Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 квітня 2026 року Справа №200/1886/26
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити заборгованість по пенсії з моменту припинення виплати,
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 19 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду довідку про нараховану та ненараховану пенсію, виплачену та невиплачену пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2021 року.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року ПОВТОРНО зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати до суду довідку про нараховану та ненараховану пенсію, виплачену та невиплачену пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2021 року.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказали про пропуск позивачем строку звернення до суду, зазначивши, що виплата пенсії позивачу здійснювалась по 28.02.2021, позивач зареєстрована як внутрішньо переміщена особа в місті Волноваха. Головним управлінням призупинено виплату пенсії позивачу з 01.03.2021 (технологічний код причини припинення - 9 «до з'ясування»). На теперішній час для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно особисто звернутися до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії відповідно до вимог Закону № 1058 та Порядку № 299. Заява про поновлення виплати пенсії не подавалась.
На виконання вимоги ухвали суду відповідачем надано довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію за період з 01.03.2021 по 30.04.2026 від 14.04.2026 №6679/05-16, в якій розмір нарахованої та виплаченої пенсії позивачу позначено як "0,00".
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних спорів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання позивачем листа від відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо.
Суд звертає увагу, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021р. у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах.
Позивач в позовній заяві стверджує, що виплата пенсії припинена з 01.02.2021 року. При цьому вона не отримувала жодного рішення про припинення виплати пенсії у встановленому законом порядку.
Тобто, про факт припинення виплати пенсії останній не могло не бути відомо з лютого 2021 року.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до направлення заяви з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем до суду не надано.
Разом з тим, позовна заява подана позивачем за допомогою системи “Електонний суд» 14.03.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду.
Згідно усталеної судової практики причини пропуску строку визнаються поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
На зазначеному наголошував і Верховний Суд України у рішенні від 13 вересня 2006 року по справі № 6-26370кс04 та постанові від 30 вересня 2015 року по справі №21-2231а15. Також у вказаних судових рішеннях Верховний Суд України зазначив, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку. Суд повинен обґрунтувати свою позицію відповідними доводами.
Враховуючи викладене, суддя вважає, що позивачем не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, оскільки вважає, що причини є неповажними.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просила поновити виплату пенсії, вказавши в позовній заяві про те, що виплата пенсії припинена з 01.02.2021, а з цим позовом звернулась лише 14 березня 2026 року, беручи до уваги надану відповідачем довідку від 14.04.2026 №6679/05-16, періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що позивач пропустила строк звернення з цим адміністративним позовом в частині позовних вимог за період з 01.02.2021 року по 13.09.2025 року.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, позивачу необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160,161,169,171,256,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо непоновлення виплати пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити заборгованість по пенсії з моменту припинення виплати - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 01.02.2021 року по 13.09.2025 року, з вказанням підстав та надання доказів для поновлення пропущеного строку.
В разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається за наступною сторінкою в мережі Інтернет: http://adm.dn.court.gov.ua
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.О. Аканов