Справа № 204/3837/26
Провадження № 1-кс/204/645/26
10 квітня 2026 року слідчий суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у Дніпропетровській області молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 22026040000000754 від 02.04.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у Дніпропетровській області молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 22026040000000754 від 02.04.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування № 22026040000000754 від 02.04.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 вчиняє умисні дії, спрямовані на несанкціоноване поширення інформації про переміщення, рух та розташування Збройних Сил України на території м. Дніпро та Дніпропетровської області в умовах воєнного стану.Так, відповідно до повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час здійснення заходів щодо оповіщення військовозобов'язаних у місті Дніпро військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_1 була виявлена особа яка здійснювала фото та відео фіксацію групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, вищевказана особа була зупинена для перевірки військово-облікових документів, під час якої поводилась агресивно, після цього для встановлення особи та обставин дій даного громадянина, останнього було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого, було встановлено особу даного громадянина, а саме ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повідомлено чергового головного управління Служби Безпеки України у Дніпропетровській області з метою вжиття відповідних заходів щодо можливої протиправної діяльності зазначеної особи.В подальшому, 01.04.2026 в ході огляду місця події, за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено:1) Мобільний телефон марки «Infinix NOTE 30 Pro» (imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 ), з мобільним номером НОМЕР_3 , пароль НОМЕР_4 , графічний пароль за послідовністю 3-6-9-8-7;2) Магнітний носій інформації SP 32 GB 19031852 ST0G5198W01211;3) Сім картку оператора мобільного зв'язку з позначенням НОМЕР_5 ;4) Сім картку оператора мобільного зв'язку з позначенням НОМЕР_6 .02.04.2026 вказані вище об'єкти визнано речовими доказами, оскільки є обґрунтовані підстави вважати, що зазначені предмети були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження або могли бути здобуті злочинним злочином. Принцип змагальності у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 22 КПК України, полягає у збиранні та поданні до суду речей, документів, інших доказів, тощо.Незастосування арешту щодо зазначених предметів, речей та документів, може унеможливити використання їх як доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що зазначене майно може бути втрачено, знищено, перетворено, переміщено та відчужено на користь третіх осіб.Крім цього, на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на зазначене в клопотанні майно призведе до вжиття невстановленими в ході досудового розслідування особами заходів щодо зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування та відчуження останнього.Необхідність накладення арешту шляхом заборони відчуження, користування, розпорядження майном зумовлена тим, що існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. У зв'язку з чим, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна і просить розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Слідчий надав суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання про арешт майна задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю за можливе розглянути клопотання без повідомлення власника майна.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
В статті 98 КПК України зазначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Згідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст.98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В судовому засіданні встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування № 22026040000000754 від 02.04.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України. У даному кримінальному провадженні, 01.04.2026 року в ході огляду місця події, за адресою: м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 87, виявлено та вилучено: Мобільний телефон марки «Infinix NOTE 30 Pro» (imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 ), з мобільним номером НОМЕР_3 , пароль НОМЕР_4 , графічний пароль за послідовністю 3-6-9-8-7;Магнітний носій інформації SP 32 GB 19031852 ST0G5198W01211;Сім картку оператора мобільного зв'язку з позначенням НОМЕР_5 ; Сім картку оператора мобільного зв'язку з позначенням НОМЕР_6 . Постановою слідчого від 02.04.2026 року вказані вище об'єкти визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22026040000000754.
Враховуючи зазначені підстави, згідно зі ст.98 КПК України, вказане майно є речовим доказом і має доказове значення для досудового розслідування.
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.1 ч.2 ст.170 КПК України - збереження речових доказів.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості його знищення, пошкодження, відчуження, у зв'язку з чим, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-172,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління СБ України у Дніпропетровській області молодшого лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 22026040000000754 від 02.04.2026 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 114-2 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на майно, виявлене та вилучене 01.04.2026 року в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: Мобільний телефон марки «Infinix NOTE 30 Pro» (imei: НОМЕР_1 , imei: НОМЕР_2 ), з сім картою з мобільним номером НОМЕР_3 , пароль НОМЕР_4 , графічний пароль за послідовністю 3-6-9-8-7;Магнітний носій інформації SP 32 GB 19031852 ST0G5198W01211; Сім картку оператора мобільного зв'язку з позначенням НОМЕР_5 ; Сім картку оператора мобільного зв'язку з позначенням НОМЕР_6 , шляхом накладення заборони відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1