Справа № 686/3879/24
Провадження № 1-кс/686/2926/26
15 квітня 2026 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, матеріали за скаргою ОСОБА_3 на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12023243460000587 від 21.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на постанову дізнавача про закриття кримінального провадження №12023243460000587 від 21.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Скаржник у поданій скарзі зазначає, що йому не відома дата винесення постанови про закриття кримінального провадження і він не ознайомлений з її змістом, оскільки копію такої постанови дізнавача він не отримував.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що кримінальне провадження №12023243460000587 від 21.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України закрито постановою старшого дізнавача СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 24 липня 2025 року. Таким чином, незалежно від відсутності у скарзі точної дати оскаржуваного рішення, з її змісту вбачається, що ОСОБА_3 фактично оскаржує постанову про закриття кримінального провадження від 24.07.2025 року, посилаючись на те, що вона винесена передчасно з неповним з'ясуванням всіх обставин справи, є незаконною, необґрунтованою.
Скаржник в судове засідання не з'явилась проте подав заяву в якій просив проводити розгляд скарги за його відсутності.
Згідно ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Дізнавач будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду скарги у судове засідання не з'явилась, у відповідності до ст.306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону, слідчий суддя вважає за можливе прийняти рішення по суті скарги за відсутності скаржника, дізнавача, на підставі наданих сторонами доказів.
Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12023243460000587, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ст.2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, а ст.92 цього Кодексу обовязок доказування покладається на слідчого, прокурора. На виконання даних вимог сторона обвинувачення в силу ст.93 КПК України здійснює збирання доказів.
Цих вимог Закону діздавач не виконала та передчасно прийняла постанову про закриття кримінального провадження.
СД ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження №12023243460000587 від 21.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
За версією дізнання встановлено, що кримінальне провадження підлягає закриттю, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку передбаченого ст. 356 КК України. На підставі викладеного, старшим дізнавачем СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 24.07.2025 року було винесено постанову про закриття кримінального провадження №12023243460000587 від 21.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
В ході судового розгляду скарги, встановлено, що при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження №12023243460000587 дізнавачем не було вжито усього комплексу слідчих дій результат яких має суттєве значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Зокрема, в ухвалі слідчого судді про скасування попередньої постанови про закриття кримінального провадження було зазначено, що дізнавач встановивши обставини, які свідчать про те, що майно (зокрема електрокардіолог «БІОМЕД» ВЕ, шприцевий дозатор SYS-3011, кисневий концентратор «БИОМЕД» JAY-8AW) частково виявлене у інших суб'єктів господарювання, за своїми родовими ознаками та частково за індивідуальними ознаками співпадає з майном, придбаним за рахунок коштів ТОВ «Сіліцея - Поділля» не вжила необхідних заходів для його належної ідентифікації. Відтак дізнавачем не забезпечено встановлення тотожності (або відмінності) обладнання, яке перебуває у володінні «Сіліцея-Про +» та «Сіліцея - Сіті+», із обладнанням, оплата за яке здійснювалась за рахунок коштів ТОВ «Сіліцея Поділля», у тому числі перевірки серійних номерів, технічної документації, первинних бухгалтерських документів та інших ідентифікуючих ознак.
Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що органом досудового розслідування було направлено запит до ТОВ «Сіліцея-Про +» з метою отримання документів щодо придбання та отримання на баланс зокрема електрокардіолога «БІОМЕД» ВЕ, шприцевого дозатора SYS-3011, кисневого концентратора «БИОМЕД» JAY-8AW. У відповідь зазначене Товариство повідомило, що ТОВ «Сіліцея-Про +» не придбавало та не має на балансі вказаних приладів. Така ж інформація від «Сіліцея - Сіті+» не витребовувалась. Тому дізнавачем не було вжито заходів щодо встановлення чи спростування інформації щодо фактичного використання окремих одиниць медичного обладнання цими товариствами. Незважаючи на наявність вказаних суперечностей, дізнавачем не вжито належних заходів для їх усунення, не перевірено достовірність наданої інформації та не встановлено фактичне місце знаходження відповідного майна .
Також, під час допиту ОСОБА_5 остання зазначила, що закупівля для потреб товариства здійснювалась із використанням особистого телефону ОСОБА_3 та його електронного ключа доступу до банківських рахунків ТОВ «Сіліцея Поділля». Водночас ОСОБА_5 не змогла надати чітких пояснень щодо обставин придбання конкретного медичного обладнання, зазначивши що така інформація їй не відома. Також вона повідомила, що їй не відоме місцезнаходження вказаного обладнання. Попри це органом досудового розслідування не вжито належних заходів для перевірки зазначених обставин, у тому числі не встановлено порядок здійснення платежів, не досліджено використання електронного ключа доступу до рахунків, не встановлено осіб, які фактично ініціювали та здійснювали оплату за придбання обладнання.
Вказівки, надані прокурором в порядку ст. 36 КПК України дізнавачем не виконано в повній мірі.
Крім того, згідно п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача та прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Оскільки, закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, провадження має закриватися після всебічного, повного, об'єктивного дослідження всіх обставин та після надання оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів. Відповідно до закону, постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, має бути викладена суть заяви особи, фактичні обставини, має бути надана відповідь на всі поставлені запитання особою, що здійснює захист своїх прав.
В постанові від 24.07.2025 року підставою до закриття кримінального провадження дізнавач зазначила п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Проте, у розумінні вимог кримінального провадження, відсутність в діянні складу кримінального правопорушення передбачає наявність самої події, у якій відсутні певні ознаки (обов'язкові елементи конкретного складу) правопорушення. За таких обставин рішення дізнавача повинно містити вказівку на те, яке діяння мало місце (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та які ознаки кримінального правопорушення в діях конкретної особи відсутні. Зазначена постанова не відповідає вимогам КПК України.
Резолютивна частина постанови дізнавача від 24.07.2025 року не конкретизована, оскільки закриття кримінального провадження можливе за відсутністю конкретного складу кримінального правопорушення можливе відносно певних осіб, а дізнавач зазначила лише про відсутність складу кримінального проступку, проте, в діях яких осіб склад кримінального правопорушення відсутній не вказала, що у сукупності із наведеними вище доводами є підставою для скасування постанови дізнавача, у зв'язку з її невідповідністю вимогам КПК України.
Зазначені недоліки постанови слідчого стосуються суті рішення та є істотними.
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки дізнавачем всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок дізнавача про закриття кримінального провадження є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
У зв'язку із наведеним, слідчий суддя приходить до висновку, що вимога особи, яка подала скаргу на постанову про закриття провадження, ґрунтується на нормах закону, що є належною підставою для задоволення скарги.
Окрім того, у поданій карзі скаржник, окрім скасування постанови про закриття кримінального провадження, просить зобов'язати орган досудового розслідування продовжити досудове розслідування, виконати вказівки слідчого судді, забезпечити проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, а також постановити окрему ухвалу щодо дій посадових осіб органу досудового розслідування. Оцінюючи вказані вимоги, слідчий суддя виходить з такого, що повноваження слідчого судді не передбачають можливості втручання у процес досудового розслідування шляхом зобов'язання органу досудового розслідування до вчинення конкретних дій, визначення напрямку розслідування чи порядку його здійснення. Питання організації досудового розслідування, визначення його обсягу, тактики та послідовності проведення слідчих дій належить до дискреційних повноважень слідчого, дізнавача, прокурора. Крім того, вимоги скаржника, щодо зобов'язання органу досудового розслідування інформувати його про подальший перебіг досудового розслідування фактично не є предметом розгляду в порядку передбаченому ст. 303 КПК України. Також, слідчий суддя не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали у даному випадку, оскільки питання оцінки дій посадових осіб органу досудового розслідування виходить за межі предмета розгляду цієї скарги.
Керуючись ст.ст.91,110,303,306, 307,309 КПК України,-
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову старшого дізнавача СД ВнП №1 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 від 24.07.2025 року про закриття кримінального провадження №12023243460000587 від 21.12.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України - скасувати .
В решті вимог скарги відмовити
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: