Справа № 308/13304/22
14 квітня 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання про подовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12021071030001616, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.11.2021, про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, проживає в цивільному шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має на утриманні батька ОСОБА_7 інваліда 1 групи, відповідно до вимог ст. 89 КК України вважається не судимим, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
В провадженні суду знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строком на 60 діб. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що ризики, які були підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу не зменшилися, продовжують існувати, жоден із альтернативних запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заперечив щодо заявленого клопотання, просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з триманням такого під вартою - домашній арешт.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши клопотання прокурора, позицію обвинуваченого та його захисника щодо клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За ч. 2 вказаної статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
Ухвалою суду від 19.02.2026 постановлено застосувати щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів до 19 квітня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Так, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому судом враховано те, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження.
Наразі, при розгляді судом питання доцільності продовження утримання ОСОБА_4 під вартою, суд констатує, що вказані ризики не зникли.
Так, у зв'язку з неодноразовими неявками в судове засідання до ОСОБА_4 було застосовано приводи, а також оголошено такого в розшук відповідними ухвалами суду. Окрім того, судом надано на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 19.02.2025 на виконання вказаної ухвали ОСОБА_4 було затримано працівниками поліції та доставлено до суду. Тож, вказана неналежна процесуальна поведінка обвинуваченого, а також тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування обвинуваченого від суду.
Окрім цього ризик того, що обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на учасників кримінального провадження, зокрема на свідків та потерпілу сторону, продовжує існувати з огляду на те, що обвинувальний акт перебуває на першочерговій стадії судового розгляду, наразі такі не допитані судом безпосередньо, а відтак вплив обвинуваченого на таких шляхом умовлянь, шантажу чи погроз створює загрозу встановлення істини в розглядуваній справі.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
У судовому засіданні стороною захисту заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з тримання під вартою на запобіжний захід не пов'язаний з утриманням обвинуваченого під вартою. Однак захисником обвинуваченого не надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що вищевказані ризики на даний час втратили свою актуальність, а більш м'який запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Судом враховано те, що підстав для зміни чи скасування обраного та згодом продовженого запобіжного заходу не встановлено з огляду на «обґрунтованість підозри» та наявність вищевказаних ризиків, які стороною захисту не спростовані, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених названим Кодексом. Однак, ч. 4 вказаної статті визначено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Згідно з даних АСДС «Д-3» 11.07.2022 (справа №308/16403/21, провадження 1-кс/308/2719/22) слідчим суддею у даному кримінальному провадженні було постановлено ухвалу, якою щодо ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
З ухвали слідчого судді від 02.09.2022 видно, що застава у визначеному судом розміру була внесена, а тому на нього поширюються ряд процесуальних обов'язків, зокрема прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою.
Тож, ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про судові слухання, у такі не з'являвся, що зумовило застосування до нього приводів, а також оголошення такого в розшуку відповідними ухвалами суду, свідчить про порушення обвинуваченим вимог ухвали слідчого судді від 11.07.2022 в частині прибувати до суду за першою вимогою.
Враховуючи вищевказане, суд не вбачає підстав для відступу від позиції суду, висловленій в ухвалі від 19.02.2026 в частині визначення застави.
Тож, суд приходить до висновку про доцільність подальшого утримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 27, 176-178, 194, 314, 331, 369-372, 392 КПК України, суд
постановив:
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період судового розгляду кримінального провадження, але не більше шістдесяти днів, а саме до 12 червня 2026 року, без можливості внесення застави.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1