Справа № 466/513/26 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О. І.
Провадження № 33/811/569/26 Доповідач: Березюк О. Г.
16 квітня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , захисника Паленги Н.М., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 10 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Шевченківського районного суду м.Львова від 10.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 13.01.2026 року о 15.27год. на вул. Миколайчука, 36А у м. Львові, керував транспортним засобом марки «KIA Cerato», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку у лікаря нарколога, водій відмовився, що підтверджується Висновком №000035 від 13.01.2026, порушивши вимоги п. 2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ'єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки тривалий час не міг здати біологічний матеріал сечу через відсутність фізіологічної потреби, хоча неодноразово намагався це зробити. Також в матеріалах справи містяться відеозаписи без звуку, зокрема щодо подій в медичному закладі, де медичним працівникам запропонував здати інший біологічний матеріал для дослідження з огляду на неможливість здати сечу, на що отримав відмову, пізніше самостійно здав біоматеріали в іншій лабораторії, де ним отримані негативні висновки на наявність наркотичних речовин в організмі.
Розглянувши матеріали справи № 466/513/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №565797 від 13.01.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини події, зокрема зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , спілкування ОСОБА_1 , з працівниками поліції, озвучення та виявлення працівниками поліції виявлених ознак наркотичного сп'яніння, пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, проходження ОСОБА_1 огляду, зокрема не здавання ним протягом тривалого часу (на протязі 45 хв.) біологічного матеріалу сечі, тобто своїми діями (фактично активною бездіяльністю) ухилявся від проходження огляду (а.с.4), медичним висновком №000035 від 13.01.2026 року, яким зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (а.с.5).
Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння (неможливість здати біоматеріал сечі), оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті.
Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Постанову Шевченківського районного суду м.Львова від 10 березня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.