Справа № 554/18818/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/366/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: скарга на бездіяльність
14 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-за участю секретаря ОСОБА_5 ,
-заявника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 08 січня 2026 року, -
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Цією ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволені скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за її заявою від 04 жовтня 2025 року.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя послався на те, що заява ОСОБА_6 від 04 жовтня 2025 року не відповідає вимогам ст.214 КПК України та не містить відомостей, які б вказували на наявність в діях будь-яких осіб об'єктивних ознак складу кримінального правопорушення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати та внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 04 жовтня 2025 року.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчий суддя відмовила задоволенні скарги, маючи докази її роботи на дільниці.
Зазначає, що суддя Полтавського апеляційного суду ОСОБА_7 не вивчила докази у справі 644/92/19.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні заявник підтримала свою апеляційну скаргу та просила задовольнити апеляційну скаргу.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ч.1 ст.60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.5 ст.214 КПК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано «Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 (далі Положення).
Згідно з п. 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України.
Однак, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Згідно висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
При цьому зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 30.09.2021 (справа №556/450/18), реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення, а повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Згідно матеріалів провадження, 04 жовтня 2025 року заявником ОСОБА_6 до ТУ ДБР у м. Полтаві подано заяву про можливе вчинення кримінального правопорушення суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_7 , яке полягало, на думку заявника, у не вивченні суддею документів у справі №644/92/19 у томі 3, за результатами розгляду якої ТУ ДБР у м. Полтаві відмовило у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (т.2 а.с. 6-7).
За змістом апеляційної скарги 20 грудня 2025 року заявник ОСОБА_6 отримала повідомлення з ТУ ДБР м. Полтави про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР за результатами розгляду її заяви від 04 жовтня 2025 року.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 26 грудня 2025 року остання звернулась до Шевченківського районного суду м. Полтави зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб ТУ ДБР м. Полтави, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 04 жовтня 2025 року, яка була залишена без задоволення (т.1 а.с. 1-4).
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
Відповідно до повідомлення ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, за №2426-п-25.15-02-1-6840-25 від 11 листопада 2025 року, заява ОСОБА_6 від 04 жовтня 2025 року щодо можливих протиправних дій судді Полтавського апеляційного суду була розглянута в межах компетенції Першим слідчим відділом ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, за результатами якого, згідно вищевказаного повідомлення, ТУ ДБР у м. Полтаві, заява ОСОБА_6 від 04 жовтня 2025 року за викладеними в ній обставинами не свідчить про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Державного бюро розслідувань, а тому відомості, викладені в ній, не можуть бути внесені в ЄРДР (т.1 а.с. 6).
Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про те, що в діях уповноважених осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, відсутня бездіяльність, оскільки за фактами викладеними у заяві ОСОБА_6 від 04 жовтня 2025 року про вчинення кримінального правопорушення, проведено відповідну перевірку та відмовлено у внесені відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, про що заявника було повідомлено належним чином.
За таких обставин, підстав для скасування ухвали слідчого судді за доводами апеляційної скарги заявника - відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 08 січня 2026 року про відмову в задоволені скарги ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за її заявою від 04 жовтня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу заявника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: