8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про забезпечення позову
"16" квітня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№ 8908/26 від 14.04.2026) у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1-ого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вента-1" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 21), 2-ого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 21)
про стягнення коштів
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вента-1", Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс", в якій просить суд:
1. Стягнути з Відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-1» Код ЄРДПОУ 21200967 на користь позивача ОСОБА_1 реальну невиплачену вартість частини належної йому долі у статутному капіталі спірного підприємства у сумі 1703040 (один мільйон сімсот три тисячі сорок) грн.
2. Визнати договір купівлі-продажу між Відповідачем-1, Товариством з обмеженою відповідальність виробничо-комерційною фірмою “ВЕНТА-1» та Відповідачем-2, Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі “ВЕНТА ПЛЮС» нежитлового приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 від 23.10.2023 року недійсним.
3. Стягнути з Відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальність виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-1» Код ЄРДПОУ 21200967 та Відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-ПЛЮС» Код ЄРДПОУ 45399836 солідарно на користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 40500,00 грн. (сорок тисяч п'ятсот гривень).
02.01.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав (Документ сформований в системі “Електронний суд» 02.01.2025, вх.№ 33/25), в якій представник позивача просить визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк. До заяви представником позивача додано копію ухвали Господарського суду Харківської області від 16.12.2024 року, копію ухвали Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 року, копію заяви від 24.12.2024 року, копію акту відділу документального забезпечення контролю (канцелярія) Господарського суду Харківської області від 30.12.2024 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 (вх.№ 1/25) залишено без руху. Встановлено ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: надання до суду якісних копій Витягу з Державного реєстру речових прав, Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вента-1" та Звіту про оцінку майна, які є чіткими та придатними для читання; надання доказів сплати судового збору за немайнову вимогу.
Від представника позивача 09.01.2025 через систему "Електронний суд" надійшла уточнююча позовна заява (Документ сформований в системі “Електронний суд» 08.01.2025, вх.№ 516/25), в якій позивач просить суд:
1. Стягнути з Відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-1» Код ЄРДПОУ 21200967 на користь позивача ОСОБА_1 реальну невиплачену вартість частини належної йому долі у статутному капіталі спірного підприємства у сумі 1703040 (один мільйон сімсот три тисячі сорок) грн.
2. Визнати договір купівлі-продажу між Відповідачем-1, Товариством з обмеженою відповідальність виробничо-комерційною фірмою “ВЕНТА-1» та Відповідачем-2, Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі “ВЕНТА ПЛЮС» нежитлового приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Достоєвського, 21 від 23.10.2023 року недійсним.
3. Стягнути з Відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальність виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-1» Код ЄРДПОУ 21200967 та Відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-ПЛЮС» Код ЄРДПОУ 45399 836 солідарно на користь позивача ОСОБА_1 с плачений судовий збір у розмірі 25545,60 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять грн. шістдесят коп.).
4. Призначити у справі ретроспективну судово-товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С.Бокаріуса (61117, м. Харків, вул. Золочевська, 1)
5. На вирішення судових експертів поставити питання:
1) Яка дійсна ринкова вартість спірного об'єкту нерухомості, що має нежитлові приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21 (двадцять один), на час виходу позивача зі складу учасників підприємства ТОВ “ВЕНТА-1» 08.12.2021 року?
2) Яка кількість і реальна ринкова вартість обладнання, яке є на підприємстві ТОВ “ВЕНТА-1» за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21?
3) Який реальний оборот з продажу продукції підприємства ТОВ “ВЕНТА-1» на час виходу позивача зі складу учасників підприємства ТОВ “ВЕНТА-1» 08.12.2021 року?
6. Направити матеріали справи на час проведення експертизи до Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса.
7. Оплату витрат на проведення експертизи покласти на позивача.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Також позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 03.01.2025 надано докази доплати судового збору та копію Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вента-1".
Крім того, позивачем подано клопотання про витребування доказів, в якому позивач вказує, що не має більш чіткої копії звіту про оцінку майна і свою копію він робив з оригіналу, який мається у ТОВ ВКФ “ВЕНТА-1», який і був замовником виконання вказаного звіту. Окрім того, копія статуту ТОВ ВКФ “ВЕНТА-1», яка мається у позивача, також має не дуже якісне відображення. При зверненні до Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради з'ясувалось, що на цей час не працюють реєстри і отримати в них завірену копію статуту ТОВ ВКФ “ВЕНТА-1», а також витяг з Державного реєстру речових прав не вбачається можливим. Позивач просить суд:
1. Витребувати у Відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-1» оригінал звіту про оцінку майна від 09.08.2021 року, оригінал статуту цього підприємства.
2. Витребувати правоустановчі документи (договір купівлі-продажу) на спірний об'єкт нерухомості, розташований за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21, а також витяг із Державного реєстру речових прав у Відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-ПЛЮС».
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Почато підготовче провадження і призначити підготовче засідання 28 січня 2025 року о 12:00. Клопотання позивача про витребування доказів та про призначення експертизи постановлено вирішити у підготовчому засіданні.
27.01.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-ПЛЮС» надійшов відзив на позовну заяву (Документ сформований в системі “Електронний суд» 27.01.2025, вх.№ 2272/25), в якому відповідач-2 просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у справі № 922/1/25 у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення коштів в сумі 1703040 грн відповідач-2 вказує, що ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-1» були виконані вимоги Закону України “Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», що позивачем не заперечується. До позовної заяви ним доданий лист ТОВ “ВЕНТА-1», який свідчить про те, що він отримав у Звіт про оцінку майнових прав № 34/12/2021, проведену станом на 07 грудня 2021 року, у якому вказано, що ринкова вартість об'єкту оцінки - корпоративних прав (частки розміром 33,0% у статутному капіталі) ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-1», що належала позивачу, була оцінена в розмірі 697 000,00 грн. Крім оцінки Позивачу були надіслані копії документів фінансової звітності, які були використані при оцінці ринкової вартості корпоративних прав. Вартість частки в сумі 697 000,00 грн. також була виплачена Позивачу в установлений Законом строк - 05.12.2022.
На переконання відповідача-2, позивач не наводить будь-яких доводів того, що Звіт про оцінку майнових прав №34/12/2021 містить недоліки, неточності або якимось-чином не відповідає вимогам чинного законодавства. Оцінка частки корпоративних прав, яка належала Позивачу, включає не тільки активи, а і пасиви. Крім того, позивач не надає будь-якого обґрунтування або розрахунку, чому саме його частка 33 % у статутному капіталі ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-1» має становити 2 400 000 грн. Твердження про те, що оцінка частки проведена за балансовою вартістю майна товариства не відповідає дійсності та спростовується Звітом про оцінку майнових прав, у якому наведена як балансова так і ринкова вартість майна.
Щодо вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна відповідач-2 зазначає, що укладений 23.10.2023 між ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-1» та ТОВ “ВКФ “ВЕНТА ПЛЮС» договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Достоєвського, 21 не відповідає ознакам фраудаторного правочину, оскільки:
1) на час його укладення, як і на теперішній час, не існує будь-якої заборгованості ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-1» перед Позивачем;
2) купівля-продаж нерухомого майна здійснена за ринковою вартістю, згідно Звiту про оцiнку майна №00-230829-007 від 29 серпня 202З року, виконаного суб'єктом оцiночної дiяльностi ТОВ “ДЕПАРК ГРУПП»;
3) вартість нерухомості у встановлений Договором строк до 31.12.2023 фактично перерахована Покупцем Продавцю;
4) договір купівлі-продажу є реальним і вчинений в рамках стратегії власників щодо зосередження активів на ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-ПЛЮС» та розвитку цього напрямку на новоствореному товаристві.
У підготовчому засіданні 28.01.2025 постановлено ухвали, які внесено до протоколу підготовчого засідання, про відмову в клопотанні представника позивача про витребування доказів, відмову в клопотанні представника позивача про призначення ретроспективної судово-товарознавчої експертизи та відкладення підготовчого засідання на 25.02.2025 на 11:30.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 28.01.2025.
04.02.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява, як суд розцінює як відповідь на відзив відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-ПЛЮС» (Документ сформований в системі “Електронний суд» 03.02.2025, вх.№ 3055/25), де позивач доводи, приведені у відзиві стороною відповідача, не визнає та вказує, що вони не відповідають дійсності, не є об'єктивними і не висвітлюють відповідь на порушене позивачем в позовній заяві питання.
На думку сторони Позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “ВЕНТА-ПЛЮС», висловлюючи думку про оспорювання права Позивача на свою реальну долю при виході із підприємства Відповідача 1, в якому він був засновником, не може взагалі виказувати заперечення до правових відносин, в яких він не є стороною, оскільки він не є належним відповідачем у цій частині позову.
Стосовно відповіді Відповідача 2 в своєму відзиві на позовну вимогу позивача щодо визнання договору купівлі-продажу недійсним позивач вказує, що Відповідач 2 в своєму відзиві намагається приховати справжні причини проведення угоди купівлі-продажу приміщення, яке належало юридичній особі Відповідача 1, засновниками і власниками якої залишились ті самі особи. Тобто при банальному переоформленні права власності з однієї юридичної особи на іншу засновники підприємств не втратили своєї вигоди.
У підготовчому засіданні 25.02.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11.03.2025 на 11:00.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 25.02.2025.
11.03.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про призначення експертизи (Документ сформований в системі “Електронний суд» 11.03.2025, вх.№ 6266/25), в якому позивач просить суд:
1. Призначити у справі будівельно-технічну експертизу на підставі документації, що мається в матеріалах господарської справи, без виїзду судового експерта на місце розташування спірного приміщення за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21, проведення цієї експертизи доручити експертам Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса (61117, м. Харків, вул. Золочевська, 1)
2. На вирішення судових експертів поставити питання:
1) Яка дійсна ринкова вартість спірного об'єкту нерухомості, що має нежитлові приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21 (двадцять один), на час виходу позивача зі складу учасників підприємства ТОВ “ВЕНТА-1» 08.12.2021 року?
3. Направити матеріали справи на час проведення експертизи до Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса.
4. Оплату витрат на проведення експертизи покласти на позивача.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Обґрунтовуючи клопотання про призначення експертизи, позивач посилається на те, що з проведеним ФОП Бондаренко Д.В. дослідженням і його висновками, викладеними у Звіті про оцінку майнових прав № 34/12/2021 від 07.12.2021 року, де вказано, що ринкова вартість об'єкту оцінки - корпоративних прав (частка розміром 33,0% у статутному капіталі) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНОЇ ФІРМИ “ВЕНТА-1» код ЄДРПОУ 21200967, що належала позивачу станом на дату оцінки, була оцінена в 697000,00 грн., позивач відразу не погодився, про що вказано і у нотаріально завіреній заяві про вихід із складу учасників підприємства від 08.12.2021 року, тобто ще при складанні та підписанні вказаної заяви у нотаріуса, і в листах, надісланих 13.12.2021 року та 23.11.2022 року до керівництва ТОВ ВКФ “ВЕНТА-1» ще до того, як на рахунок позивача були нараховані кошти в рахунок оплати за вартість долі позивача.
На думку позивача, що спирається на відомості про ринкову вартість нежитлового приміщення та обладнання, що знаходились на балансі працюючого підприємства ТОВ ВКФ “ВЕНТА-1», яке працювало на час виходу позивача із складу засновників і приносило певний прибуток, ринкова вартість активів підприємства була значно більшою, ніж вказано в висновках Звіту про оцінку майнових прав № 34/12/2021 від 07.12.2021 року. Вибір суб'єкта оціночної діяльності з позивачем не погоджувався, а був призначений відповідачем самостійно.
Позивач також звертає увагу на те, що нежитлові приміщення були продані ТОВ ВКФ “ВЕНТА-1» і придбані ТОВ ВКФ “ВЕНТА-ПЛЮС» на підставі договору купівлі-продажу від 23 жовтня 2023 року і за них було сплачено 505 597,00 грн, в той час, як згідно п. 2.2. Звіту про оцінку майнових прав № 34/12/2021 від 07.12.2021 року об'єкт нерухомості оцінено в 2 556 000,00 грн.
У підготовчому засіданні 11.03.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про відкладення підготовчого засідання на 01.04.2025 на 11:00.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 11.03.2025.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вента-1" 28.03.2025 через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на клопотання про призначення експертизи (Документ сформований в системі “Електронний суд» 27.03.2025, вх.№ 7825/25), де відповідач-1 заперечує проти клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, виходячи з наступного.
Як вказує відповідач-1, Звіт про оцінку нерухомості ТОВ “Промексперт» і Звіт про оцінку вартості частки позивача, що виконані у 2021 року, надають приблизно однакову вартість нерухомості. Отже, мова не йде про наявність у справі суперечливих доказів. Обидві оцінки нерухомості 2021 року майже ідентичні, а при розрахунку вартості частки позивача у статутному капіталі був використаний саме звіт із найвищою оцінкою нерухомості. На думку відповідача-1, позивач упереджено налаштований до будь-якої оцінки, окрім тої, що він сам бажає. Це стосується і розміру заявленої до стягнення у позові суми, яка не обґрунтована ані жодним документом, ані будь-яким зрозумілим розрахунком.
Призначення у справі будівельно-технічної експертизи, на переконання відповідача-1, є непотрібним, оскільки така експертиза не стосується предмету спору та дослідження обставин, які входять до предмета доказування у справі.
