Справа № 297/227/26
про скасування арешту на майно
15 квітня 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянувши у судовому засідання клопотання ОСОБА_12 та представника власника майна ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12025071060000469 від 25 жовтня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000469 від 25 жовтня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 02 лютого 2026 року призначено у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні №12025071060000469 від 25 жовтня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
До Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання власника майна ОСОБА_12 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000469 від 25 жовтня 2025 року, мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2025 року у справі №297/3919/25 накладено арешт на мобільний телефон марки «REDMI 13C», з сім-картками операторів «Київстар» НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний телефон потрібен заявниці у зв'язку з її захворюванням, при цьому, вона не має жодного статусу в даному кримінальному провадженні, тому її телефон не складає для слідства інтересу і обґрунтованої потреби у подальшому арешті майна.
Разом з тим, 06.03.2026 року від представника власника майна ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 надійшло клопотання про скасування арешту на майно у даному кримінальному провадженні №12025071060000469 від 25 жовтня 2025 року, а саме на мобільний телефон марки «ULEFONE», моделі «POWER ARMOR 18» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ? з чорним дисплеєм з мобільним номером НОМЕР_4 , слот сім-карти мобільного оператора «ВФ» з номером « НОМЕР_5 .
Клопотання мотивоване тим, що накладений арешт ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 22.12.2025 року на мобільний телефон є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам ст. 170, 174 КПК України. Мобільний телефон належить ОСОБА_13 , який не є підозрюваним чи обвинуваченим у даному кримінальному провадженні, а тому втручання у його право власності є безпідставним. Разом з тим, на даний час досудове розслідування завершено, обвинувальний акт скеровано до суду, усі необхідні слідчі дії проведені, у зв'язку з чим відпала потреба у подальшому застосуванні арешту. Крім того, мобільний телефон не є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, не є знаряддям чи об'єктом кримінального правопорушення, а також відсутні підстави для його конфіскації. Таким чином, подальше обмеження права власності є непропорційним та таким, що порушує вимоги ст. 41 Конституції України і ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з чим арешт підлягає скасуванню.
Прокурор Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо клопотання про скасування арешту на мобільний телефон марки «REDMI 13C», власником якого є ОСОБА_12 , та мобільний телефон марки «ULEFONE», моделі «POWER ARMOR 18», що належить ОСОБА_13 , заперечив та просив відмовити.
Заслухавши думку учасників та дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2025 року накладено арешт у кримінальному провадженні №12025071060000469 від 25 жовтня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, на тимчасово вилучене майно, а саме на: мобільний телефон марки «REDMI 13C», з сім-картками операторів «Київстар» НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_12 , та мобільний телефон марки «ULEFONE», моделі «POWER ARMOR 18» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 ? з чорним дисплеєм з мобільним номером НОМЕР_4 , слот сім-карти мобільного оператора «ВФ» з номером « НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_13 .
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об'єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження вищезазначене майно вилучено у ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які не мають ніякого процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, будь-яких даних про їх причетність до вчинення кримінального правопорушення суду не надано.
Крім того, досудове розслідування завершено, обвинувальний акт знаходить на стадії судового розгляду, необхідні слідчі дії проведені, що свідчить про відсутність подальшої потреби у застосуванні арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження.
Суд також встановив, що вказані мобільні телефони не є знаряддям чи об'єктом кримінального правопорушення, не доведено, що вони зберегли на собі його сліди або можуть бути використані як доказ у розумінні ст. 98 КПК України.
Відсутні також підстави для їх конфіскації або спеціальної конфіскації.
Накладений арешт фактично позбавляє власників можливості користуватися своїм майном, що є втручанням у право власності, гарантоване ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням практики ЄСПЛ, таке втручання має бути законним, необхідним та пропорційним. У даному випадку подальше обмеження права власності не відповідає зазначеним критеріям та є надмірним.
Крім того, суд враховує, що для ОСОБА_12 мобільний телефон має істотне значення у зв'язку зі станом здоров'я та забезпеченням повсякденних потреб, що додатково свідчить про непропорційність застосованого заходу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що подальше застосування арешту є необґрунтованим, таким, що втратив актуальність, та становить непропорційне втручання у право власності власникі майна.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вказаний спосіб забезпечення кримінального провадження є неналежним, оскільки в значній мірі обмежує законні права та інтереси власників майна, а тому клопотання захисника підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 174, 309, 372 КПК України, суд
Клопотання ОСОБА_12 та представника власника майна ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №12025071060000469 від 25 жовтня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2025 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071060000469 від 25 жовтня 2025 року, а саме на: мобільний телефон марки «REDMI 13C», з сім-картками операторів «Київстар» НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_12 , та мобільний телефон марки «ULEFONE», моделі «POWER ARMOR 18» ІМЕІ: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з чорним дисплеєм з мобільним номером НОМЕР_4 , слот сім-карти мобільного оператора «ВФ» з номером « НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_13 .
В іншій частині ухвалу слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 грудня 2025року - залишити без змін.
Вищезазначене майно повернути власникам - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1