16 квітня 2026 року Справа № 915/754/21(915/1484/25)
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи
за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (54005, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Кропивницького Марка, будинок 17, ЄДРПОУ 20917114)
до відповідача: Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради (55000, Миколаївська область, м. Південноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866)
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році,
встановив:
Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 15.10.2025 про стягнення з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 190 619,00 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 189 293,90 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1 325,10 грн. Позивач також просить суд вирішити питання щодо розподілу суми судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на норми ст. 43 Конституції України, ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних відносин), ч. 3 ст. 18, ч. 1, 2, 6 ст. 19, ч. 1, 2 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (із змінами, надалі - Закон № 875), п. 3.1, 3.4 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці від 15.05.2007 № 223 та мотивовано тим, що відповідно до форми, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року №14-2, яка надана Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштованих осіб з інвалідністю, про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та яка необхідна для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875-XII. Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, сформованого та надісланого Комунальному підприємству “Теплопостачання та водоканалізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради (далі - Відповідач) до його електронного кабінету, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача у 2024 році склала 237 осіб. Таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, повинна складати 9 осіб. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у відповідача склала 8 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у відповідача, становить 1 місце (9-8). Розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає: 44862653,55 (фонд оплати праці за 2024 рік) : 237 х 1 = 189293,90 грн. Розмір пені за один день прострочення становить: 189293,90 грн (сума адміністративно-господарських санкцій) х 0,05% (розрахунковий розмір пені) = 94,65 грн. Таким чином, сума пені станом на 29.04.2025 (дату подання позовної заяви вперше) дорівнює: 94,65 грн (сума пені за один день прострочення) х 14 (кількість днів) = 1325,10 грн. Загальна сума заборгованості за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році складає 190619,00 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 189293,90 грн та пеня - 1325,10 грн.
Такий порядок надання відповідної інформації застосований та введений в дію на підставі змін до Закону № 875-XII, які були внесені Законом України від 18.10.2022 року № 2682-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю».
Тобто законодавцем були внесені відповідні зміни до Закону № 875-XII, що було обумовлено умовами воєнного стану на території України.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1484/25 та на підставі ст. 7 КУзПБ визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 21.10.2025 суд постановив: прийняти позовну заяву до розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради (ідентифікаційний код 31948866), відкрити провадження у справі та присвоїти їй номер 915/754/21(915/1484/25); здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами. Судом також встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті справи.
05.11.2025 відповідачем подано до господарського суду через систему “Електронний суд» відзив на позовну заяву, яким відповідач просить суд відмовити Миколаївському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в задоволенні позову повністю.
Відповідач, посилаючись на норми ст. 18, ч. 3 ст. 18-1, ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зазначає, що з моменту створення, з 2003 року по 2024 рік підприємством щорічно дотримувалися вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо забезпечення необхідної кількості робочих місць, передбачених для працевлаштування осіб з інвалідністю, та організацію їх заповнення (у межах наданих прав та покладених обов'язків). Протягом 2024 року, відповідно вимог ч.1 ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», при середньообліковій чисельності штатних працівників за рік - 237 чоловік, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві становить 9 осіб. Так, у 2024 році стан з працевлаштуванням осіб з інвалідністю мав наступні показники: станом на 01.01.2024 чисельність штатних працівників, яким встановлено інвалідність становила 9 працівників, зокрема: січень - 9 працівників; лютий - 9 працівників; березень - 9 працівників; квітень - 7 працівників; травень - 7 працівників; червень - 7 працівників; липень - 7 працівників; серпень - 7 працівників; вересень - 7 працівників; жовтень - 10 працівників; листопад - 9 працівників; грудень - 10 працівників. Таким чином, у квітні 2024 року, одному з працівників КП ТВКГ ПМР, рішенням Медико-соціальної експертної комісії (далі МСЕК) було знято інвалідність, інший працівник звільнився за власним бажанням. Тобто в квітні 2024 року, з причин, які не залежали від підприємства, середня чисельність працівників з інвалідністю, стала менше норми. В період з квітня 2024 року по вересень 2024 року на підприємстві працювало 7 працівників з інвалідністю (менше норми на 2 особи), при цьому КП ТВКГ ПМР регулярно скеровувалися до Державної служби зайнятості запити за формою звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», про що свідчать копії направлень з служби зайнятості працівників, які додано до відзиву. У вищезазначений період мав місце кадровий дефіцит з наступних посад, які б могли бути зайняті особами з інвалідністю (за умови рекомендацій МСЕК): контролери служби взаєморозрахунків з абонентами (далі СВзА), оператор інформаційно-комунікаційних мереж СВзА, оператор теплового пункту, електромонтер з ремонту та обслуговування електричного устаткування, машиніст насосних установок, слюсар аварійно-відновлювальних робіт (каналізаційних мереж). В зазначений період Державною службою зайнятості до КП ТВКГ ПМР, у відповідь на подану підприємством “Інформацію про попит на робочу силу (вакансії)», направлено для працевлаштування 10 працівників, з них жодного з інвалідністю. Посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 7 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, від 2 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, від 13 червня 2018 року у справі №819/639/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17 та від 3 грудня 2020 року у справі № 812/1189/18 від 11 серпня 2021 року у справі №260/557/19, відповідач зазначає, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створювало робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.
