16 квітня 2026 року
м. Київ
Справа № 908/1833/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
на рішення Господарського суду Запорізької області від 01 листопада 2024 року (суддя Науменко А.О.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05 лютого 2026 року (колегія суддів у складі: головуючий Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.)
у справі №908/1833/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Cпецвік»
до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»
про зобов'язання повернути товар,
03 квітня 2026 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Верховний Суд, Суд) через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - АТ «Запоріжжяобленерго», скаржник) на рішення Господарського суду Запорізької області від 01 листопада 2024 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05 лютого 2026 року у справі №908/1833/24. В системі «Електронний суд» документ сформований 03 квітня 2026 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2026 року для розгляду зазначеної касаційної скарги у справі визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Малашенкова Т.М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як убачається з відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, позов у цій справі поданий у 2024 році, відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року становив 3 028,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05 лютого 2026 року, залишено без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 01 листопада 2024 року, яким частково задоволено позов ТОВ «Cпецвік» про зобов'язання АТ «Запоріжжяобленерго» повернути товар, а саме: куртки для захисту від знижених температур у кількості 200 шт. та штани для захисту від знижених температур у кількості 309 шт. - зобов'язано відповідача повернути 196 курток та 305 пар штанів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 15 березня 2023 року у справі №908/1461/20 з ТОВ «Cпецвік» на користь АТ «Запоріжжяобленерго» було стягнуто, зокрема, 245 952,00 грн попередньої оплати за товар неналежної якості, поставлений за договором про закупівлю товарів від 17 вересня 2019 року №660919. Проте, сам товар неналежної якості АТ «Запоріжжяобленерго» постачальнику не повернуло, тому останній з посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) звернувся до суду із позовом про зобов'язання повернути товар.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати зазначені постанову та рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Отже, судові рішення оскаржуються в частині задоволених позовних вимог, а саме щодо зобов'язання АТ «Запоріжжяобленерго» повернути ТОВ «Cпецвік» 196 курток та 305 пар штанів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі №907/9/17, пункти 52, 54 - 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19).
Частиною першою статті 163 ГПК України передбачено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Зі змісту рішення Господарського суду Запорізької області від 01 листопада 2024 року вбачається, що вартість 1 куртки складає 500,04 грн, а 1 пари штанів - 319,80 грн, тобто скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання АТ «Запоріжжяобленерго» повернути ТОВ «Cпецвік» 196 курток вартістю 98 007,84 грн та 305 пар штанів вартістю 97 539,00 грн, тобто товару на загальну суму 195 546,84 грн.
Таким чином, предметом касаційного оскарження є судові рішення в частині задоволення позовної вимоги майнового характеру, а тому розмір судового збору, який підлягає сплаті за звернення до суду касаційної інстанції, з розрахунку мінімальної ставки судового збору за позовною вимогою майнового характеру (3 028,00 грн) та способу звернення із касаційною скаргою, становить 4 844,80 грн (3 028,00 грн х 200 % х 0,8).
Однак АТ «Запоріжжяобленерго» доказів сплати судового збору не надало, отже касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги АТ «Запоріжжяобленерго» без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення недоліків, шляхом надання оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 4 844,80 грн за реквізитами, які зазначені на веб-сайті Верховного Суду у розділі «Платiжнi реквізити для перерахування судового збору в гривнях», із зазначенням обов'язкових реквізитів у призначенні платежу (зокрема, щодо інформації про номер справи, у межах якої подається відповідна скарга).
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 01 листопада 2024 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05 лютого 2026 року у справі №908/1833/24 залишити без руху.
2. Надати Акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або засобами поштового зв'язку на адресу: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов