Додаткова постанова
16.04.2026 року м.Дніпро Справа № 912/1162/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. (доповідач),
суддів: Іванов О.Г., Демчина Т.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Приватного підприємства “Прайд» про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 912/1162/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Резанова Володимира Юрійовича
до Приватного підприємства “Прайд»
про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину
Фізична особа - підприємець Резанов Володимир Юрійович звернулася до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства "Прайд", в якому спросить визнати недійсним договір суборенди нерухомого або іншого окремого індивідуального майна, що належить до комунальної власності Кіровоградської обласної філармонії № 2 від 04.09.2023, укладеного між орендарем Приватним підприємством "Прайд" та суборендарем ФОП Резановим В.Ю., згідно якого останньому передано в суборенду приміщення площею 25 кв.м,; застосувати наслідки недійсності правочину стягнувши з Приватним підприємством "Прайд" на користь ФОП Резанова В.Ю. суму сплати за суборенду в розмірі 7 8000 грн,; стягнути судові витрати.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2025 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції під час прийняття рішення, Фізична особа-підприємець Резанов Володимир Юрійович звернувся через підсистему “Електронний суд» до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2025 у справі № 912/1162/25 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Резанова Володимира Юрійовича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2025 у справі № 912/1162/25 - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2025 у справі № 912/1162/25 - залишено без змін.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ПП “ПРАЙД» зазначило, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції орієнтовано становлять 7 000,00 грн та просило стягнути з фізичної особи - підприємця Резанова Володимира Юрійовича на користь Приватного підприємства “ПРАЙД» судові витрати пов'язанні з розглядом справи в Центральному апеляційному господарському суді, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач разом з відзивом на апеляційну скаргу надав: копію договору № б/н про надання правничої (правової) допомоги від 21.10.2025; копію акту наданих послуг від 29.10.2025; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВА № 1130928 від 29.10.2025; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 260/н від 05.02.2007.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.03.2026 у даній справі, для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В, судді: Іванов О.Г, Демчина Т.Ю.
Оскільки, у постанові ЦАГС від 28.01.2026 у даній справі не вирішувалося питання щодо розподілу судових витрат понесених відповідачем/ПП «Прайд» на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 гривень, ухвалою суду від 02.03.2026 призначено розгляд заяви Приватного підприємства “Прайд» про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №912/1162/25, у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Позивачу/ФОП Резанову Володимиру Юрійовичу встановлено строк - 10 днів для подання до Центрального апеляційного господарського суду своїх заперечень стосовно поданої заяви відповідача, з клопотанням про зменшення судових витрат з підстав неспівмірності таких витрат.
Розглянувши заяву Приватного підприємства “Прайд» про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі №912/1162/25, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви з огляду на таке.
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).
За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений також у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права, зокрема:
(1) право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
(2) процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);
(3) заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);
(4) потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, ПП “ПРАЙД» зазначило, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції орієнтовано становлять 7 000,00 грн та просило стягнути з фізичної особи - підприємця Резанова Володимира Юрійовича на користь Приватного підприємства “ПРАЙД» судові витрати пов'язанні з розглядом справи в Центральному апеляційному господарському суді, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн. (а.с. 153-162)
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач разом з відзивом на апеляційну скаргу надав:
- копію договору № б/н про надання правничої (правової) допомоги від 21.10.2025; (а.с. 161)
- копію акту наданих послуг від 29.10.2025; (а.с. 162)
- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВА № 1130928 від 29.10.2025; (а.с. 160)
- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 260/н від 05.02.2007. (а.с. 160 на звороті)
Відповідно до п. 6 розділу “Гонорар» договору про надання правової допомоги від 21.10.2025 вартість консультування Клієнта щодо порядку подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовка відзиву на апеляційну скаргу, подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подання інших заяв по суті справи, участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції в незалежності від кількості судових засідань, становить фіксовану суму - 7000,00 грн.
Тобто сторони договору узгодили сталу суму гонорару.
За умовами п. 7 розділу “Гонорар» договору про надання правової допомоги сторони домовились, що Кошти оплачуються Клієнтом після підписання акту наданих послуг протягом 10 банківських днів з дня набрання рішенням законної сили.
29.10.2025 між відповідачем та адвокатом підписано акт наданих послуг, згідно з яким відповідач підтвердив факт надання послуг, їх розмір в сумі 7 000,00 грн. та обов'язок сплатити такі витрати на користь адвоката. (а.с. 162)
Здійснивши аналіз послуг, які наведені в акті наданих послуг від 29.10.2025, суд апеляційної інстанції зазначає, що відображена в ньому інформація про характер наданих послуг відповідає матеріалам справи.
При вирішенні питання розподілу витрат позивача на правничу допомогу судова колегія враховує правові висновки, викладені у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, згідно з якими, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
За результатом аналізу змісту рішення суду першої інстанції, вивчення змісту та об'єму відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи категорію спору, а також його складність, на думку суду апеляційної інстанції, витрати на професійну правничу допомогу Приватного підприємства “Прайд», пов'язанні з розглядом справи в Центральному апеляційному господарському суді в розмірі 7 000,00 грн. є обґрунтованими.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 - 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач/Фізична особа-підприємць Резанов Володимир Юрійович не довів неспівмірності заявлених витрат.
Принагідно слід зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням усіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань і дослідження та оцінки доказів за правилами статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані Приватним підприємством “Прайд» докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, виходячи з критеріїв складності справи, реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на обставини справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку що за рахунок Фізичної особи-підприємця Резанова Володимира Юрійовича мають бути відшкодовані витрати Приватного підприємства “Прайд» на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн., що відповідає критеріям розумності, необхідності, співрозмірності, пропорційності та справедливості.
Керуючись статтями 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Заяву Приватного підприємства “Прайд» про стягнення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у справі № 912/1162/25 - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Резанова Володимира Юрійовича ( АДРЕСА_1 ) на користь Приватного підприємства "Прайд" (вул. Героїв - Рятувальників, 13-Г, м. Кропивницький, 25030) 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Видати наказ.
Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.Ю. Демчина