Справа № 308/3698/26
1-кс/308/1959/26
16 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025072030000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна, -
встановив:
02 квітня 2026 року до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025072030000052 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 11.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Ужгородської окружної прокуратури надійшли матеріали УСБУ в Закарпатській області про те, що під час дії воєнного стану та заборони на безоплатну передачу земель комунальної власності згідно п.п. 5 п. 27 Перехідних положень Земельного кодексу України, депутати та службові особи Баранинської сільської ради Ужгородського району у 2024-2025 р-р вчиняли неправомірні дії щодо протиправного вибуття з комунальної власності земельних ділянок на території с. Баранинці, що спричинило настання тяжких матеріальних наслідків.
Так, посадові особи та депутати Баранинської сільської ради в порушення вимог ст. 79-1 та ст. 107 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» приймали рішення про надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) зі зміною конфігурації земельної ділянки, довжин сторін, точок координат, без зміни площі, а також рішення про затвердження відповідної технічної документації, у т.ч. щодо земельних ділянок розташованими у с. Бараниці з наступними кадастровими номерами: 2124880301:03:008:0004, 2124880301:03:001:0071, 2124880301:03:017:0260, 2124880300:11:010:0461, 2124880300:11:012:0138.
Опрацюванням документації на ділянки встановлено, що серед іншого вона містить схеми розташування земельних ділянок разом з каталогами координат і довжин ліній, які неправомірно змінюють поточне розташування та конфігурацію вказаних земельних ділянок у межах с. Баранинці, а саме фактично переносять їх у нове місце розташування на узбіччя автомобільної дороги державного значення М-06 «Київ-Чоп».
Як наслідок, від імені власників зазначених вище земельних ділянок на адресу державного кадастрового реєстратора подано заяви про внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру у зв?язку із виправленням відомостей про координати поворотних точок та проведено відповідні зміни.
Також встановлено, що в порушення вимог ст. 79-1 та ст. 107 Земельного кодексу України, ст. 55 Закону України «Про землеустрій», ст. 27 Закону України «Про Державний земельний кадастр» посадові особи Баранинської сільської ради безпідставно погоджували межі земельних ділянок при розробці технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок розташованими у с. Баранинці з наступними кадастровими номерами: 2124880300:11:010:0496, 2124880301:11:010:0497, 2124880301:11:010:0498, 2124880300:10:015:0042, 2124880300:11:010:0500, 2124880300:14:011:0079, 2124880300:14:011:0080, які складалися на підставі архівних рішень Баранинської сільської ради від 31.12.1993 та 23.03.1995 щодо земельних ділянок, які фактично виділялись в іншому місці. Після внесення до Національної кадастрової системи земельних ділянок за кадастровими номерами 2124880300:11:010:0497 та 2124880300:11:010:0498, їх об'єднано в одну, якій присвоєно кадастровий номер 2124880300:11:010:0499.
Технічну документацію із землеустрою на вказані вище земельні ділянки розробляв ФОП « ОСОБА_4 » (володіє кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника № 010005 від 16.05.2013) ФОП « ОСОБА_5 » (володіє кваліфікаційним сертифікатом інженера-землевпорядника № 010405 від 14.01.2016), у т.ч. як директор ПП «Ужгеостар».
Встановлено, що до вчинення відповідного кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 (перейменована з частини вулиці Можайського), працює начальником відділу містобудування та архітектури Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області.
Про вказане може свідчити той факт, що діючи в інтересах свого батька ОСОБА_7 , через наявні зв'язки ОСОБА_8 забезпечила ухвалення 28.03.2025 рішення №4 Баранинської сільської ради Ужгородського р-ну, яким ОСОБА_7 затвердили технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки з кадастровим номером 2124880301:03:008:0004, розміром 0.07 га, згідно якого ділянку перенесено з південної околиці с. Баранинці, Ужгородського р-ну (місце біля цвинтаря), на північно-західну околицю с.Бараниці на ділянку комерційного призначення уздовж автодороги М-06 «Київ-Чоп».
Відповідну технічну документацію розробив ФОП ОСОБА_4 на підставі договору № 115/25 від 26.03.2025 укладеного із власником ділянки ОСОБА_7 .
Окрім цього, ОСОБА_8 діючи спільно з іншими учасниками протиправного механізму, незаконно змінювала цільове призначення окремих земельних ділянок сільськогосподарського призначення на комерційне призначення, з подальшим внесенням виправлених відомостей до Національної кадастрової системи, а саме щодо ділянок з наступними кадастровими номерами:
- 2124880301:03:001:0071, пл. 0,2 га, 30.04.2025 ОСОБА_8 надала витяг з містобудівної документації ОСОБА_9 з висновком, що ділянка відноситься до земель громадської забудови, а саме територія закладів обслуговування;
- 2124880300:11:012:0138, пл. 0,219 га, 07.01.2025 ОСОБА_8 надала витяг з містобудівної документації ОСОБА_10 з висновком, що ділянка відноситься до території автомобільного транспорту, хоча детальний план не охоплював місце знаходження даної ділянки;
- 2124880300:10:015:0042, пл. 0,2 га, 18.06.2025 ОСОБА_8 надала витяг з містобудівної документації ОСОБА_11 з висновком, що ділянка відноситься до території для будівництва пункту обслуговування автомобілів, хоча детальний план не охоплює місце знаходження даної ділянки.
Для підтвердження вказаної інформації, 01 квітня 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду (справа №308/3698/26), слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив:
- технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, копію плану меж земельної ділянки, витяг з державного реєстру речових прав, витяг з державного земельного кадастру на земельну ділянку, протокол на земельну ділянку за кадастровим номером 2124880301:03:008:0004, які поміщено до спец пакету НПУ №WAR1536574;
- ?оптичний носій інформації на якому міститься містобудівна документація та інші документи в електронному форматі, який вилучено та поміщено до спец пакету НПУ №RIC2175016;
- ?мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone 12» (пароль НОМЕР_2 ), який належить гр. ОСОБА_8 та на якому міститься різна земельна документація у електронному (сканованому) форматі, який поміщено до спец пакету НПУ №NPU5752761.
01 квітня 2026 року вказані речі на підставі постанови слідчого СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області визнані речовими доказами.
З метою забезпечення збереження вилучених речових доказів та спеціальної конфіскації прокурор просить клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна у його відсутності та задовольнити таке в повному обсязі.
Власника майна та його представник в судове засідання не з'явились, про день, час та мфсце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
В частині 1статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК України).
Слідчим суддею з доданого витягу ЄРДР встановлено, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025072030000052 від 11.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
З матеріалів клопотання встановлено, що 01 квітня 2026 року в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду (справа №308/3698/26), слідчий слідчого відділення відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області виявив та вилучив:
- технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, копію плану меж земельної ділянки, витяг з державного реєстру речових прав, витяг з державного земельного кадастру на земельну ділянку, протокол на земельну ділянку за кадастровим номером 2124880301:03:008:0004, які поміщено до спец пакету НПУ №WAR1536574;
- ?оптичний носій інформації на якому міститься містобудівна документація та інші документи в електронному форматі, який вилучено та поміщено до спец пакету НПУ №RIC2175016;
- ?мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone 12» (пароль НОМЕР_2 ), який належить гр. ОСОБА_8 та на якому міститься різна земельна документація у електронному (сканованому) форматі, який поміщено до спец пакету НПУ №NPU5752761.
01 квітня 2026 року вказані речі на підставі постанови слідчого СВ відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області визнані речовими доказами.
Також, на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчому судді доведено необхідність такого арешту майна з метою збереження речового доказу, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Разом з тим, що стосується вимог клопотання прокурора в частині накладення арешту на телефон марки «Apple» моделі «IPhone 12» (пароль НОМЕР_2 ), який належить гр. ОСОБА_8 , то слідчим суддею не вбачається правових підстав для арешту такого майна, з огляду на те, що прокурором не доведено доказове значення у даному кримінальному провадженні та не обґрунтував необхідність накладення арешту на вказане майно.
Крім того слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України у разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах, копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста, тому необхідність вилучення таких слідчому судді не доведена.
Що стосується клопотання прокурора в частині накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.
За наслідками судового розгляду, враховуючи перелік майна вказаного в клопотанні, слідчий суддя вважає, що накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації не обґрунтоване і задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя враховує наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та приходить до висновку про часткове задоволення клопотання прокурора.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на вилучене майно 01.04.2026 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду (справа №308/3698/26), з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме:
- технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, копію плану меж земельної ділянки, витяг з державного реєстру речових прав, витяг з державного земельного кадастру на земельну ділянку, протокол на земельну ділянку за кадастровим номером 2124880301:03:008:0004, які поміщено до спец пакету НПУ №WAR1536574;
- ?оптичний носій інформації на якому міститься містобудівна документація та інші документи в електронному форматі, який вилучено та поміщено до спец пакету НПУ №RIC2175016.
В іншій частині клопотання відмовити.
Мобільний телефон марки «Apple» моделі «IPhone 12» (пароль НОМЕР_2 ), який належить гр. ОСОБА_8 повернути власнику після здійснення слідчим чи прокурором у кримінальному провадженні № 42025072030000052 копіювання інформації, що міститься у вказаних об'єктах, але не пізніше п"яти днів після набрання ухвалою законної сили.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, яке під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Копію ухвали вручити слідчому, а іншим учасникам направити не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1