29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"16" квітня 2026 р.Справа № 924/106/24 (924/336/26)
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши матеріали
за позовом Приватного підприємства "Асгард-ТК", м. Хмельницький в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича
до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ
про стягнення 11606352,88 грн., з яких: 8878666,42 грн. - заборгованість (сплачені лізингові платежі), 2114693,60 грн. - інфляційні втрати, 612992,86 грн. - 3% річних
в межах справи №924/106/24 про банкрутство Приватного підприємства "Асгард-ТК"
встановив:
30.03.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення 11606352,88 грн., з яких: 8878666,42 грн. - заборгованість (сплачені лізингові платежі), 2114693,60 грн. - інфляційні втрати, 612992,86 грн. - 3% річних в межах справи №924/106/24 про банкрутство Приватного підприємства "Асгард-ТК".
Ухвалою суду від 01.04.2026 вказану позовну заяву залишено без розгляду, встановлено строк для усунення недоліків, а саме зазначено про необхідність: надати обґрунтований розрахунок суми заборгованості в розмірі 8878666,42 грн.; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
06.04.2026 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків від 03.04.2026, в якій відображено здійснення лізингових платежіва на загальну суму 8878666,42 грн, надано розрахунок зазначеної суми заборгованості, надано інформацію щодо наявності оригіналів документів, поданих до позовної заяви.
Листом від 07.04.2026 за підписом в.о. керівника господарського суду області було повідомлено ПП "Асгард-ТК" в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича про відкладення розгляду заяви позивача про усунення недоліків позовної заяви у зв'язку з відпусткою судді Танасюк О.Є.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві Приватне підприємство "Асгард-ТК" просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.
В обґрунтування поданого клопотання посилається на критичний майновий стан позивача, на підтвердження чого надано фінансову звітність малого підприємства за 2023 рік, відповіді банків про відсутність коштів на рахунках. Також зазначає про безрезультатні спроби ліквідатора стягнути дебіторську заборгованість та здійснити продаж майна банкрута на аукціоні, на підтвердження чого надано претензії ліквідатора про сплату боргу до боржників та протоколи про результати аукціонів. Зазначає, що вказані обставини свідчать про неможливість та утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, а його несплата при поданні позову порушує сутність права позивача на доступ до суду. Наголошує, що станом на день подання позовної заяви ПП "Асгард-ТК" є банкрутом щодо якого відкрита ліквідаційна процедура, банкрут не має будь-якого рухомого та нерухомого майна, має тяжкий майновий стан та фінансову неспроможність сплатити судовий збір, а дії ліквідатора направлені на формування ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів. При цьому, посилається, зокрема, на ст. 6 Конвенції, правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 21.01.2026 справі №925/1293/19, від 14.01.2021 у справі №940/2276/18, Верховного Суду у постанові від 12.05.2025 у справі №910/14968/22 (910/6426/24).
03.04.2026 до суду надійшли заперечення АТ "КБ "Приватбанк" від 02.04.2026 на клопотання про відстрочення сплати судового збору, в яких зазначає, що положення пунктів статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Відтак, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.
Звертає увагу, що в ухвалах від 22.09.2025 та від 21.10.2025 у справі №924/517/24 Верховний Суд вказав, що оскільки Приватне підприємство "Асгард-ТК" перебуває у судовій процедурі ліквідації, то п. 4 ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не може бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору. При цьому, предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Також Верховний Суд зауважив, що тяжкий майновий стан не є підставою для відстрочки сплати судового збору, з огляду на ст. 8 Закону України "Про судовий збір", правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо її застосування з урахуванням суб'єктного складу сторін і характеру спірних правовідносин.
АТ "КБ "Приватбанк" зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд має право відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення. Із вказаного можна виснувати, що відстрочення - це відтермінування виконання обов'язку, яке базується на припущенні, що у сторони з'являться кошти до моменту винесення рішення. Проте, позивач наводить твердження, які прямо свідчать про повну відсутність будь-яких ресурсів для сплати збору як на момент звернення до суду, так і в майбутньому. За цих фактичних обставин клопотання про "відстрочення" втрачає свій правовий зміст. Якщо позивач довів суду, що у нього немає грошей, немає майна, то твердження про можливість сплати судового збору в майбутньому (до винесення рішення) є завідомо неправдивим. Таким чином, за умови відсутності будь-яких доказів потенційного наповнення ліквідаційної маси до моменту ухвалення рішення у справі, задоволення клопотання позивача лише може призвести б до безпідставного звільнення від обов'язкового платежу.
Під час розгляду клопотання позивача відстрочення сплати судового збору суд враховує наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, в частині звільнення їх від сплати судового збору, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України Про судовий збір.
Згідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем у позові завлено вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача 11606352,88 грн.
Таким чином, за подання даного позову судовий збір підлягає сплаті в розмірі 174095,29 грн. (11606352,88 х 1,5%).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позов у даній справі поданий в електронній формі судовий збір за його подання з урахуванням коефіцієнту 0,8 становить 139276,23 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Із системного аналізу зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 цієї статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір) (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20, від 22.09.2025 у справі №924/517/24).
Перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідації не є підставою для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати судового збору. При цьому предметом спору не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (висновок Верховного Суду викладений у постановах від 22.09.2025 та від 21.10.2025 у справі №924/517/24).
Матеріали позову свідчать, що у ПП "Асгард-ТК" відсутні грошові кошти на рахунках (акт №1 про результати інвентаризації грошових коштів від 30.01.2025, листами банківських установ (АТ КБ "Приватбанк", АТ "Південний", АТ "Державний ощадний банк"). Остання подана фінансова звітність малого підприємства за 2023 рік свідчить про критичність майнового стану ПП "Асгард-ТК", відсутність доходів.
Однак, Верховний Суд у постанові від 21.10.2025 у справі №924/517/24 зауважив, що тяжкий майновий стан не є підставою для відстрочки сплати судового збору, з огляду на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо її застосування, ураховуючи суб'єктний склад сторін і характер спірних правовідносин, а наведені аргументи в цьому контексті не будуть умовою, яка є підставою для відстрочення судового збору щодо заявника.
Частиною 5 ст. 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Козирицький А.С. звертався до єдиного кредитора ПП "Асгард-ТК" АТ КБ "ПриватБанк" з пропозицією створити Фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого з метою авансування сплати судового збору в сумі 6056,00 грн (з урахуванням комісії банку) за подання до господарського суду Хмельницької області заяви з грошовими вимогами до ТОВ "Моріта", а також можливого авансування повернення суми дебіторської заборгованості ТОВ "Блокаут" та ТОВ "Капабланка" у розмірі 1,5 відсотка ціни позову.
09.01.2025 на адресу ліквідатора ПП "Асгард-ТК" надійшла відповідь АТ КБ "ПриватБанк" (без номеру та дати) про недоцільність створення фонду авансування для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Таким чином, комітет кредиторів ПП "Асгард-ТК" відмовив у створенні фонду авансування витрат арбітражного керуючого, в тому числі пов'язаних з поданням позовів в межах справи про банкрутство ПП "Асгард-ТК".
Враховуючи положення ст. 129 Конституції України, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади. Отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Положення статті 8 Закону України "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору. Водночас склад сторін у цій справі та предмет позову свідчать про відсутність таких умов у цьому випадку.
Посилання ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 21.01.2026 справі №925/1293/19, від 14.01.2021 у справі №940/2276/18, Верховного Суду у постанові від 12.05.2025 у справі №910/14968/22 (910/6426/24) судом до уваги не приймаються, оскільки зазначена судова практика є нерелевантна до спірних правовідносин.
З огляду на викладене та враховуючи відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання ліквідатора Приватного підприємства "Асгард-ТК" арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у даній справі, а відтак, у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищезазначене, заявнику необхідно надати докази сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 139276,23 грн. (з урахуванням пониженого коефіцієнту).
З огляду на вищезазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 162, 174, 234, 235 ГПК України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Позовну заяву Приватного підприємства "Асгард-ТК", м. Хмельницький в особі ліквідатора Козирицького Андрія Сергійовича до Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", м. Київ про стягнення 11606352,88 грн., з яких: 8878666,42 грн. - заборгованість (сплачені лізингові платежі), 2114693,60 грн. - інфляційні втрати, 612992,86 грн. - 3% річних в межах справи №924/106/24 про банкрутство Приватного підприємства "Асгард-ТК", залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків до 27.04.2026 року, але не пізніше десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме: надати докази сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 139276,23 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 16.04.2026.
Суддя О.Є. Танасюк