"15" квітня 2026 р.
м. Черкаси
Справа № 925/517/26
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД" про забезпечення позову,
1. 14.04.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Жашківської міської ради.
2. Предметом позову є немайнові вимоги позивача визнати поновленим договір оренди землі від 17.03.2008 та визнати укладеною додаткову угоду №5 від 26.02.2025 до договору оренди землі від 17.03.2008 у редакції позивача.
3. Одночасно з позовом позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
4. Заявник просив до вирішення спору по суті та набрання рішенням суду законної сили забезпечити позов, зокрема:
- зупинити проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди земельних ділянок, ініційованих Жашківською міською радою на електронному майданчику "Українська універсальна біржа" (UUB) в системі "Прозорро.Продажі" за лотами: №LRE001-UA-20260313-85439, №LRE001-UA-20260313-78652, №LRE001-UA-20260313-73609, №LRE001-UA-20260313-17999;
- заборонити Жашківській міській раді (код ЄДРПОУ 36000377) та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо передачі в оренду, суборенду, користування (емфітевзис, суперфіцій) або іншого відчуження прав щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120985000:02:001:0997, 7120985000:02:001:0996, 7120985000:02:001:0995, 7120985000:02:001:0994;
- заборонити суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно (у тому числі нотаріусам) проводити будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав (оренди, суборенди, сервітуту тощо) на земельні ділянки з кадастровими номерами: 7120985000:02:001:0997, 7120985000:02:001:0996, 7120985000:02:001:0995, 7120985000:02:001:0994 за третіми особами.
5. Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач стверджує, що недобросовісні дії відповідача, спрямовані на безповоротне позбавлення позивача права користування земельними ділянками.
Позивач ствердив, що незважаючи на наявність тривалого конфлікту та підписаної обома сторонами додаткової угоди №5 від 26.02.2025, відповідач, ігноруючи переважне право позивача та принципи належного урядування, ініціював процедуру передачі цих же земель третім особам через механізм земельних торгів.
На електронному майданчику "Українська універсальна біржа" (UUB), що функціонує в системі "Прозорро.Продажі", відповідач офіційно ініціював процедуру проведення 16.04.2026 земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди за лотами: №LRE001-UA-20260313-85439, №LRE001-UA-20260313-78652, №LRE001-UA-20260313-73609, №LRE001-UA-20260313-17999.
Отже, предметом вказаних аукціонів є ті земельні ділянки, які становлять предмет спору у даній справі.
Новоутворені земельні ділянки, виставлені на вказані земельні торги, територіально, координатно та функціонально повністю поглинають масив земель сільськогосподарського призначення загальною площею 57,2051 га, який позивач орендує з 2004 року і щодо якого сторонами погоджено поновлення оренди до 2031 року.
На думку позивача, відповідач об'єднав 31 ділянку у 4 нові масиви без врахування чинних прав позивача є способом приховати об'єкт спору та ускладнити його ідентифікацію.
Позивач вважав, що дії організатора торгів - відповідача є незаконними та необґрунтованими, такими, що порушують його права та законні інтереси, та у разі невжиття заходів забезпечення позову, може бути істотно ускладнено або унеможливлено виконання рішення суду у справі за його позовом.
6. Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши додані до неї письмові докази, суд дійшов у заяві відмовити.
7. Судовий захист цивільного права та інтересу є однією із загальних засад цивільного законодавства.
8. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
9. Захист цивільних прав це застосування компетентним органом передбачених законом способів захисту цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
10. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
11. Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
12. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
13. Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
14. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
15. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" суд наголошує, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.
16. Європейський суд з прав людини у справі "Каіч та інші проти Хорватії" у рішенні від 17.07.2008 вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
17. Обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
18. Згідно з пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
19. Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
20. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
21. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.
22. Вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.
Такого висновку дійшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.
23. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
24. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
25. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
26. Згідно з частиною 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
27. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
28. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
29. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
30. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
31. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
32. Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
33. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Такий висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
34. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
35. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
36. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
Такий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.
37. Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.
38. Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
39. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
40. Предметом позову, з яким позивач звернувся до відповідача, є немайнові вимоги про визнання поновленим договору оренди землі від 17.03.2008 та про визнання укладеною додаткової угоди №5 від 26.02.2025 до договору оренди землі від 17.03.2008 у редакції позивача .
41. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує порушення відповідачем переважного права позивача на продовження договору оренди та відмови відповідача в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі.
42. Метою забезпечення позову за змістом заяви позивача є створення передумов для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, у випадку задоволення позову.
43. Позивач вважає, що у разі невжиття такого заходу забезпечення позову: як зупинення проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з продажу права оренди земельних ділянок, ініційованих Жашківською міською радою на електронному майданчику "Українська універсальна біржа" (UUB) в системі "Прозорро.Продажі" за лотами: №LRE001-UA-20260313-85439, №LRE001-UA-20260313-78652, №LRE001-UA-20260313-73609, №LRE001-UA-20260313-17999, як заборона Жашківській міській раді та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо передачі в оренду, суборенду, користування (емфітевзис, суперфіцій) або іншого відчуження прав щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 7120985000:02:001:0997, 7120985000:02:001:0996, 7120985000:02:001:0995, 7120985000:02:001:0994, як заборона суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно (у тому числі нотаріусам) проводити будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав (оренди, суборенди, сервітуту тощо) на земельні ділянки за третіми особами, унеможливить ефективний захист інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки проведення аукціону та передача в оренду земельних ділянок третім особам, у разі задоволення позову призведе до неможливості виконати рішення суду.
44. Згідно з статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
45. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
46. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі №914/2072/20.
47. Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
48. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
49. Із поданих позивачем доказів суд установив, що 16.04.2026 призначені земельні торги у формі електронного аукціону з продажу права оренди земельних ділянок, ініційованих Жашківською міською радою на електронному майданчику "Українська універсальна біржа" (UUB) в системі "Прозорро.Продажі" за лотами: №LRE001-UA-20260313-85439, №LRE001-UA-20260313-78652, №LRE001-UA-20260313-73609, №LRE001-UA-20260313-17999.
50. Частиною 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
51. Отже, у вказаній статті встановлюється обмеження для суду вживати заходи забезпечення позову, які полягають або мають наслідком, зокрема, зупинення конкурсу, аукціону, торгів, що проводяться від імені держави або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії.
52. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 910/11552/20.
53. У пункті 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 викладено, що господарський суд, з'ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
54. Заходи забезпечення позову, передбачені п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України (на відміну від інших пунктів цієї ж статті), визначають широке коло засобів (заходів) забезпечення позову, оскільки не містять чіткого переліку дій, які може бути заборонено вчиняти шляхом постановлення відповідної ухвали. А тому суди під час вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії (певні дії щодо предмету спору) мають дослідити зміст відповідних заходів забезпечення позову і встановити, чи не є вони за своєю суттю іншим заходом забезпечення позову, передбаченим відповідним пунктом частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України і чи відсутні заборони на вжиття заявлених заходів забезпечення позову, передбачені вказаною статтею.
55. Під час вирішення питання про можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії суд має дослідити, чи не підпадає вжиття таких заходів забезпечення позову під заборону, передбачену, зокрема, частиною дванадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
56. У пункті 4.15 постанови від 18.10.2021 у справі №910/8346/21 Верховний Суд дійшов висновку, що укладення договору за результатами аукціону є одним з етапів його проведення, а відтак вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо передачі вищезазначеного державного нерухомого майна в строкове платне користування (право оренди чи інше речове право), у тому числі переможцю аукціону, фактично має своїм наслідком втручання у процедуру його проведення.
57. У даному випадку, вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проведення аукціону з продажу права оренди земельних ділянок, що проводиться від імені територіальної громади (органу місцевого самоврядування) є втручанням у право проведення аукціону, що прямо заборонено приписами імперативної норми частини 12 статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
58. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД" про забезпечення позову відмовити.
На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНГАРД" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання суддею.
Суддя А.І. Гладун