01.04.2025 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло уточнене клопотання про призначення експертизи (Документ сформований в системі “Електронний суд» 01.04.2025, вх.№ 8117/25), в якому позивач просить суд:
1. Призначити у справі будівельно-технічну експертизу на підставі документації, що мається в матеріалах господарської справи, з виїздом судового експерта на місце розташування спірного приміщення за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21, проведення цієї експертизи доручити експертам Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса (61117, м. Харків, вул. Золочевська, 1)
2. На вирішення судових експертів поставити питання:
1) Яка дійсна ринкова вартість спірного об'єкту нерухомості, що має нежитлові приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21 (двадцять один), на час виходу позивача зі складу учасників підприємства ТОВ “ВЕНТА-1» 08.12.2021 року?
3. Направити матеріали справи на час проведення експертизи до Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса.
4. Оплату витрат на проведення експертизи покласти на позивача.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
Позивач звертає увагу на те, що всі три оцінки вартості приміщення, яке належало Відповідачу 1, а зараз Відповідачу 2, проводились на замовлення Відповідачів без узгодження із позивачем суб'єкту оцінювачів.
Сторона позивача нагадує, що 08.12.2021 року позивач звернувся до відповідачів із нотаріально завіреною заявою про вихід із складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-1», в якій він не був згодним із проведеною оцінкою активів Відповідача 1, одним із засновників якого він був. Керівництвом ТОВ ВКФ “ВЕНТА-1» у відповідь на заяву позивача від 08.12.2021 року було замовлено Звіт про оцінку майнових прав № 34/12/2021 від 07.12.2021 року, де вказано, що ринкова вартість об'єкту оцінки частки корпоративних прав, що належала позивачу станом на дату оцінки, була оцінена в 697 000,00 грн. На думку позивача, ринкова вартість активів підприємства, відповідна його долі, була значно більшою, ніж вказано в висновках Звіту про оцінку майнових прав № 34/12/2021 від 07.12.2021 року.
Окрім того, разом із відзивом на позовну заяву відповідачем-2 було надано копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 23 10.2023 року, акти прийому передачі нерухомого майна до нього, а також платіжні інструкції про сплату коштів за вказаним договором купівлі-продажу. Згідно п. 3 вказаного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21 (двадцять один), балансова вартість відчужуваного нерухомого майна становить 28 983,68 грн, а ринкова вартість вказаного нерухомого майна становить 505 597,00 грн.
Позивач наголошує, що основним активом підприємства є вказані нежитлові приміщення, вартість яких, на думку позивача, для переоформлення права власності з однієї юридичної особи (Відповідач 1) на іншу юридичну особу (Відповідач 2) була спеціально занижена в рази для зменшення сплати збору на обов'язкове пенсійне страхування при переоформлюванні.
Позивач вбачає непомірну різницю між оцінками нерухомого майна при тому, що приміщення залишалося у тому самому стані.
Вказані факти позивач вважає свідченнями того, що жодного разу оцінювачами, які залучалися відповідачами для проведення оцінки, не було встановлено реальної ціни об'єкту нерухомості яка відповідала б його дійсній ринковій вартості.
Звіт, наданий 29.08.2023 року суб'єктом оціночної діяльності “ДЕПАРК ГРУП» про оцінку майна, здійснений під час укладання договору купівлі-продажу приміщення, напряму підтверджує пред'явлення другої позовної вимоги про визнання договору купівлі-продажу, укладеного між Відповідачем-1, Товариством з обмеженою відповідальність виробничо-комерційною фірмою “ВЕНТА-1», та Відповідачем-2, Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма “ВЕНТА ПЛЮС», від 23.10.2023 року недійсним.
Сторона позивача звертає увагу на те, що оцінювачі, що проводили дослідження об'єктів і встановлювали їх вартість, не попереджалися про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 Кримінально кодексу України, на відміну від судових експертів Національного наукового центру “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», і тому фактично не несуть ніякої відповідальності за висновки своїх досліджень і можуть ставити вартість об'єкту нерухомості по узгодженню із замовником дослідження. Проведення ж досліджень незаангажованими і відповідальними експертами Національного наукового центру “Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» сторона позивача вважає об'єктивними, відповідальними і справедливими.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 клопотання представника позивача про призначення експертизи (уточнене) (Документ сформований в системі “Електронний суд» 01.04.2025, вх.№ 8117/25) постановлено задовольнити. Призначено у справі будівельно-технічну експертизу на підставі документів, що містяться в матеріалах справи, з виїздом судового експерта на місце розташування спірного приміщення за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса" (61117, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а). На вирішення судових експертів поставлено питання: Яка дійсна ринкова вартість спірного об'єкту нерухомості, що має нежитлові приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21 (двадцять один), на час виходу позивача зі складу учасників підприємства ТОВ “ВЕНТА-1» 08.12.2021 року? Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України. Постановлено направити матеріали справи для проведення експертизи до Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М .С. Бокаріуса". Зобов'язано експертну установу повідомити суд про закінчення експертизи, а експертний висновок направити на адресу Господарського суду Харківської області разом із матеріалами справи. Провадження по справі зупинено.
На виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 Господарським судом Харківської області 16.04.2025 направлено справу для експертизи до Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса".
29.05.2025 Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" повернуто справу до суду разом з клопотанням про надання уточнення ухвали суду, надання додаткових матеріалів та призначення обстеження, які необхідні для проведення експертизи № 5709 (вх.№ 12875/25).
У клопотанні експерт, керуючись вимогами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (із змінами та доповненнями), для проведення даної експертизи просить:
1. Уточнити статус призначеної експертизи, а саме: ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 призначена судова будівельно-технічна експертиза. Попереднім вивченням матеріалів господарської справи встановлено, що вирішення поставленого питання не потребує проведення дослідження за спеціальністю 10.6 “Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів». Вирішення питання, яке ставиться в ухвалі суду щодо визначення вартості об'єкту дослідження, потребує оціночно-будівельного дослідження.
2. Надати технічний паспорт на об'єкт дослідження, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21, станом на 08.12.2021 рік.
3. Зазначити технічний стан оздоблення та систем комунікацій об'єкту дослідження станом на 08.12.2021 рік.
4. У разі проведення оплати, забезпечити прибуття експерта, належні умови праці, а також безперешкодне обстеження об'єкту на 29.08.2025 з 13.00-15.00 в присутності сторін по справі. Повідомити сторони про день та час обстеження. Дату та час обстеження узгодити з експертом напередодні за тел. 780 10 81.
Крім того, експерт повідомляє, що у зв'язку зі значною завантаженістю експертів виконання експертиз та надання висновків може бути здійснено лише у термін більший ніж дев'яносто днів та просить розглянути питання про узгодження проведення експертизи в указані вище строки.
Телефонограмами від 29.05.2025 запропоновано представникам сторін з'явитись до суду 04.06.2025 о 12:30 для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2025 провадження у справі № 922/1/25 поновлено. Підготовче засідання призначено на 04 червня 2025 року о 12:30.
04.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс" надійшла заява про відвід судового експерта (Документ сформований в системі “Електронний суд» 03.06.2025, вх.№ 13305/25), в якій відповідач просить суд:
1. Поновити ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-ПЛЮС» строк на подання заяви про відвід судового експерта.
2. Відвести у справі № 922/1/25 судового експерта ННЦ “Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Осипенко Катерину Олександрівну, у зв'язку з наявністю обставин, що викликають сумнів у її неупередженості, а саме - фактом участі в іншій суміжній судовій справі між тими ж сторонами в якості експерта, де було надано висновок щодо майнових відносин на користь однієї із сторін цієї справи.
В обґрунтування заяви відповідач вказує, що на розгляді Основ'янського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа №646/4/24 за позовом ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-ПЛЮС» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виділ в натурі частки у праві власності на нежитлову будівлю. Ухвалою Основ'янського районного суду м. Харкова суду від 28.02.2024 у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено експертам Національного наукового центру “Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса». Судовим експертом Осипенко К.О. 25.12.2024 направлено до суду висновок експерта № 2966 по справі № 646/4/24, згідно якого відсутня технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити 1/2 частку у праві власності на нежитлову будівлю літ. “Л-2», загальною площею 362,4 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “ВЕНТА-ПЛЮС. Також за висновком експерта відсутні варіанти виділу частини вказаної нежитлової будівлі з підстав, що вказані у дослідженні. Вказаний висновок експерта був взятий за основу судом при прийнятті рішення у справі №646/4/24. Рішенням Основ'янського районного суду м. Харкова суду від 27.05.2025 у задоволенні позовних вимог ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-ПЛЮС» відмовлено.
Відповідач вважає, що висновок від 25.12.2024 №2966 експерта Осипенко К.О., наданий у цивільній справі № 646/4/24, є необ'єктивним, непрофесійним і упередженим, адже суд не ставив експерту питання щодо поділу будівлі між трьома співвласниками для використання її як пекарні; експерт Осипенко К.О. навіть не досліджувала питання виділу частки будівлі та залишення решти частки у спільній власності відповідачів; експерт Осипенко К.О. використала при дослідженні Інструкцію про проведення поділу, виділу та проведення розрахунку часток нерухомого майна від 18.06.2007 № 55, що втратила чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури N 939 від 12.10.2023; експерт Осипенко К.О. при проведенні дослідження не використовувала чинний Порядок проведення технічної інвентаризації, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 488.
Окремою підставою для відведення судового експерта відповідач вважає інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності, враховуючи те, що цивільна справа № 646/4/24 та господарська справа № 922/1/25 є суміжними і стосуються врегулювання спірних майнових питань осіб, які до грудня 2021 року провадили спільну бізнес-діяльність у складі ТОВ “ВКФ “ВЕНТА», а саме: Коломієць О.В., Коломієць О.А. з однієї сторони і ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (засновники ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-ПЛЮС»).
ТОВ “ВКФ “ВЕНТА-ПЛЮС» зазначає, що про наявність клопотання судового експерта телефонограмою суду був інформований адвокат підприємства Пархоменко О.О. 29.05.2025. Однак клопотання судового експерта стало доступне для перегляду у Електронному суді лише 30.05.2025. 31 травня та 1 червня - вихідні дні. Для складання мотивованого клопотання ТОВ “ВКФ ВЕНТА-ПЛЮС» потребувало певного часу, у зв'язку з чим просить поновити строк на подання заяви про відвід судового експерта.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2025 задоволено клопотання експерта про надання уточнення ухвали суду, надання додаткових матеріалів та призначення обстеження, які необхідні для проведення експертизи № 5709 (вх.№ 12875/25 від 29.05.2025). Зобов'язано учасників справи забезпечити прибуття експерта, належні умови праці, а також безперешкодне обстеження об'єкту в присутності сторін по справі, узгодивши (завчасно) при цьому дату та час проведення такого огляду між представниками сторін та судовими експертами за телефоном. Змінено назву експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі 922/1/25, з “будівельно-технічної експертизи» на “оціночно-будівельну експертизу». Погоджено проведення судової експертизи у справі у строк понад 90 календарних днів. Поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс" строк на подання заяви про відвід судового експерта. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс" про відвід судового експерта (Документ сформований в системі “Електронний суд» 03.06.2025, вх.№ 13305/25) задоволено. Постановлено відвести від проведення оціночно-будівельної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/1/25, судового експерта Осипенко Катерину Олександрівну. Постановлено залучити до проведення оціночно-будівельної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.04.2025 у справі №922/1/25, судового експерта з числа експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса". Доручено керівнику ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" здійснити таке залучення з дотриманням вимог процесуального законодавства. Для продовження проведення експертизи постановлено направити матеріали справи до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса". Провадження по справі №922/1/25 зупинено.
На виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 04.06.2025 Господарським судом Харківської області 19.06.2025 направлено справу для експертизи до Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса".
08.07.2025 Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" повернуто справу до суду разом з клопотанням експерта №5709 про надання додаткових матеріалів та забезпечення обстеження, необхідних для проведення судової оціночно-будівельної експертизи (вх.№ 15976/25).
У клопотанні експерт, керуючись вимогами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 (із змінами та доповненнями), для проведення даної експертизи просить:
1. Надати технічний паспорт на об'єкт дослідження, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21, станом на 08.12.2021 рік. У разі його відсутності зазначити про цей факт та розглянути питання щодо можливості проведення експертизи за наданими матеріалами й результатами обстеження.
2. Забезпечити прибуття експерта, належні умови праці, а також безперешкодне обстеження об'єкту на 15.08.2025 з 10.00 в присутності сторін по справі. Повідомити сторони про день та час обстеження. Дату та час обстеження узгодити з експертом напередодні за тел. 780 10 81.
Телефонограмами від 08.07.2025 запропоновано представникам сторін з'явитись до суду 14.07.2025 о 14:00 для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2025 провадження у справі № 922/1/25 поновлено. Підготовче засідання призначено на 14 липня 2025 року о 14:00.
У підготовчому засіданні 14.07.2025 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про перерву в підготовчому засіданні до 15.07.2025 до 10:30.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне підготовче засідання ухвалами від 14.07.2025.
Від представника ОСОБА_1 15.07.2025 надійшло клопотання про витребування доказів (вх.№ 16480/25), в якому представник позивача просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс" надати технічний паспорт на спірне нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів (вх.№ 16480/25 від 15.07.2025) постановлено задовольнити. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс" (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 21, код ЄДРПОУ 45399836) технічний паспорт на об'єкт дослідження, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21 станом на 08.12.2021 рік. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс" строк до 25.07.2025 (включно) для надання витребуваних доказів. Роз'яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс", що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені Господарським процесуальним кодексом України (ч. 7, 8 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України). Постановлено задовольнити клопотання експерта №5709 про надання додаткових матеріалів та забезпечення обстеження, необхідних для проведення судової оціночно-будівельної експертизи (вх.№ 15976/25 від 08.07.2025). Зобов'язано учасників справи забезпечити прибуття експерта, належні умови праці, а також безперешкодне обстеження об'єкту на 15.08.2025 з 10.00 в присутності сторін по справі. Дату та час обстеження узгодити з експертом напередодні за тел. 780 10 81. Для продовження проведення оціночно-будівельної експертизи постановлено направити матеріали справи до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса". Провадження по справі №922/1/25 зупинено.
На виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 15.07.2025 Господарським судом Харківської області 30.07.2025 направлено справу для експертизи до Національний науковий центр "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса".
07.04.2026 Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" повернуто справу до суду разом з висновком експерта (вх.№ 471).
Телефонограмами від 07.04.2026 запропоновано представникам сторін з'явитись до суду 14.04.2026 о 12:30 для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.04.2026 провадження у справі № 922/1/25 поновлено. Підготовче засідання призначено на 14 квітня 2026 року о 12:30.
14.04.2026 від представника ОСОБА_1 надійшла уточнена позовна заява (вх.№ 8907/26), в якій позивач просить суд:
1. Стягнути з Відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-1» Код ЄРДПОУ 21200967 на користь позивача ОСОБА_1 реальну невиплачену вартість частини належної йому долі у статутному капіталі спірного підприємства у сумі 726 119,46 грн (сімсот двадцять шість тисяч сто дев'ятнадцять гривень 46 копійок).
2. Визнати договір купівлі-продажу між Відповідачем-1, Товариством з обмеженою відповідальність виробничо-комерційною фірмою “ВЕНТА-1» та Відповідачем-2, Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі “ВЕНТА- ПЛЮС» нежитлового приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24. 24а, 25а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Достоєвського, 21 від 23.10.2023 року недійсним.
3. Стягнути з Відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-1» та Відповідача-2, Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірмі “ВЕНТА-ПЛЮС» солідарно судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 25 545,60 грн, витрати пов'язані з призначенням та проведенням судово-оціночно-будівельної експертизи сплачені Позивачем в розмірі 29 685,60 грн, а також судові витрати які складаються з витрат на надання правничої допомоги та витрат на матеріально-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача. Клопотання з розрахунком судових витрат на правничу допомогу будуть подані до суду пізніше.
14.04.2026 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову (вх.№ 8908/26), в якій позивач просить суд: "Заборонити Відповідачу 2, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційній фірмі “ВЕНТА-ПЛЮС» Код ЄРДПОУ 45399836 в любий спосіб відчуждати нежитлове приміщення 1-го поверху № 8,11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. А-14, загальною площею 337,8 м2 розташоване за адресою: АДРЕСА_4 ".
В обґрунтування заяви позивач вказує, що сума заборгованості після отримання судом висновку експертизи складає: 1423079,46 грн (що відображає суму в розмірі 33% від 4312362, тобто загальної суми активів підприємства за оцінкою судового експерта), 696 960 сплачені Відповідачем 1 Позивачу кошти за вихід зі складу засновників підприємства, 726 119,46 грн (сімсот двадцять шість тисяч сто дев'ятнадцять гривень 46 копійок) не сплачена частина дійсної долі позивача у активах підприємства.
Заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову надає відповідачу можливість вільно розпоряджатися нерухомим майном, на яке заявник планує звернути стягнення і невжиття відповідних заходів може призвести до неможливості в подальшому виконати рішення суду. Зазначені твердження обґрунтовані тим, що спірне нерухоме майно вже один раз виводилось з права власності Відповідача 1 на користь Відповідача 2, а саме 26.10.2023 року право власності на існуючий об'єкт нерухомості за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Достоєвського, 21 переоформлювалось на підставі правочину, а саме договору купівлі-продажу, який в тому числі є предметом судового спору. Позивач зауважує, що у випадку, якщо Відповідач 2, ознайомившись із висновком експерта № 5709 від 27.03.2026 року, здійснить відчуження нежитлового приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. А-14, загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Достоєвського, 21, виконання судового рішення буде суттєво ускладненим або неможливим, оскільки всі активи, а саме єдине спірне приміщення, можуть бути переоформлені і стягнути кошти з підприємства Відповідача 1 буде неможливо.
У підготовчому засіданні 14.04.2026 представник позивача просив прийняти до розгляду уточнену позовну заяву, а також задовольнити заяву про забезпечення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вента-1" у підготовче засідання, призначене на 14.04.2026 о 12:30, свого повноважного представника не направило.
Присутній у підготовчому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс" щодо прийняття до розгляду уточненої позовної заяви поклався на розсуд суду, проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував.
У підготовчому засіданні 14.04.2026 постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу підготовчого засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 20.04.2026 о 14:00.
В порядку ст. 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторони повідомлені про наступне судове засідання ухвалами від 14.04.2026.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 прийнято до розгляду уточнену позовну заяву представника ОСОБА_1 (вх.№ 8907/26 від 14.04.2026) як заяву про зменшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи постановлено здійснювати з її урахуванням.
Розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№ 8908/26 від 14.04.2026), суд встановив наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до усталених висновків Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання/невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
При цьому важливим є те, що обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення позову необхідною є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. При цьому в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову має бути мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
При застосування приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду заяви про забезпечення позову суд виходить з того, що оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову здійснюється з урахуванням поданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову.
Предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення з Відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми “ВЕНТА-1», невиплаченої вартості частини належної йому долі у статутному капіталі спірного підприємства у сумі 726 119,46 грн, а також визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24. 24а, 25а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. “А-14», загальною площею 337,8 кв.м., які розташовані за адресою: Харківська область, м. Харків, вул. Достоєвського, 21, від 23.10.2023 року, укладеного між відповідачами, недійсним.
Таким чином, позивачем заявлено одну майнову та одну немайнову вимоги.
Суд враховує, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої, не вимагатиме примусового виконання, має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Суд звертає увагу на те, що наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Вента-Плюс" правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент (в тому числі під час розгляду судом цієї справи, але до прийняття остаточного рішення) розпорядитися цим майном на користь третіх осіб, що може призвести до неможливості виконання рішення в цій справі (у разі задоволення такого позову).
Судом також враховано висновок Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, де Об'єднана палата звернула увагу, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Верховний Суд звертав увагу, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Водночас, накладення арешту на майно не має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Вжиття наведених заходів забезпечення позову шляхом заборони на відчуження вказаного майна спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у цій справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів заявника у випадку задоволення поданого позову та сприятиме захисту та поновленню порушених прав позивача та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог.
Невжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Таким чином, необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, з урахуванням предмета спору, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Крім того, забезпечення позову запропонованим заявником способом без обмеження/позбавлення права відповідача на користування обтяженим нерухомим майном не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, зокрема на володіння та користування майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів тощо, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
При цьому, доказ наміру відчуження не є обов'язковим, достатньо існування ризику, що виконання майбутнього судового рішення може бути ускладнено.
У даному випадку позивач не зобов'язаний доводити безпосередній факт наміру чи підготовчих дій до відчуження майна, оскільки метою забезпечення позову є запобігання таким діям до їх вчинення.
Суд також приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 06.12.2023 у справі №917/805/23, щодо відсутності обов'язку у позивача доводити належними та допустимими доказами наявність обставин, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Верховний Суд зазначає, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
За таких умов, вимога про надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (збереження спірного об'єкта у відповідному правовому статусі) з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
З огляду на наведене, врахувавши предмет і підстави поданої заяви, суд вважає заявлені позивачем заходи забезпечення позову обґрунтованими, адекватними та співмірними із позовними вимогами, у зв'язку з чим наявні підстави для вжиття визначених заявником заходів забезпечення позову, адже вони відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку з предметом позовних вимог та можуть забезпечити ефективний захист прав або інтересів позивача у разі ухвалення рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову у справі є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч. 1 ст. 141 ГПК України).
Суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані на те, щоб не допустити перехід права власності до третіх осіб, що унеможливить виконання можливого рішення у даній справі та призведе до необхідності звернення до суду з іншими позовами, більше того, такі заходи носять тимчасовий характер, що є адекватною мірою та балансом інтересів сторін у такій ситуації.
Аналогічні позиції щодо такого питання викладені у Постановах Верховного Суду у справі № 916/870/18 від 15.01.2019 та № 916/73/19 від 27.06.2019.
Таким чином, врахувавши предмет спору у даній справі, встановивши зв'язок між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, взявши до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає задоволенню у визначений ним спосіб, оскільки невжиття запропонованих ним заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№ 8908/26 від 14.04.2026) задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма “ВЕНТА-ПЛЮС» (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 21, код ЄДРПОУ 45399836) у будь-який спосіб відчужувати нежитлове приміщення 1-го поверху № 8, 11, 12, 13, 15, 17, 18, 20, 21, 22, 24, 24а, 25-:-35, 25б в житловому будинку літ. А-14 загальною площею 337,8 кв.м., розташоване за адресою: Україна, 61009, Харківська область, місто Харків, вул. Достоєвського, будинок 21, до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма “ВЕНТА-ПЛЮС» (61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд. 21, код ЄДРПОУ 45399836).
Ухвала набирає законної сили 16 квітня 2026 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили, в строк до 17 квітня 2029 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.
Ухвалу підписано 16 квітня 2026 року.
Суддя Присяжнюк О.О.