Постанова від 15.04.2026 по справі 905/169/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року

м. Київ

Cправа № 905/169/25 (226/1522/24)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Погребняка В. Я., Картере В. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 (вх.№1134/2026)

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2026

у складі колегії суддів: Плахова О.В. - головуючого, Слободіна М.М., Тихого П.В.

у справі № 905/169/25 (226/1522/24)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське"

про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Перед Верховним Судом постало питання щодо правомірності відмови у відкритті апеляційного провадження у справі у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Обставини справи

1. У провадженні Господарського суду Донецької області перебуває справа №905/169/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське" (далі - ТОВ "Краснолиманське").

2. До Господарського суду Донецької області для розгляду в межах справи про банкрутство ТОВ Краснолиманське" з Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшла цивільна справа № 226/1522/24 (провадження № 2/932/594/25) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Краснолиманське" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 244 091,07 грн та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн, для розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське".

3. 30.09.2025 ухвалою Господарського суду Донецької області прийнято до свого провадження цивільну справу № 226/1522/24 для розгляду в межах справи №905/169/25 про банкрутство ТОВ "Краснолиманське".

4. 10.11.2025 ухвалою Господарського суду Донецької області у справі № 905/169/25 (226/1522/24) позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Краснолиманське" про визнання незаконним та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишено без розгляду на підставі частини четвертої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

5. Не погодившись із зазначеною ухвалю суду, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.11.2025 у справі № 905/169/25 (226/1522/24) та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

6. Одночасно заявник апеляційної скарги звернувся до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали суду першої інстанції.

7. 09.02.2026 Східний апеляційний господарський суд витребував у Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/169/25 (226/1522/24) та відклав вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

8. 16.02.2026 ухвалою Східного апеляційного господарського суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Донецької області від 10.11.2025 у справі № 905/169/25 (226/1522/24).

9. Східний апеляційний господарський суд встановив, що повний текст оскарженої в апеляційному порядку ухвали складено 12.11.2025, а відтак строк на подання апеляційної скарги сплив 24.11.2025 (з урахуванням вихідних днів). Проте апеляційна скарга була подана скаржником 03.02.2026.

10. Досліджуючи питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд встановив, що у зв'язку із тим, що адресою позивача є м. Мирноград Покровського району Донецької області, яке станом на дату розгляду справи є територією, на якій ведуться активні бойові дії, відсутністю у позивача електронного кабінету, суд першої інстанції повідомляв позивача про дату, час і місце судових засідань шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України. Крім того, суд зазначив, що представнику позивача - адвокату Трун Ользі Валентинівні, судом було передано телефонограму про судове засідання, призначене на 21.10.2025.

11. Суд апеляційної інстанції також встановив, що з метою належного повідомлення позивача про хід розгляду справи господарським судом першої інстанції було розміщено оголошення ухвалення відповідного судового рішення від 10.11.2025 на офіційному вебсайті Судової влади України та в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

12. З огляду на зазначені обставини, Східний апеляційний господарський вважав, що судом першої інстанції було вжито всіх заходів для належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а також вчинено належні дії для інформування сторони про хід судового розгляду справи та її вирішення, а наведені скаржником обставини для його поновлення не є обґрунтованими, оскільки спосіб та можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

13. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

14. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун О. В., просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 та направити справу № 905/169/25 (226/1522/24) для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

15. Доводи касаційної скарги зводяться до порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, що полягає у залишенні поза увагою таких обставин:

- суд першої інстанції позбавив заявника права на представництво його інтересів через адвоката (представника заявника не було долучено до справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС) "Електронний суд"), чим порушив норми частин четвертої, п'ятої та сьомої статті 6 ГПК України, які встановлюють обов'язок надсилання судових рішень безпосередньо через систему ЄСІКС "Електронний суд";

- оскільки представника заявника не було долучено до справи в ЄСІКС "Електронний суд", усі процесуальні документи, в тому числі і оскаржувана ухвала, не були відомі представнику. Відтак представник заявника не мав можливість, ані ознайомитися з ухвалою про залишення заяви без руху, ані своєчасно оскаржити ухвалу про повернення заяви.

16. Скаржник також вважає безпідставним посилання суду апеляційної інстанції на висновок Верховного Суду у постанові від 31.08.2021 у справі № 911/3513/16), оскільки Верховний Суд у наведеній справі вказав, що з моменту, коли скаржник був залучений до участі у справі та, безпосередньо, ознайомлений з заявленими вимогами минуло більше одного року. В свою чергу, в даній справі № 905/169/25 про наявність оскаржуваної ухвали Господарського суду Донецької області заявник дізнався з ухвали цього ж суду від 26.01.2026 про розгляд грошових вимог кредитора. І вже 03.02.2026 представник позивача звернувся з відповідною апеляційною скаргою.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

17. У відзиві ТОВ "Краснолиманське" просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - залишити без змін.

18. З огляду на встановлені у справі обставини ТОВ "Краснолимаське" погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі та вважає, що заявника було належним чином повідомлено хід розгляду справи, а також про прийняті рішення, а наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

20. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи та перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість доводів скаржника з таких підстав.

21. Об'єктом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі вимог пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

22. Оскаржувана ухвала входить до визначеного пунктом 3 частини першої статті 287 ГПК України переліку, тому достатньою підставою її касаційного оскарження згідно вимог абзацу шостого частини другої цієї статті є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

23. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

24. При цьому реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судових рішень ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України, який регламентує порядок здійснення господарського судочинства.

25. Так, строк на апеляційне оскарження судових рішень встановлений статтею 256 ГПК України, згідно частини першої якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

26. Частиною другою статті 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

27. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина третя статті 256 ГПК України).

28. Згідно з частиною третьою статті 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

29. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (частина четверта статті 260 ГПК України).

30. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 261 ГПК України).

31. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, встановивши пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 10.11.2025 та неповажність наведених заявником підстав на поновлення такого строку, не залишив апеляційну скаргу на вказану ухвалу без руху відповідно до вимог частини третьої статті 260 ГПК України, а постановив оскаржену ухвалу від 16.02.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження за відповідною апеляційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 цього Кодексу.

32. Проте, Верховний Суд зауважує, що таке правозастосування апеляційним господарським судом не відповідає встановленому процесуальним законом порядку.

33. Так, встановивши, що скаржником пропущено процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Донецької області від 10.11.2025 (скаргу подано після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України) та визнавши неповажними підстави, вказані у заяві про поновлення цього строку, суду апеляційної інстанції належало залишити апеляційну скаргу без руху у порядку вимог частини третьої статті 260 ГПК України.

34. Лише після неподання скаржником у строк, визначений судом, заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або визнання судом наведених у такій заяві підстав для поновлення відповідного строку неповажними, апеляційний господарський суд може відмовити скаржнику у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

35. Колегія суддів касаційного суду звертає увагу, що наведені приписи процесуального закону є імперативними, що виключає можливість їх довільного застосування господарським судом.

36. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24.03.2026 у справі № 905/169/25.

37. За таких обставин, встановивши пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження та визнавши неповажними підстави такого пропуску, однак безпідставно не залишивши при цьому апеляційну скаргу без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов неправомірного висновку про можливість відмови у відкритті апеляційного провадження за відповідною апеляційною скаргою заявника на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України.

38. Отже, здійснене Східним апеляційним господарським судом в оскарженій ухвалі застосування приписів пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України в означений спосіб є помилковим та свідчить про те, що вказаний суд не вжив належних заходів щодо сприяння заявнику у реалізації ним права на апеляційне оскарження, яке гарантоване йому положеннями статті 129 Конституції України та частини першої статті 17 ГПК України.

39. Крім того, Верховний Суд акцентує на обґрунтованості й решти доводів скаржника про неналежне дослідження судом апеляційної інстанції питання направлення заявнику оскарженої ним ухвали Господарського суду Донецької області від 10.11.2025.

40. У цьому зв'язку апеляційним господарським судом під час постановлення оскарженої ухвали не було надано й належної правової оцінки доводів скаржника про те, що його представника адвоката Трун О. В. не було долучено до справи в ЄСІКС "Електронний суд".

41. Такі аргументи апеляційної скарги у контексті підстав пропуску строку на апеляційне оскарження не були очевидно необґрунтованими (зважаючи, зокрема, на відсутність у матеріалах справи відповідних довідок про доставку представнику заявника адвокату Трун О. В. в кабінет "Електронного суду" ухвали Господарського суду Донецької області від 10.11.2025), що потребувало належної та детальної їх оцінки судом апеляційної інстанції, чого зроблено не було.

42. Тобто, не з'ясувавши належним чином зазначені обставини з урахуванням приписів пункту 2 частини другої статті 256 ГПК України (щодо встановленого процесуальним законом права учасника справи на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду) висновки апеляційного господарського суду про те, що викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнати поважними, в цілому є передчасними.

43. У сукупності встановлених процесуальних порушень, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції припустився неправильного застосування норм ГПК України, у зв'язку з чим постановлена цим судом ухвала від 16.02.2026 не відповідає встановленим статтею 236 ГПК України критеріям законності та обґрунтованості судового рішення.

44. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржника, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу повністю для продовження розгляду.

46. Згідно із частиною шостою статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

47. Зважаючи на допущені апеляційним господарським судом порушення норм процесуального права та обґрунтованість підстав касаційного оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги, скасування оскарженої ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у справі № 905/169/25 (226/1522/24) скасувати.

3. Справу № 905/169/25 (226/1522/24) направити для продовження розгляду до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Погребняк

В. Картере