ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" квітня 2026 р. справа № 300/1522/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє Галкін Вячеслав Леонідович до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення за № 122950002253 від 28.01.2026, зобов'язання до вчинення дій,
Галкін Вячеслав Леонідович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення за № 122950002253 від 28.01.2026, зобов'язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивує тим, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржуваним рішенням протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ч.3 до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.08.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) з підстав недосягнення встановленого віку, не врахувавши при цьому до пільгового підземного стажу на провідних професіях, який дає право на призначення такого виду пенсії періоди роботи позивача у ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 25.09.2000 по 14.03.2007, на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею з 15.03.2007 по 31.03.2008 та на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 01.04.2008 по 03.11.2025, з підстав відсутності відомостей про сплату страховиком страхових внесків. Запропоновано надати уточнюючу довідку відповідно до п.20 Порядку №637. Страховий стаж з урахуванням кратності становить 42 роки 13 днів, стаж роботи за Списком №1 становить 19 років 4 місяці 14 днів, роботи підземні, професії за постановою 202 (25) - не визначено. Представник позивача вважає, що зазначені періоди підлягають до зарахування та, як наслідок, у позивача наявні необхідні умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Просить суд визнати протиправним та скасувати рішення за № 122950002253 від 28.01.2026 та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно ч.3 до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 06.04.2026. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Вказав на правомірність прийнятого відповідачем рішення. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив таке.
Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював у ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 25.09.2000 по 14.03.2007, на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею з 15.03.2007 по 31.03.2008 та на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 01.04.2008 по 03.11.2025 (а.с.15-19).
19.01.2026 ОСОБА_1 звернувся органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ч.3 до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.6).
В зв'язку з впровадженням принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій, вказана заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення за № 122950002253 від 28.01.2026 (а.с.10,11).
Зазначеним рішенням відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком за віком на пільгових умовах відповідно ч.3 до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.08.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV) з підстав недосягнення встановленого віку, не врахувавши при цьому до пільгового підземного стажу на провідних професіях, який дає право на призначення такого виду пенсії періоди роботи позивача у ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 25.09.2000 по 14.03.2007, на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею з 15.03.2007 по 31.03.2008 та на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 01.04.2008 по 03.11.2025, з підстав відсутності відомостей про сплату страховиком страхових внесків. Запропоновано надати уточнюючу довідку відповідно до п.20 Порядку №637. Страховий стаж з урахуванням кратності становить 42 роки 13 днів, стаж роботи за Списком №1 становить 19 років 4 місяці 14 днів, роботи підземні, професії за постановою 202 (25) - не визначено..
Вважаючи таке рішення протиправним, представник позивача звернулася з вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Частиною другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою , прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що посвідчує стаж роботи, є трудова книжка. Коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи. 20. Таким чином, так як трудова книжка має всі належні записи про трудову діяльність позивач не був зобов'язаний надавати відповідачу будь-які інші додаткові документи для підтвердження свого стажу, а відповідач, відповідно, не мав права вимагати такі додаткові документи і всі спірні періоди мали бути враховані до пільгового підземного саме на підставі трудової книжки, так як в ній зазначено про роботу повний робочий день під землею за всі спірні періоди.
Також, згідно з листом Міністерства соціальної політики України №12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року №1931-XII "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 5 вказаної постанови, Міністерством соціальної політики України і було видане роз'яснення від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з розділом II Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 17.11.2005 року № 3108-ІV, пункт 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII визнано таким, що втратив чинність.
З урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VIII (далі- Закон № 2148) право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
На час трудової діяльності позивача і на теперішній час Роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є діючим.
Зокрема, відповідно до Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбаченим статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату за 1 рік 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Нормативне визначення поняття "провідних професій" на підземних роботах міститься в ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де зокрема зазначено наступне: "Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років".
Як зазначалось судом вище, згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 працював у ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 25.09.2000 по 14.03.2007, на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею з 15.03.2007 по 31.03.2008 та на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 01.04.2008 по 03.11.2025 (а.с.15-19).
Як наслідок, суд доходить висновку, щодо протиправності відмови відповідача у зарахуванні зазначених період до спеціального стажу позивача.
Щодо наведеної підстави про те, що страховик не сплатив страхові внески, то суд зазначає таке.
Відповідно до Закону №1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно із статтею 20 Закону №1058-IV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов'язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на захист шляхом не зарахування спірного періоду до страхового стажу.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до стажу періодів роботи.
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 .
З огляду на наведені вище висновки та враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає до скасування.
Як наслідок, слід зобов'язати відповідача призначити позивачу з 19.01.2026 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно ч.3 до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши при цьому до пільгового стажу на провідних професіях, який дає право на призначення такого виду пенсії періоди роботи позивача у ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 25.09.2000 по 14.03.2007, на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею з 15.03.2007 по 31.03.2008 та на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 01.04.2008 по 03.11.2025.
Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).
Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов'язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В рішенні "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що в ході розгляду даної справи відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 1064,96 грн.
Тому, необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправним та скасування рішення за № 122950002253 від 28.01.2026, зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії за № 122950002253 від 28.01.2026.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) призначити з 19.01.2026 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно ч.3 до ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши при цьому до пільгового стажу на провідних професіях, який дає право на призначення такого виду пенсії періоди роботи у ВП шахта "Карбоніт" ДП "Первомайськвугілля" на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 25.09.2000 по 14.03.2007, на посаді прохідника підземного з повним робочим днем під землею з 15.03.2007 по 31.03.2008 та на посаді гірника очисного забою з повним робочим днем під землею з 01.04.2008 по 03.11.2025.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.