Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 квітня 2026 року Справа№200/736/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за позовом адвоката Дабіжи Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
03.02.2026 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов адміністративний позов адвоката Дабіжи Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 у який просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11 лютого 2025 року, шляхом внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №46 від 15 лютого 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, в повному обсязі, оскільки прийнятий на військову службу у віці до 25 років, приймав безпосередню участь у бойових діях понад 6 місяців та не притягувався до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності. Вказав, що Військовою частиною НОМЕР_1 всупереч дорученню Міністерства оборони України №5601/уд від 26.09.2025, не було направлено запити до іншої військової частини, що свідчить про бездіяльність Відповідача, через яку обмежується право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової винагороди, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що Позивача звільнено з військової служби 15.02.2025 та станом на дату звільнення з рапортом на виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах до командування частини не звертався, підтвердних документів не надав (зокрема довідку про несудимість). У зв'язку з відсутністю необхідних документів, та наступного звільнення з військової служби після набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, військова частина не мала можливості фактично реалізувати норми Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та відповідного доручення Міністра оборони України від 20.02.2025 № 999 (у випадку наявності у Позивача підстав для виплати одноразової грошової винагороди).
Вказав, що спірна виплата здійснюється на підставі наказів командира військової частини, та, відповідно, діючим військовослужбовцям. Оскільки Позивача було звільнено з військової служби 15.02.2025, отже він не має зараз статусу військовослужбовця та не проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , тому військова частина НОМЕР_1 не має підстав виплати такої винагороди та прийняття відповідного наказу командира частини.
Від сторони позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що позивач не притягувався два і більше разів до кримінальної або адміністративної відповідальності. Вказав, що накладення дисциплінарного стягнення «Сувора догана» не може слугувати підставою для відмови у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн грн, адже таке стягнення було накладено один раз, а отже вимоги, що передбачені постановою КМУ №153 від 11.02.2025, дотримані в повному обсязі.
Звернув увагу, що згідно з дорученням Міністерства оборони України №5601/уд від 26.09.2025 виплата одноразової грошової винагороди військовослужбовцям, які були звільнені з військової служби та виключені зі списків особового складу після 13.02.2025, винагорода виплачується шляхом внесення змін до наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 09.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні).
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено копією ID-паспорта № НОМЕР_4 .
Позивач проходив військову службу за мобілізацією у військові частині НОМЕР_5 у період з 04.01.2023 по 15.02.2025, у віці менше 25 років, що підтверджується копією військового квитка, витягом із послужного списку.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_6 від 12.04.2025.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 17.02.2025 № 1559 позивач дійсно в період з 18 лютого 2023 року по 25 березня 2024 року, з 26 березня 2024 року по 11 квітня 2024 року, з 17 квітня 2024 року по 01 травня 2024 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях.
Отже, позивач приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях більш ніж 12 місяців.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 18.02.2023 № 49 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_7 (по особовому складу) від 16 лютого 2023 року № 39-РС на посаду номера обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_8 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 який прибув з військової частини НОМЕР_9 ( АДРЕСА_1 ), з 18 лютого 2023 року зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2024 № 125 солдат ОСОБА_1 , номер обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_8 механізованого батальйону знятий з усіх видів забезпечення з 29 квітня 2024 року, а з продовольчого забезпечення з 1 травня 2024 року, у зв'язку з самовільним залишенням військової частини, вилучений зі складу сил і засобів, які беруть безпосередню участь у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.06.2024 № 166 солдат ОСОБА_1 , номер обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_8 механізованого батальйону увільнений від займаних посад та зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошеними померлими або зниклими безвісті, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, з 10 червня 2024 року.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.05.2024 № 1392 за самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 , невихід на службу без поважних причин та самоусунення вiд виконання службових обов'язків, порушення вимог статей 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України статей 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на номера обслуги 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої, роти l механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 накласти дисциплінарне стягнення "СУВОРА ДОГАНА".
Згідно з витягом з ЄРДР від 20.02.2026 Першим слідчим відділом (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024052210003198 із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення КК України ст.408 ч.4 стосовно військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в умовах воєнного стану з метою ухилитися від військової служби самовільно залишив тимчасове розташування військової частини в АДРЕСА_2 .
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.02.2025 №46 солдата ОСОБА_1 звільнено у запас за підпунктом «г» (за сімейними обставинами) підпункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з 15.02.2025 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, а з продовольчого забезпечення з 16.02.2025.
Отже, за період проходження військової служби на ОСОБА_1 було накладене дисциплінарне стягнення "СУВОРА ДОГАНА", докази притягнення до кримінальної відповідальності в матеріалах справи відсутні.
Згідно з Витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» (ФОВА-004984574) відомості про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності відсутні.