10.11.2025 позивачем подано до господарського суду відповідь на відзив.
Позивач просить суд долучити відповідь на відзив Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до матеріалів справи, задовольнити позовні вимоги та стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 190 619,00 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 189 293,90 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1 325,10 грн.
Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, сформованого та надісланого відповідачу до його електронного кабінету, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача у 2024 році склала 237 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, повинна складати 9 осіб. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у відповідача склала 8 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у відповідача становить 1 місце (9-8). Відповідно до даних з Централізованого банку даних з проблем інвалідності, сформованої на підставі податкових розрахунків відповідач не виконував норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, починаючи з січня 2024 року, коли середньооблікова чисельність таких осіб була менше встановленого нормативу. Тому зняття однієї особи з квітня 2024 групи інвалідності з незалежних від відповідача причин, не призвело до раптового невиконання нормативу, оскільки він не виконувався вже з січня 2024 року. Доказами створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є: наказ роботодавця про створення відповідного робочого місця та звіт форми № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», у підпункті 1.6 якого із запропонованого переліку вибирається позиція, що стосується відомостей щодо додаткових пільг та гарантій, які встановлені в роботодавця на користь його працівників, та ставиться відповідна позначка. З наданих відповідачем доказів вбачається, що робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю були створені тільки у жовтні 2024 року, після звернення до відповідача двох осіб з інвалідністю. Проте такий обов'язок щодо створення робочих місць для зазначеної категорії осіб для виконання нормативу, визначеному частиною першої статті 19 Закону № 875, у відповідача виник у січні 2024 року, оскільки саме з цього періоду вбачається невиконання встановленого нормативу. Таким чином, відповідач не виконав обов'язок, встановлений частиною третьою статті 18 Закону № 875, а саме: своєчасно не створив робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (у січні, квітні 2024 року) та не повідомив про створення таких місць Державну службу зайнятості.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 17.12.2025 №78 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Ржепецького В.О. Підставою призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ є відрахування зі штату Господарського суду Миколаївської області головуючого у справі судді Ржепецького В.О.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.12.2025 головуючим у справі №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради (ідентифікаційний код 31948866) визначено суддю Адаховську В.С.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2025 справу №915/754/21(915/1484/25) за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році передано судді Адаховській В.С.
Ухвалою від 07.01.2026 справу №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради прийнято до свого провадження суддею Адаховською В.С.
Ухвалою суду від 07.01.2026 справу №915/754/21(915/1484/25) прийнято до свого провадження для розгляду в межах справи №915/754/21 про банкрутство Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради (ідентифікаційний код 31948866). Судом постановлено розгляд справи почати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин 2, 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Заперечень щодо розгляду справи без виклику сторін сторонами суду не подано.
Згідно з приписами ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
З огляду на вищенаведене, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у розумний строк.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
04.03.2025 позивач відправив через електронний кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідачу розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій в розмірі 189293,90 грн, що підтверджується квитанцією про розміщення документу в електронному кабінеті роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
У розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій за 2024 рік, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зазначено, що:
- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік складала 237 осіб,
- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 8 осіб,
- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 9 осіб,
- середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 189293,90 грн.
- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 189293,90 грн.
Також позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 06.2- 10/02/502 від 13.03.2025 щодо сплати адміністративно-господарських санкцій, який був отриманий відповідачем 17.03.2025.
У зв'язку із несплатою відповідачем у встановлений строк адміністративно-господарських санкції, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Конституція України проголошує Україну соціальною державою (стаття 1 Конституції України), що передбачає забезпечення соціального захисту населення, створення умов для гідного життя та всебічного розвитку кожної людини.
Відповідно до такого принципу держава та суспільство зобов'язані сприяти інтеграції осіб з інвалідністю у трудову діяльність, забезпечуючи їхнє право на працю та соціальну захищеність через встановлення чітких гарантій їх залучення.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).
Статтею 17 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено положеннями ст. 19 Закону №875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:
про працевлаштованих осіб з інвалідністю;
про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;
необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Надання даних, на підставі яких проводиться нарахування адміністративно- господарських санкцій, здійснюється відповідно до Порядку надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі, затверджених постановою Правління Пенсійного Фонду України від 10.03.2023 року № 14-2.
Надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до п.2 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 року №17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за №456/39512.
Статтею 20 Закону №875-ХІІ встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
З викладеного вбачається, що з 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4% від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8- 25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці.
Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідності роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою КМ України № 70.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (ст.20 Закону України № 875).
Вищезазначені норми свідчать, що позивач на підставі отриманої інформації з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування надсилає підприємствам, установам та організаціям, які використовують найману працю та які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік . Дані Реєстру формуються на підставі зведеної звітності поданої роботодавцями з ПДФО та ЄСВ.
Заперечення відповідача про обставини, що не залежали від підприємства, внаслідок яких середньооблікова кількість осіб з інвалідністю з квітня 2024 року стала менше, ніж встановлено частиною першою статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ, про подання до Державної служби зайнятості запити за формою № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та фактичне працевлаштування двох осіб з інвалідністю у жовтні 2024 року після їх особистого звернення до підприємства не спростовують обставин, викладених у позовній заяві щодо невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, починаючи з січня 2024 року.
Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, сформованого та надісланого відповідачу до його електронного кабінету, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача у 2024 році склала 237 осіб, таким чином, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону № 875, повинна складати 9 осіб.
Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у відповідача склала 8 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. Таким чином, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у відповідача становила 1 місце (9-8).
Відповідно до п. 4 частини 3 статті 50 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин) Закону України №5067-VI від 05.07.2012 “Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Наказом Міністерства економіки України № 827-22 від 12.04.2022 затверджена форма звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядок подання форми звітності №3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (далі - Порядок № 827-22).
Пунктом 1.5 Порядку № 872-22 встановлено, що форма № 3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Порядком № 872-22 не запроваджено періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН, а передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Таким чином, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, слід вважати, що такий роботодавець виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 120/4975/22.
Таким чином. доказами створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є: наказ роботодавця про створення відповідного робочого місця та звіт форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії), у підпункті 1.6 якого із запропонованого переліку вибирається позиція, що стосується відомостей щодо додаткових пільг та гарантій, які встановлені в роботодавця на користь його працівників, та ставиться відповідна позначка.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З наданих відповідачем доказів вбачається, що робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю були створені тільки у жовтні 2024 року, після звернення до відповідача двох осіб з інвалідністю.
Проте такий обов'язок щодо створення робочих місць для зазначеної категорії осіб для виконання нормативу, визначеному частиною першої статті 19 Закону № 875, у відповідача виник у січні 2024 року, оскільки саме з цього періоду вбачається невиконання встановленого нормативу.
Таким чином, відповідачем не доведено належними доказами, виконання обов'язку, встановленого частиною третьою статті 18 Закону № 875 щодо своєчасного створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у січні, квітні 2024 року та повідомлення про створення таких місць Державній службі зайнятості.
Відповідач доказів сплати адміністративно-господарської санкції суду не надав.
Частиною другою статті 20 Закону № 875 та пункту 3.1 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці від 15.05.2007 №223, визначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за кожен календарний день прострочення.
Згідно з пунктом 3.4 зазначеного Порядку нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
У поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання (пункту 3.7. Порядку).
Судом встановлено, що розрахунок позивача щодо нарахування пені правильний.
Таким чином, загальна сума заборгованості за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році складає 190619,00 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 189293,90 грн та пеня - 1325,10 грн.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн із розрахунку 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8 до заяви, що подається через “Електронний cуд» (ЄСІТС) (3028,00 грн х 0,8 = 2422,40 грн).
З урахуванням наведеного, з відповідача належить стягнути на користь позивача 2422,40 грн судового збору.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 241, 248-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» Південноукраїнської міської ради (55001, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; ЄДРПОУ 31948866) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (54005, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Кропивницького Марка, будинок 17, ЄДРПОУ 20917114) суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 190619,00 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 189293,90 грн, пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає 1325,10, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська