Справа №643/3605/26 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Апеляційне провадження № 11-сс/818/401/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія: інше
14 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю заявника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою заявника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою від 03 лютого 2026 року,-
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
25 лютого 2026 року ОСОБА_6 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою від 03 лютого 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду м.Харкова від 25.02.2026 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою заявника на підставі ч.4 ст.303 КПК України.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
Заявник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та задовольнити скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що слідчий суддя дійшов необґрунтованого висновку щодо необхідності відмови у відкритті провадження за її скаргою.
Позиції учасників судового провадження
Заслухавши суддю-доповідача, доводи заявника ОСОБА_6 на підтримання вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Мотиви суду
Відмовляючи заявнику ОСОБА_6 у відкритті провадження за її скаргою, слідчий суддя виходив з того, що вимоги скарги не охоплюються визначеним Главою 26 КПК України переліком рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, які можуть бути оскарженні слідчому судді, та така бездіяльність не передбачена ч.1 ст.303 КПК України.
З таким висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому.
Згідно з ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Дане положення кореспондується зі статтею 55 Конституції України, в якій закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Процесуальна можливість подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування передбачена ст.303 КПК України. Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, що можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, є вичерпним. З огляду на це, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь - яку бездіяльність, рішення чи дії слідчого прокурора, а лише перелік яких та строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
Як об'єктивно вбачається зі змісту скарги, поданої до слідчого судді, ОСОБА_6 зазначає, що скарга подається саме щодо невнесення відомостей до ЄРДР та вказує, що нею було отримано відповідь старшого слідчого в ОВС Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР у м.Полтава, відповідно до якої їй було відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР за її заявою від 03.02.2026 року.
Крім того, до скарги заявником ОСОБА_6 було додано заяву про вчинення кримінального правопорушення від 03.02.2026 року, яка була направлена до ТУ ДБР у м.Полтава.
Таким чином, аналізуючи доводи скарги, вбачається, що заявник звертався до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою від 03 лютого 2026 року.
Як передбачено вимогами п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого судді, прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Отже, в даному випадку, будь-яке обмеження учасників процесу щодо доступу до правосуддя є процесуально неприпустимим.
Хоча право на оскарження може залежати від виконання формальних вимог, однак суди мають уникати зайвого формалізму, який підриває справедливість процесу. Занадто прискіпливе застосування процесуальних правил може зашкодити самій суті права на доступ до суду... (постанова Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 759/5737/17).
Однак, слідчий суддя допустив надмірний формалізм з урахуванням того, що ОСОБА_6 не є професійним юристом, виклала обставини справи та вимоги скарги на власний розсуд, натомість, її зміст надає можливість об'єктивно зрозуміти ті правовідносини та правові норми, якими регулюються його вимоги.
За таких обставин, враховуючи, зміст скарги, поданої до суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги щодо оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, оскарження такого виду бездіяльності прямо передбачено п.1 ч.1 ст.303 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя передчасно відмовив у відкритті провадження за скаргою. Вказані процесуальні обставини мають істотне значення, що обумовлює необхідність скасування ухвали слідчого судді.
При цьому, оскільки фактично судовий розгляд скарги проведений не був, тому суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості розглянути скаргу по суті та надати оцінку викладеним обставинам у скарзі на бездіяльність органу досудового розслідування, що притаманно лише слідчому судді місцевого суду.
З наведених підстав колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою скасуванню, з поверненням матеріалів скарги до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст.ст.304-306 КПК України та розгляду по суті за відсутності інших процесуальних перешкод.
На підставі викладеного, керуючись ст.407,419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого Салтівського районного суду м.Харкова від 25 лютого 2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою заявника ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого Другого СВ (з дислокацією у м.Харкові) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою від 03 лютого 2026 року - скасувати та матеріалискарги повернути до суду 1-ї інстанції для виконання вимог, передбачених ст.ст. 304-306 КПК України та розгляду по суті за відсутності інших процесуальних перешкод.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_7 ОСОБА_4