28.03.2025 адвокат в інтересах ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про нарахування та виплату спірної одноразової грошової допомоги, додавши, зокрема копію військового квитка, копію наказу №46 від 15.02.2025 (щодо звільнення), копію припису №1244 від 15.02.2025, копію довідки №1519 від 17.02.2025 (щодо участі в бойових діях).
20.05.2025 до військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено адвокатський запит №8830 з метою отримання інформації щодо результатів розгляду заяви №1180.
Також 23.06.2025 до Міністерства оборони України направлено адвокатський запит щодо отримання інформації про надходження від військової частини НОМЕР_1 документів відносно ОСОБА_1 .
Військова частина листом від 04.07.2025 повідомила, що станом на 01.07.2025 проводиться робота зі збору та опрацювання документів на військовослужбовців, які мають право на вищезазначену винагороду.
22.07.2025 до Військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено адвокатський запит щодо отримання інформації щодо результатів розгляду заяви та призначення виплати ОСОБА_1 .
Листом від 05.11.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила адвоката позивача про необхідність подання заяви з відповідними документами (за переліком).
06.11.2025 позивачем направлено до Військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про виплату одноразової грошової допомоги, додавши рапорт ОСОБА_1 , з долученням копії документів, а саме: паспорту, ідентифікаційного коду, військового квитка, витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».
Листом від 22.12.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила про відсутність надходження необхідних документів для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та повідомила про необхідність подання заяви з додаванням документів за переліком, зокрема вказавши про необхідність надання витягу з послужного списку, службову картку, довідок 1 до доручення, довідок 2 до доручення.
Не погоджуючись з невиплатою одноразової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі - Постанова № 153) та затверджено «Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);
військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;
військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується.
З аналізу вказаних положень Постанови № 153 суд дійшов висновку, що право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. грн надається у зв'язку з дотриманням таких вимог:
військовослужбовці повинні бути особами рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану;
особи проходять військову службу, тобто є діючими військовослужбовцями на дату набрання чинності Постанови № 153;
особи брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;
особи брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон).
Як встановлено судом вище, позивач у віці до 25 років проходив військову службу за мобілізацією у період з 04.01.2023 по 15.02.2025, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій.
Станом на 13.02.2025 (дата набрання чинності Постанови №153) проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Матеріали справи не містять відомостей про притягнення до відповідальності два або більше разів за сукупністю дисциплінарних стягнень, строк дії яких не закінчився.
Приписами Постанови № 153 чітко передбачено право особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000 гривень, у разі призову на військову службу до настання віку 25 років, а також до/після набрання чинності цією постановою укладення Контракту або коли станом на набрання чинності цією постановою, особа брала безпосередню участь у бойових діях не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою - 13.02.2025 або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв'язку із наявністю у неї захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни.
Суд, відхиляє доводи відповідача про звільнення позивача з військової служби з 15.02.2025, як на підставу для не виплати спірної винагороди, оскільки Постанова №153 не містить обмежень чи застережень відносно отримання одноразової грошової винагороди військовослужбовцями, які проходили службу і були звільнені за станом здоров'я.
Суд зазначає, що тлумачення абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 у вузькому значенні, буде дискримінаційним відносно осіб, які були звільненні з військової служби при настанні обставин, визначених Постановою №153.
Також суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо ненадходження заяви позивача з необхідними документами, оскільки вказане спростовується матеріалами справи, зокрема рапортом від 06.11.2025 з доданими до нього документами.
При цьому суд погоджується з позицією сторони позивача про те, що саме на відповідача покладається обов'язок створення (отримання) інформації про сумарну кількість днів безпосередньої участі вказаних військовослужбовців у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, документального підтвердження відсутності (наявності) у військовослужбовця випадків притягнення до відповідальності; оформлення довідок за Додатком 1, що прямо передбачено підпунктом в) пункту 1 Окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26.09.2025.
Отже, отримання довідок 1 та 2, що являються додатком до доручення Міністерства оборони України №5601/уд від 26.09.2025, здійснюється через запит військової частини, до інших військових частин, в яких військовослужбовець раніше проходив військову службу.
Також суд зазначає, що згідно з пунктом 4 дорученням Міністерства оборони України №5601/уд від 26.09.2025 виплата одноразової грошової винагороди військовослужбовцям, які були звільнені з військової служби та виключені зі списків особового складу після 13.02.2025, винагорода виплачується шляхом внесення змін до наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу частини.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не навів обставин та не надав належних доказів у спростування доводів позивача про наявність у нього права на виплату одноразової грошової винагороди у в розмірі 1 млн. гривень на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 та зобов'язання здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», шляхом внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №46 від 15.02.2025.
Керуючись ст.ст. 262, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов адвоката Дабіжи Олени Анатоліївни в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 000 000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», шляхом внесення змін до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №46 від 15.02.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв