, що безпосередньо впливає на склад ліквідаційної маси та порядок задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства. Отже, заявлений у даній адміністративній справі спір має майновий характер та підлягає розгляду з урахуванням спеціального правового режиму, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства.
У зв'язку з необхідністю надання додаткового часу на ознайомлення позивачем з додатковими письмовими поясненнями представника відповідача та заявленим клопотанням про передачу справи до Господарського суду міста Києва, які подані 10.03.2026 року, розгляд справи було відкладено на 25.03.2026 об 11:00 год.
24.03.2026 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із необхідністю підготовки додаткових пояснень у відповідь на пояснення відповідача та заперечень на заяви представників про передачу справи для розгляду в межах банкрутства у до Господарського суду міста Києва, в межах справи №910/6828/24.
Розгляд справи по суті у судовому засіданні відкладено на 15.04.2026 року об 11:00 год.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 року заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 15.04.2026 року об 11:00 год. у зв'язку з необхідністю підготовки новим представником контролюючого органу додаткових пояснень щодо передачі справи для розгляду до Господарського суду міста Києва, в межах справи № 910/6828/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД».
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 3 статті 205 КАС України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд звертає увагу, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (стаття 45 КАС України).
Так, у чергове судове засідання призначене на 15.04.2026 року об 11:00 год. представник відповідача повторно не з'явився. При чому суд вважає посилання на необхідність надання додаткового часу для підготовки пояснень (заперечень) на подане клопотання та пояснення представника відповідача не поважною причиною, оскільки з дати відкладення судового засідання 11.03.2026 року стороні позивача надано достатньо часу для ознайомлення з відповідним клопотанням та поясненнями відповідача для формування власної позиції.
Суд вважає, що чергове подане клопотання позивачем про відкладення розгляду справи у даному випадку є зловживанням процесуальними правами.
Зважаючи на положення частини 3 статті 205 КАС України чергова неявка сторони відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи без такого учасника справи.
Дослідивши матеріали справи, вирішуючи питання щодо можливості передачі справи №320/52817/25 для розгляду до Господарського суду міста Києва, в межах справи №910/6828/24 про банкрутство ТОВ «НЕКСТТРЕЙД», суд виходить з наступного.
Предметом позовних вимог у цій справі є стягнення коштів платника податків ТОВ «НЕКСТТРЕЙД» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 205 608 144,86 гривень.
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За визначенням наведеним в підпункті 14.1.95. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України кредитор - юридична або фізична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, у тому числі щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також контролюючі органи - щодо податків та зборів.
Контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають, серед іншого, право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України).
Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1. статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 1.3 статті 1 Податкового кодексу України, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Нормою статті 6 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Так, пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
За приписами норми частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Згідно з частиною 1 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом наведених у статті 1 КУзПБ термінів, що вживаються для цілей цього Кодексу:
грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань, серед іншого, належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування;
боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
кредитор - юридична або фізична особа, а також, серед іншого, контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень.
Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.
Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 45 КУзПБ до визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом.
За приписами частини 1 та 2 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.
Норма статті 20 ГПК України визначає справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Так за приписами пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Щодо визначення юрисдикції податкового спору у цій справі, стороною в якій є платник податків щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, суд враховує позицію викладену Верховним Судом в постанові від 22.01.2025 року у справі № 910/21682/15 (910/7418/23), згідно якої розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2024 року відкрито провадження у справі №910/6828/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» (ідентифікаційний код: 40289067).
30.06.2025 року Господарський суд міста Києва у справі №910/6828/24 постановив наступне:
« 1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» (ідентифікаційний код: 40289067) про затвердження плану санації та введення процедури санації у справі № 910/6828/24 - відмовити.
2. Припинити процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» (ідентифікаційний код: 40289067).
3. Припинити повноваження розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» (ідентифікаційний код: 40289067) арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича.
4. Визнати банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» (ідентифікаційний код: 40289067).
5. Відкрити ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» (ідентифікаційний код: 40289067) строком на 12-ть місяців.
6. Призначити ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» (ідентифікаційний код: 40289067) арбітражного керуючого Ковальчука Миколу Миколайовича (свідоцтво № 62 від 01.02.2013, адреса: 01133, м. Київ, а/с 60).
7. Встановити ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» (ідентифікаційний код: 40289067) арбітражному керуючому Ковальчуку Миколі Миколайовичу основну грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень.
8. Офіційно оприлюднити повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у встановленому законодавством порядку.
9. Господарську діяльність банкрута завершити.
10. Строк виконання всіх грошових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Нексттрейд» (ідентифікаційний код: 40289067) вважати таким, що настав з 30.06.2025.
11. Припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута з 30.06.2025.
12. Припинити повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 30.06.2025.
13. Скасувати арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
14. Зобов'язати відповідні посадові особи банкрута протягом 15-ти днів з дня призначення ліквідатора банкрута передати йому бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до закону.
15. Зобов'язати ліквідатора банкрута у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд та надати докази їх визнання або ж відхилення у встановленому порядку.
16. Зобов'язати ліквідатора банкрута не менш, ніж один раз на місяць, подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно банкрута на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів банкрута, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.».
Поставною Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 року постанову Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 року у справі № 910/6828/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.01.2026 року постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 року та постанову Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 року у справі № 910/6828/24 залишено без змін.
Відповідно частини 1 статті 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі: 7) затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно частини 2, 3 статті 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 5, 9, 10, 12 і 13 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8 і 11 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 7 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала.
Відомостей щодо закриття провадження у справі № 910/6828/24 про банкрутство та наявність відповідної ухвали господарського суду судом не встановлено.
За приписами норми частини 3 статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
В даному ж випадку, спір, який є предметом цього позову (стягнення податкового боргу (грошових вимог) з рахунків боржника відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство), зумовлений тим, що в порушення приписів ПК України відповідачем добровільно не сплачені податкові (грошові) зобов'язання, які набули статусу податкового боргу у розмірі 205 608 144,86 грн.
З наведених вище обставин справи та правових норм вбачається, що спір у цій справі має характер майнового спору, адже його предметом є стягнення податкового боргу з рахунків боржника на користь податкового органу як кредитора грошових зобов'язань щодо сплати податків (податкового боргу) таким платником і щодо якого відкрито справу про банкрутство.
Оскільки процесуальний закон (ГПК України) встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, суд доходить до висновку, що заявлені у даній справі позовні вимоги підсудні Господарському суду міста Києва та не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, суд зазначає, що КАС України не встановив порядку передачі адміністративних справ господарському суду у зв'язку з набранням чинності КУзПБ.
Системний аналіз положень КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми КУзПБ мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Норми КУзПБ передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у даному провадженні за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 7 КУзПБ).
Враховуючи наведене, на виконання вимог частини 3 статті 7 КУзПБ, суд доходить висновку про необхідність передачі матеріалів даної справи № 320/52817/25 за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» про стягнення податкового боргу до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД».
Згідно частини 8 статті 29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись частиною 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 29, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» про передачу справи для розгляду в межах справи про банкрутство у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Справу № 320/52817/25 за позовом Головного управління ДПС у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» про стягнення податкового боргу передати до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті в межах справи №910/21682/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД».
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Парненко В.С.