вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"14" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/571/26
Суддя Бабкіна В.М., розглянувши зустрічну позовну заяву і додані до неї документи Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" у справі
за позовом Державного підприємства "ДЕРЖВУГЛЕПОСТАЧ" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 4)
до Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49)
про стягнення 195283109,28 грн. заборгованості,
встановив:
До Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява № вих.01-17 від 25.02.2026 р. (вх. № 9152 від 02.03.2026 р.) Державного підприємства "ДЕРЖВУГЛЕПОСТАЧ" до Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" про стягнення 195283109,28 грн. заборгованості за договором поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019 р., а саме - 86025960,36 грн. основного боргу за поставлене вугілля, 4831602,48 грн. заборгованості з відшкодування вартості доставки вугілля, 6351696,92 грн. пені, 17383295,08 грн. 3% річних, 80690554,44 грн. інфляційних втрат, а також судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.03.2026 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.05.2026 р., встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
09.04.2025 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» відповідачем було подано зустрічну позовну заяву б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 9721 від 09.04.2026 р.) про стягнення інфляційних втрат у розмірі 359275575,23 грн. за договором поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019 р., за якою відповідач посилається на те, що у позивача існує невиконане зустрічне зобов'язання за даним договором. Як зазначає позивач за зустрічним позовом, у ДП “ДЕРЖВУГЛЕПОСТАЧ» перед ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» за договором поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019 р. наявна заборгованість у розмірі 517831779,50 грн., що була стягнута рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/13278/20 від 08.04.2021 р., і яка на сьогоднішній день не погашена. Відповідно, ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» звертається до суду із даною зустрічною позовною заявою про стягнення 359275575,23 грн. інфляційних втрат, нарахованих на непогашену заборгованість 517831779,50 грн., яка була стягнута судовим рішенням за тим же договором поставки вугілля, за яким у даній справі заявлені вимоги первісним позивачем.
Окрім того, 09.04.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" надійшло клопотання б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 3085 від 09.04.2026 р.) про відстрочення сплати судового збору, за яким заявник просить відстрочити ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» сплату судового збору у розмірі 931840,00 грн. за подання зустрічного позову у даній справі до ДП “ДЕРЖВУГЛЕПОСТАЧ» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 359275575,23 грн. до ухвалення рішення у даній справі.
Крім того, 09.04.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" надійшло клопотання б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 6067/26 від 09.04.2026 р.) про розгляд справи в закритому судовому засіданні та обмеження доступу до інформації при публікації судових рішень, за якою заявник вказує, що ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» є товариством критичної інфраструктури, основним видом діяльності якого є виробництво та продаж електроенергії, до складу якого входять теплові електростанції. Упродовж війни ТЕС ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» зазнавали неодноразових пошкоджень завданих масованими ракетно-дроновими атаками з боку рф, доказами чого є копії витягів із єдиного реєстру досудових розслідувань, які були надані до суду разом з клопотанням про відстрочення сплати судового збору. Як наслідок, через зазначені обстріли та руйнування ТЕС товариства, останньому було завдано збитки та спричинено недоотримання прибутку у вигляді упущеної вигоди, звіти про оцінку збитків внаслідок збройної агресії російської федерації, завданих майну, яке обліковується на балансі ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», надані до суду разом з клопотанням. З вищенаведеного вбачається, що ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» є ключовим та стратегічно важливим підприємством для суспільства, що забезпечує потреби в енергетиці, вносить вагомий вклад в обороноздатність нашої держави та працює виключно на її потреби у такий надважкий час. У той же час, у сучасних умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації, яка цілеспрямовано використовує відкриті джерела інформації (у тому числі - судові реєстри) для планування ударів по об'єктах критичної інфраструктури, оприлюднення у судовому рішенні «чутливих» даних створює пряму загрозу безпеці товариства, його майну, життю працівників та обороноздатності держави, а тому є потреба в закритті конкретних згадок у тексті судових рішень, які містять «чутливу» інформацію про те, які саме наслідки мали для ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО» обстріли ТЕС товариства. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємної та іншої інформації, що охороняється законом та може призвести до негативних наслідків. У разі незадоволення даного клопотання, відповідач просить суд не зазначати в ухвалі документи, на які посилається відповідач у даному клопотанні, а також не деталізувати обставини, які зазначені ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО», оскільки публічне обговорення та оцінка цих документів і обставин суперечитиме самій суті захисту інформації, що становить таємницю в умовах військового часу. Зважаючи на викладене, а також на необхідність запобігти використанню судової системи як джерела розвідувальних даних для держави-агресора, відповідно до частини 8, 9 статті 8 ГПК України, пункту 6 частини першої статті 129 Конституції України, абзацу 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", заявник просить суд постановити ухвалу про розгляд справи у закритому судовому засіданні (повністю) та обмежити доступ до інформації при публікації судових рішень у ЄДРСР по даній справі.
13.04.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від позивача надійшли заперечення № 01-36 від 10.04.2026 р. (вх. № 6184/26 від 13.04.2026 р.) на клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору від 09.04.2026 р., за змістом яких позивач просить відмовити у задоволенні вказаного клопотання ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО», зокрема, з огляду на те, що заявником не надано в якості доказів банківських довідок про відкриті рахунки та залишки грошових коштів на рахунках, виписок з банків щодо обороту по рахункам, доказів відсутності у заявника обігових коштів, доказів блокування його банківських рахунків, що унеможливлює здійснювати платежі, в тому числі - оплату судового збору. В якості обставин, що зумовлюють відстрочення сплати судового збору, заявник посилається на обстріли ТЕС, свій статус підприємства критичної інфраструктури, загальні збитки своєї діяльності, наявність кредиторської заборгованості. Однак, на думку позивача, жодна з цих обставин не є автоматичною підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки суд має оцінити не наявність в Україні воєнних дій як факт, та не складнощі у зв'язку з цим в діяльності заявника, а його конкретний фінансовий стан на момент звернення з клопотанням до суду. Відповідно до відкритих даних ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" не перебуває в процедурі ліквідації, щодо нього не відкрито судових процедур про неплатоспроможність. Фінансова звітність товариства свідчить про наявність у 2025 році прибутку у розмірі 4018359000,00 грн. та декларування прибутку від діяльності у 2026 році на рівні не меншому, ніж у 2025 році. ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» здійснює активну господарську діяльність, зокрема, цей факт доводить його участь у 1413 тендерах, де в 2025 році заявник здійснив закупівель на суму 111574260 грн., а вже в 2026 році - на суму 77153789 грн.
Окрім того, 13.04.2026 р. до Господарського суду Київської області через систему “Електронний суд» від позивача надійшли заперечення № 01-38 від 10.04.2026 р. (вх. № 6218/26 від 13.04.2026 р.) на клопотання відповідача про розгляд справи в закритому судовому засіданні, за змістом яких заявник просить відмовити у задоволенні клопотання ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» про розгляд справи в закритому судовому засіданні та обмеження доступу до інформації при публікації судових рішень з огляду на те, що предметом позовних вимог у справі є стягнення 195283109,28 грн. заборгованості за договором поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019 р., а тому предметом доказування у справі № 911/571/26 є господарський договір поставки вугілля, що був укладений у 2019 році, первинні бухгалтерські документи щодо його виконання у 2019 році, математичні розрахунки заборгованості за цим договором. Таким чином, документи у матеріалах справи не становлять державної таємниці, не є службовою чи конфіденційною інформацією, яка охороняється законом, є типовими для господарських спорів, регулярно досліджуються судами у відкритих засіданнях.
Розглянувши клопотання ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 6067/26 від 09.04.2026 р.) про розгляд справи в закритому судовому засіданні та обмеження доступу до інформації при публікації судових рішень, а також заперечення позивача на вказане клопотання, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом.
Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні. Використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються (ч.ч. 10, 11 ст. 8 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ГПК України, у разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, крім відомостей про учасників справи, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.
Суд відзначає, що предметом позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019 р., тому до предмету доказування у даній справі входять обставини виконання/невиконання умов даного договору, первинні бухгалтерські документи, розрахунки заборгованості тощо. Відповідно, вказана інформація не відноситься до інформації з обмеженим доступом.
Як зазначає заявник, саме клопотання про відстрочення сплати судового збору містить посилання на об'єкти критичної інфраструктури, які належать товариству, та певні пов'язані з ними обставинами.
Водночас, за висновком суду, решта матеріалів справи, не містять документів, відкритий судовий розгляд яких може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, порушення захисту особистого та сімейного життя людини, у зв'язку з чим передбачені чинним законодавством України підстави для розгляду всієї справи в закритому судовому засіданні та обмеження доступу до інформації при публікації судових рішень щодо всієї справи є відсутніми.
Відтак, клопотання ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 6067/26 від 09.04.2026 р.) про розгляд справи в закритому судовому засіданні у повному обсязі та обмеження доступу до інформації при публікації судових рішень підлягає залишенню без задоволення.
Поряд з цим, суд вважає за необхідне взяти до уваги при розгляді клопотання ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" про відстрочення сплати судового збору прохання останнього про незазначення в ухвалі ідентифікуючих ознак документів, на які посилається відповідач у даному клопотанні, а також про недеталізацію обставин, які зазначені ПАТ «ЦЕНТРЕНЕРГО».
Розглянувши клопотання ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 3085 від 09.04.2026 р.) про відстрочення сплати судового збору, а також подані позивачем заперечення, суд зазначає таке.
Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328 грн. Відтак, максимальний розмір судового збору за майновою вимогою складає 1164800,00 грн.
Поряд з цим, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на зазначене, за подання даного зустрічного позову про стягнення 359275575,23 грн. в електронній формі до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 931840,00 грн., враховуючи коефіцієнт 0,8 (1164800,00 грн. х 0,8).
Водночас, зустрічний позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у даній справі.
Стаття 8 Закону України “Про судовий збір» врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати
Частиною 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 р. у справі № 940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені у ст. 5, або у справах із предметом спору, не охопленим ст. 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
При цьому, слід враховувати, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Частиною першою статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід'ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах "Голдер проти Сполученого Королівства" [Golder v. the United Kingdom], від 21.02.1975 р., пункт 36, Серія А №18, "Пономаренко проти України" [Ponomarenko v. Ukraine], заява № 13156/02, пункт 36, від 14.06.2007 р., "Мацюк проти України" [Matsyuk v. Ukraine], заява № 1751/03, пункт 28, від 10.12.2009 р. та "Кузьменко проти України" [Kuzmenko v. Ukraine], заява № 49526/07, пункт 25, від 09.03.2017 р.).
З урахуванням частини першої статті 32 Конвенції щодо поширення юрисдикції ЄСПЛ на всі питання її тлумачення і застосування, частини другої статті 19 Конституції України щодо обов'язку органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, частин першої, третьої статті 124 Конституції України та частини першої статті 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", можна зробити висновок, що всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї є компетенцією ЄСПЛ, а застосування норм матеріального і процесуального права та вирішення юридичних спорів під час здійснення правосуддя в Україні є виключними повноваженнями національних судів.
З урахуванням висновків, викладених у рішенні ЄСПЛ від 09.10.2025 р. у справі "Король та інші проти України" (Korol and Others v. Ukraine, заява № 82560/17 та інші, включно з № 36465/21), задля дотримання норм ст. 6 Конвенції, суд оцінює пропорційність обмеження доступу до суду індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити судовий збір та наслідків відмови у доступі для права на судовий захист.
Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.01.2026 р. у справі № 925/1293/19.
Звертаючись до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, зустрічний позивач посилається, зокрема, на те, що ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» віднесене до категорії підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави та статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (докази долучені до клопотання). Окрім цього, ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО» є господарським товариством, частина акцій якого належить державі (докази долучені до клопотання). Крім того, до складу товариства входять об'єкти критичної інфраструктури, які у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року, неодноразово піддавались ракетним обстрілам, а один із об'єктів тимчасово окупований. Відповідно до звітів про оцінку збитків внаслідок збройної агресії Російської Федерації, завданих майну, яке обліковується на балансі об'єктів ПАТ “ЦЕНТРЕНЕРГО», були визначені розміри реальних збитків, упущеної вигоди та потреби у витратах, необхідних для відновлення (копії звітів долучені до клопотання).
Як зазначає заявник, відповідно до наданого ним Балансу (звіт про фінансовий стан) за ІІІ квартал станом на 30 листопада 2025 року зафіксовані збитки товариства на кінець звітного періоду, поточна кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на кінець звітного періоду, а також інші поточні зобов'язання, в тому числі - за судовими рішеннями.
Дослідивши долучені зустрічним позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору докази, суд вважає за необхідне відзначити таке.
Обов'язок доведення обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладається саме на заявника. Ненадання відповідних доказів є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання.
Водночас, самі по собі твердження сторони про скрутне фінансове становище без належного документального підтвердження не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Суд констатує, що зустрічним позивачем до клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічного позову не долучено жодних доказів щодо руху коштів або їх відсутності на банківських рахунках, жодних первинних фінансових документів, які б підтверджували його складний фінансовий стан саме на час звернення до суду із зустрічним позовом у даній справі.
Окрім того, суд відзначає, що збиткова господарська діяльність не означає відсутність у заявника грошових коштів, а баланс та фінансова звітність не є доказом неплатоспроможності, оскільки не свідчать про відсутність грошових коштів.
З огляду на викладене, дослідивши надані заявником у підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору докази, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом до клопотання про відстрочення сплати судового збору не долучено доказів щодо руху коштів або їх відсутності на банківських рахунках, первинних фінансових документів, які б підтверджували його складний фінансовий стан на час звернення до суду із зустрічним позовом у даній справі, а також доказів реальної неможивості сплати вказаної суми судового збору на час подання зустрічної позовної заяви.
За таких обставин, клопотання ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 3085 від 09.04.2026 р.) про відстрочення сплати судового збору підлягає залишенню без задоволення.
Відповідно, дослідивши подану ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" у даній справі зустрічну позовну заяву, суд дійшов висновку, що остання не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
За приписами ч. 4 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою статті 180 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (ч. 5 ст. 180 ГПК України).
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Як встановлено судом, до зустрічної позовної заяви ПАТ "ЦЕНТРЕНЕРГО" доказів сплати судового збору не додано, що є підставою для залишення останньої без руху.
Поряд з цим, судом звертається увага зустрічного позивача, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 8, п. 2 ч. 1 ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст.ст. 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Клопотання Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 6067/26 від 09.04.2026 р.) про розгляд справи в закритому судовому засіданні у повному обсязі та обмеження доступу до інформації при публікації судових рішень залишити без задоволення.
2. Клопотання Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 3085 від 09.04.2026 р.) про відстрочення сплати судового збору за подання зустрічної позовної заяви залишити без задоволення.
3. Зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" б/н від 09.04.2026 р. (вх. № 9721 від 09.04.2026 р.) про стягнення інфляційних втрат у розмірі 359275575,23 грн. за договором поставки вугілля № 111/31 від 11.07.2019 р. залишити без руху.
4. Запропонувати зустрічному позивачу в строк до десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху усунути її недоліки шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 931840,00 грн.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.М. Бабкіна