16 квітня 2026 року Справа № 160/8228/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу, -
03.04.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 02.04.2026 року через систему «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 в особі представника Боровського Тараса Миколайовича до Державної служби України з безпеки, в якій представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 06.04.2026 року з урахуванням уточненої і доповненої позовної заяви просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 17.03.2026 року №10/26-26;
- визнати незаконною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 17.03.2026 року №11/26-26;
- визнати незаконною та скасувати постанову Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 17.03.2026 року №12/26-26.
Означені позовні вимог вмотивовані тим, що усі три постанови винесені за результатом розгляду справи про виявлені порушення вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 06.03.2026 року №03/26-26 та акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних коригувальних заходів продукції від 06.03.2026 №3/26-26. У всіх трьох постановах зазначено, що ФОП ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2 частини 4 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме суб'єкт господарювання не виконав рішення про вжиття обмежувальних корегувальних заходів ввівши в обіг продукцію що не відповідає встановленим вимогам (дитячу утримуючу систему) дитяче автокрісло, зазначене за відповідним порядковим номером додатку 1 до акту перевірки характеристик продукції від 21.01.2026 року №02/26-26. Постанови відрізняються лише назвами дитячих автокрісел: в постанові №10/26-26 йдеться про автокрісло TM Combi Neseruturn 13954, зазначене за порядковим номером 1 додатку 1 в постанові №11/26-26 йдеться про автокрісло TM Combi Joykids mover 117821, зазначене за порядковим номером 2 додатку 1 в постанові №10/26-26 йдеться про автокрісло TM Combi The S Isofix 118822, зазначене за порядковим номером 3 додатку 1. Копії даних постанов отримані ОСОБА_1 20.03.2026 року, шляхом самостійного знаходження їх в поштовому конверті у поштовій скриньці. До даних постанов у конверті не додано жодних інших матеріалів справи, перевірок, протоколів, доказів, які б могли підтвердити факт вчинення нею зазначених у постановах порушень. ФОП ОСОБА_1 провадить підприємницьку діяльність. Продає здебільшого нижню білизну для вагітних, засоби гігієни та дитячі іграшки. Однак ФОП ОСОБА_1 не продає дитячі автокрісла. Очевидно, що адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу щодо неї були застосовані помилково. Давайте розбиратись як це могло статись. З метою розміщення та демонстрації товарів ФОП ОСОБА_1 орендує 20 квадратних метрів приміщення на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1 . Загалом це велике приміщення близько 120 квадратних метрів, в якому різні продавці продають різні дитячі товари. Окрім ФОП ОСОБА_1 , в цьому ж приміщення без відділення стінами та/або дверями працюють інші продавці. Деякі з них, можливо, продають або продавали раніше дитячі автокрісла. Однак ФОП ОСОБА_1 автокрісла не закуповує, не завозить в Україну та не продає. Можливо, у цьому ж приміщенні у якогось іншого продавця виявили у продажі автокрісла. Більше того, в оскаржуваних позивачем постановах начальник Управління ОСОБА_3 посилається на якісь результати розгляду справи від 06.03.2026 року №03/26-26 та акти перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних коригувальних заходів продукції від 06.03.2026 року №3/26-26. До того ж, розгляд якоїсь справи та складення акту перевірки відбулось 06.03.2026 року. В той же час, 04.03.2026 року ОСОБА_1 потягом вирушила убік державного кордону, а 06.03.2026 року перетнула державний України і не могла брати участь у розгляді цієї справи і складанні будь-яких актів перевірки щодо неї. Жодних інших матеріалів справи, окрім цих фінальних постанов, ОСОБА_1 не отримувала. Тому зрозуміти якими доказами аргументують вчинене нею правопорушення неможливо. Таким чином, за відсутності ФОП ОСОБА_1 відбулась якась перевірка, була розглянута якась справа, про яку їй нічого невідомо. В той же час надзвичайно велика сума штрафів - триста шість тисяч гривень, спонукає позивача все ж таки розібратись в ситуації. До ФОП ОСОБА_1 був тричі застосований найбільший розмір штрафу - три рази по сто дві тисячі гривень - це тричі по шість тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такий розмір застосовується для осіб, які ввели продукцію в обіг або вважаються такими, що ввели продукцію в обіг. ФОП ОСОБА_1 працює на 2 групі спрощеної системи оподаткування сплачує єдиний податок з усього доходу, без вирахування витрат і тому не зобов'язана вести облік своїх витрат на закупівлю товарів. Навіть якби ФОП ОСОБА_1 продавала б якусь небезпечну продукцію то до неї б варто було застосувати штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На ФОП ОСОБА_1 накладено штрафи загальною сумою 306 тисяч гривень які в разі їх несплати будуть подвоєні виконавчою службою та становитимуть 612 тисяч гривень. Враховуючи складну економічну ситуацію в державі, розмір прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати, це надзвичайно значна сума для ФОП ОСОБА_1 .
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2026 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Одночасно із поданою до суду позовною заявою представником заявника ОСОБА_2 до суду подано клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 року повернуто без розгляду.
14.04.2026 року від представника позивача Боровського Т.М. виконання вимог ухвали суду від 06.04.2026 року до суду надійшла уточнена і доповнена позовна заява з підтвердженням про сплату судового збору.
У встановлений ухвалою суду від 06.04.2026 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
Також,14.04.2026 року від представника заявника Боровського Т.М. до суду надійшло клопотання про забезпечення позову, за наслідками розгляду якого, ухвалою суду від 16.04.2026 року відмовлено повністю.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу та відкрити провадження в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 12 травня 2026 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Витребувати у Державної служби України з безпеки на транспорті:
- засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копії усіх доказів, які слугували підставою для прийняття постанов постанов Управління державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення штрафу від 17.03.2026 року №10/26-26; №11/26-26 та №12/26-26.
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 12 травня 2026 року.
Суд попереджає Державну службу України з безпеки на транспорті про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Роз'яснити відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник