ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.04.2026Справа № 910/484/26
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Співдружність Авіа Буд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма “МС Авіа-грейд»
про стягнення 11442230,91 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю “СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "МС АВІА-ГРЕЙД" (далі-відповідач) про стягнення 11442230,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем зобов'язань за договором №7701.24 на виконання робіт від 15.02.2024 року.
Ухвалою суду від 27.01.2026 позовну заяву залишено без руху.
02.02.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.03.2026, запропоновано відповідачу у строк протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 02.03.2026 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду по суті на 16.04.2026.
13.04.2026 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що предметом спору у даній справі міститься інформація стосовно діяльності підприємства оборонно-промислового комплексу, а тому з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, існує необхідність розгляду справи у закритому судовому засіданні.
Розглянувши клопотання відповідача, про розгляд справи у закритому судовому засіданні, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Частина 1 статті 21 Закону України “Про інформацію» визначає, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Також статтею 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації» визначено, що Інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
За приписами ч.1 ст.11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.
Одночасно, частиною 5 вказаної статті передбачено, що розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.
Згідно ч.ч. 8, 9 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
Забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Такий публічний характер судового розгляду гарантує сторонам у справі, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного контролю; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Здійснення правосуддя і, зокрема, судовий процес набувають легітимності завдяки гласності.
Проте, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Шагін проти України, no. 20437/05, від 10.12.2009, вказано, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах... національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя". Отже, за статтею 6 Конвенції іноді може виявитися необхідним обмежити відкритість і публічність процесу для того, щоб, наприклад, забезпечити безпеку свідків чи нерозголошення відомостей про них або сприяти вільному обміну інформацією та думками при здійсненні судочинства.
Виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, no. 22330/05, від 05.02.2009).
Щодо вимоги про публічне проголошення рішень суд постановив, що у кожному випадку форма публічності, що надається “рішенню» згідно з національним законодавством держави-відповідача, повинна визначатися з огляду на особливості відповідного провадження, враховуючи його повноту, та згідно з предметом та метою пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Суду у справі Шмушкович проти України, no. 3276/10, від 14.11.2013).
Враховуючи, що предмет розгляду у цій справі, з метою нерозголошення інформації, яка може негативно вплинути на діяльність держави в умовах правового режиму воєнного стану, а також викладені вище приписи законодавства, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи №910/484/26 у закритому судовому засіданні.
Суд відзначає, що оскільки, справа підлягає розгляду в закритому судовому засіданні, в судових засіданнях можуть бути присутні лише учасники справи, і використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.
09.04.2026 від позивача надійшло клопотання про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Відповідно до ч. 11 ст. 8 ГПК України використання систем відеоконференц-зв'язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються.
Суд відмовляє позивачу у задоволенні клопотання про участь його представника в судовому засіданні 16.04.2026 в режимі відеоконференції.
Керуючись ст. ст. 8, 12, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Здійснювати розгляд справи №910/484/26 у закритому судовому засіданні.
2. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про участь його представника в судовому засіданні 16.04.2026 в режимі відеоконференції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І.В. Усатенко