Справа № 183/1414/26
№ 1-кс/183/513/26
16 квітня 2026 року Дніпропетровська обл.,
м. Самар
Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, старшого лейтенанта Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, заявленого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050020000347 від 21.05.2025 р. відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, -
До Самаріського міськрайонного суду Дніпропетровської області 08.04.2026 надійшло вищезазначене клопотання.
Клопотання мотивовано тим, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську за процесуального керівництва прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури,здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 62025050020000347 від 21.05.2025за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Антрацит, Луганської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
24.02.2022 збройні сили російської федерації незаконно вторглись на територію України шляхом збройної агресій та здійснили часткову окупацію її території.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжено і діє по теперішній час.
Згідно статті 42 IV-ї Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі та додатку до неї - Положення про закони і звичаї війни на суходолі (1907 року), територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під армією супротивника.
Відповідно до п. 7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Статтею 3 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією зокрема визначається:
1) сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях.
Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 - з 07.04.2014 року збройні сили рф здійснили тимчасову окупацію територію Ровеньківського району Луганської області, до якого входило місто Ровеньки.
Таким чином, в розумінні п.п. 6 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території міста Луганська Луганської області державою-агресором створено окупаційну адміністрацію російської федерації, тобто сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб'єктів адміністративних послуг.
З початку тимчасової окупації території міста міста Ровеньки Ровеньківського району Луганської області представниками так званої «лнр», підконтрольними політичному керівництву держави-агресора російської федерації (далі - рф), організовано та розпочато діяльність системи правоохоронних органів, які відповідно до чинного законодавства України, визнані незаконними.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII передбачено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 за № 3781-ХІІ, правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Функціонування так званої «прокуратури міста Ровеньки луганської народної республіки» регламентовано нормативно-правовими актами псевдоутворення «луганської народної республіки» (по тексту скорочено «лнр») та рф, а саме:федеральним конституційним законом рф від 04.10.2022 № 6-ФКЗ «Про прийняття до російської федерації луганської народної республіки та утворення у складі російської федерації нового суб'єкта - луганської народної республіки», «конституції російської федерації» ( від 12.12.1993 року зі змінами), федеральним законом «про прокуратуру російської федерації» від 17.01.1992 № 2202-1 зі змінами, який визначає правові та організаційні засади діяльності «прокуратури луганської народної республіки», встановлює права та обов'язки співробітників прокуратури, гарантії правового та соціального захисту».
Так, не пізніше 07 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, ОСОБА_5 , будучи громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалась приблизно о 05 годині ранку 24.02.2022 повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Луганська Луганської області, маючи умисел на зайняття посади в незаконно створених правоохоронних органах окупаційної влади на території міста Луганськ Луганської області, та реалізуючи його, вступив в злочинну змову з представниками так званої «лнр», які підконтрольні державі-агресору рф, отримавши від них пропозицію на зайняття посади в незаконному правоохоронному органі, а саме посади «заступника прокурора міста Ровеньки луганської народної республіки», розташованому на тимчасово окупованій території міста Ровеньки Луганської області за адресою: Луганська область, місто Ровеньки, вулиця Карла Маркса, будинок 136а, в порушення вимог Конституції та Законів України добровільно, умисно та протиправно погодився на вказану пропозицію.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , не пізніше 07 травня 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування встановити за об'єктивних причин не виявилося можливим, будучи громадянином України, перебуваючи на тимчасово окупованій території міста Ровеньки Луганської області, діючи зі своїх особистих мотивів та бажання, погодився на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - російської федерації та представників незаконних збройних формувань так званої «луганської народної республіки», умисно та протиправно, добровільно зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, а саме посаду «заступника прокурора міста Ровеньки луганської народної республіки», взявши на себе здійснення повноважень працівника органів прокуратури луганської народної республіки.
Таким чином, громадянин України - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
26.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
На теперішній час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 органу досудового розслідування не відомо через те, що він ухиляється від притягнення до кримінальної відповідальності та переховується від органів досудового розслідування.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У зв'язку з неявкою за викликом слідчого та ухиленням від слідства, підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у розшук, здійснення якого доручено оперативному підрозділу Луганського управлінню ДВБ Національної поліції України.
02.04.2026 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Під час досудового розслідування встановлено, що згідно інформації з Державного реєструтранспортних засобів, на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстровано транспортний засіб марки «VIPERMX150S», номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об'єм двигуна - 150 см.куб.,VIN- НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , дата реєстрації - 04.02.2014 року.
Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а саме підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на праві приватної власності 1/1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 18.10.2006 року.
Так, приписами ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 111-1 КК України санкції статті передбачає конфіскацію майна, тому на даний час у слідства виникла необхідність щодо накладення арешту на вищезазначене майно з метою унеможливлення його відчуження, оскільки в разі доведення вини ОСОБА_5 вищезазначене майно підпаде під конфіскацію майна відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
На цих підставах заявник клопотання просить накласти арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_6 , а саме на транспортний засіб марки «VIPERMX150S», номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об'єм двигуна - 150 см.куб.,VIN - НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , дата реєстрації - 04.02.2014 року та квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 18.10.2006 року на, праві власності 1/1.
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання з підстав, викладених у ньому.
В судове засідання захисник ОСОБА_7 не зявився. Про час та дату розгляду клопотання повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки не повідомив.
Неявка захисника в силу положень ч. 1 ст. 172 КПК України не є перешкодою для розгляду заявленого клопотання. У зв'язку з чим розгляд заявленого клопотання проведений без участі захисника.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя, дійшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську за процесуального керівництва прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури,здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 62025050020000347 від 21.05.2025 за підозрою ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України 26 березня 2026 року в газеті «Голос України» 58 (560) від 26.03.2026 на 30.03.2026, 31.03.2026 та 01.04.2026. Вказана повістка розміщена 26.03.2026 на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України підтверджується наданими слідчому судді матеріалами досудового розслідування.
Санкція ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачає покарання, в тому числі і у виді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що згідно інформації з Державного реєструтранспортних засобів, на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстровано транспортний засіб марки «VIPERMX150S», номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об'єм двигуна - 150 см.куб.,VIN- НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , дата реєстрації - 04.02.2014 року.
Також відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, а саме підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на праві приватної власності 1/1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 18.10.2006 року.
З огляду на наведене, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України), беручи до уваги, що завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення тощо, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, старшого лейтенанта Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, заявленого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025050020000347 від 21.05.2025 р. відносно підозрюваного ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт із забороною відчуження, розпорядження на майно, що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- транспортний засіб марки «VIPERMX150S», номерний знак НОМЕР_2 , 2011 року випуску, об'єм двигуна - 150 см.куб.,VIN - НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію серії НОМЕР_4 , дата реєстрації - 04.02.2014 року;
- квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 18.10.2006 року на, праві власності 1/1.
Ухвала виконується негайно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1