14 квітня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/619/23
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
розглянув апеляційну скаргу особи, яка не була учасником справи ОСОБА_1 №132 від 04.03.2026,
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025, суддя Шумський І.П., м.Тернопіль, повний текст рішення складено 30.07.2025
у справі №921/619/23
за первісним позовом Кременецько - Почаївського державного історико - архітектурного заповідника, м. Кременець, Тернопільська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство культури та стратегічної комунікації України, м. Київ,
до відповідача Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, м. Кременець, Тернопільська область,
про зобов'язання повернути майно
за зустрічним позовом Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ, м. Кременець, Тернопільська область,
до відповідача Кременецько - Почаївського державного історико - архітектурного заповідника, м. Кременець, Тернопільська область,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство культури та стратегічної комунікації України, м. Київ,
про визнання недійсним договору №5 від 03.09.2018 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю,
рішенням Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 первісний позов задоволено частково. Зобов'язано Свято - Богоявленський жіночий монастир Тернопільської єпархії УПЦ повернути Кременецько-Почаївському державному історико-архітектурному заповіднику державне нерухоме майно - приміщення пам'ятки архітектури національного значення - Комплекс споруд Богоявленського монастиря (Богоявленський собор, 1760 p., Корпус келій, 1760 р., Дзвіниця, ХХст.), загальною площею 3218,0 кв.м, охоронний номер 190028, реєстровий №26024191.18.АААДДЛ151, розміщене за адресою вул. Дубенська, 2, м. Кременець Тернопільської області. В задоволенні решти первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Стягнуто з Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ на користь Кременецько - Почаївського державного історико - архітектурного 2 684 грн. судового збору.
05.03.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга особи, яка не була учасником справи ОСОБА_1 №132 від 04.03.2026 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 у справі №921/619/23.
Судом встановлено, що в апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на її подання на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення апелянтка вказує, що дізналася про нього з повідомлення (листа) настоятельки Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ Димитрії ( ОСОБА_2 ). У листі зазначено, що оскаржуване рішення впливає на житлові права особи, яка не була учасником справи, оскільки під час судового засідання позивач наполягав на звільненні всіх приміщень, у тому числі келій, у яких проживають сестри.
Отже, апелянт зазначає, що з огляду на викладене строк на апеляційне оскарження в цьому випадку був пропущений з поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 вказаної статті).
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Як встановлено Західним апеляційним господарським судом оскаржуване рішення проголошене 24.07.2025, повний текст рішення складено 30.07.2025
Враховуючи викладене апелянт повинен був подати апеляційну скаргу до 19.08.2025.
Апеляційна скарга скерована до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» 04.03.2026, а отже строк на подання апеляційної скарги пропущено.
Розглянувши подане клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження, колегією суддів при постановленні ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було зазначено таке.
Доводи скаржника про те, що про рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 у справі №921/619/23 апелянтка дізналася з повідомлення настоятельки Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ Димитрії (Гоголюк М.Г.) не відповідають дійсності. Дослідивши матеріали справи №921/619/23 колегія суддів встановила, що апелянткою неодноразово скеровувалися до місцевого господарського суду позови.
Так, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 перший позов (вх. номер 16) подано до Господарського суду Тернопільської області 04.01.2024 (том 3 арк. 48-53).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2024 у справі №921/619/23 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 . Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд даної позовної заяви відноситься до юрисдикції загальних судів (том 3 арк. 55-59).
Також, ОСОБА_1 17.07.2024 подано до Господарського суду Тернопільської області ще один позов (вх. номер 512) у справі №921/619/23 (том 5 арк. 220-229).
За наслідками розгляду зазначеного позову Господарським судом Тернопільської області ухвалою від 18.07.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 . Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд даної позовної заяви відноситься до юрисдикції загальних судів (том 5 арк. 239-241).
Вищезазначена ухвала Господарського суду Тернопільської області від 18.07.2024 у справі №921/619/23 оскаржувалася Свято - Богоявленським жіночим монастирем Тернопільської єпархії УПЦ та Почаївською Свято-Успенською лаврою до Західного апеляційного господарського суду (апеляційна скарга Свято - Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ розміщена у томі 6 арк. 61-70, апеляційна скарга Почаївської Свято-Успенсько лаври розміщена в томі 6 арк. 84-102).
Ухвали Західного апеляційного господарського суду, пов'язані з рухом справи також надсилалися на поштову адресу ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було відомо про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області, визнав причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 з підстав визначених п. 2 ч. 3 ст. 258, ч. 3 ст. 260 ГПК України залишив без руху апеляційну скаргу особи, яка не була учасником справи ОСОБА_1 №132 від 04.03.2026 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 у справі №921/619/23. У задоволенні клопотання особи, яка не була учасником справи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовив.
Також, ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 скаржнику у 10 - денний строк з дня отримання цієї ухвали рекомендовано усунути недоліки апеляційної скарги та вказати апеляційному суду інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 у справі №921/619/23, а також усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 3 220, 80 грн. за подання апеляційної скарги та подання суду належних доказів сплати й зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору в розмірі 3 220, 80 грн.
Ухвала про залишення без руху апеляційної скарги суду доставлена до електронного кабінету представника апелянта Добрінова Ю.І.(повноваження підтверджуються ордером доданим до апеляційної скарги) 12.03.2026 о 14:03.
Крім того, зазначена ухвала направлена апелянту засобами поштового зв'язку. Поштовий конверт повернувся до Західного апеляційного господарського суду 26.03.2026 із відміткою «вручено» (23.03.2026).
17.03.2026 до Західного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, за змістом якої скаржниця повторно просить звільнити її від судового збору та зазначає, що інші поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 відсутні.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Поряд з цим, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону - ГПК України.
Частиною 2 ст. 261 ГПК України встановлено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Частиною третьою статті 256 ГПК України передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно із частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2024 у справі 910/12561/23 звернув увагу, що суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
На підставі вищевикладеного, враховуючи тривале пропущення строку на апеляційне оскарження (більше семи місяців) та те, що у заяві про усунення недоліків апелянтом не вказано інших причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 у справі №921/619/23 апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі п.4.ч.1 ст. 261 ГПК України.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч.4 ст. 261 ГПК України копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не була учасником справи ОСОБА_1 №132 від 04.03.2026 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 у справі №921/619/23, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору суд залишає без розгляду.
Враховуючи, що апеляційну скаргу подано через систему «Електронний суд», тобто в електронному вигляді, така заява у паперовому вигляді апелянту не повертається.
Керуючись ст.ст. 234, 256, 260, 261 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не була учасником справи ОСОБА_1 №132 від 04.03.2026 на рішення Господарського суду Тернопільської області від 24.07.2025 у справі №921/619/23.
Надіслати ухвалу учасникам справи в порядку, визначеному ч.5 ст. 242, ст. 285 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України
Головуючий (суддя-доповідач) С.М. Бойко
Судді Т.Б. Бонк
Г.Г. Якімець