Справа № 676/7751/24
Номер провадження 2-ві/676/4/26
за наслідками розгляду заяви про відвід
16 квітня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Гладій Л.М.,
з участю секретаря Сенчишеної Р.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Вдовичинському А.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Кам'янець-Подільська міська ради про усунення перешкод в користуванні, розпорядженні та володінні власністю (нерухомим майном) на земельній ділянці комунальної власності, -
В провадженні судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Вдовичинського А.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Кам'янець-Подільська міська ради про усунення перешкод в користуванні, розпорядженні та володінні власністю (нерухомим майном) на земельній ділянці комунальної власності.
В ході розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Вдовичинському А.В.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 15.04.2026 року в задоволенні відводу відмовлено і питання про відвід судді Вдовичинському А.В. передано на розгляд іншому судді цього суду.
Відповідно до положень ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (ч.4 ст.36 ЦПК України).
Суд розглядає даний відвід в письмовому провадженні без повідомлення сторін.
Мотивуючи заяву про відвід, Сердечна Н.П. посилається на сукупність обставин, які свідчать про сумніви щодо неупередженості судді під час розгляду справи і є підставою для відводу, а саме ОСОБА_1 посилається на наявність в матеріалах справи певного переліку документів ( плану забудови міста, відповіді на запит, фото тощо), яким дає аналіз з приводу їх доказового значення для справи і стверджує, що вони в совій сукупності свідчать про відсутність предмету спору, однак суддя не вживає заходів, що свідчить про зацікавленість судді в інтересах ОСОБА_2 ; аналогічно вдається до аналізу обґрунтованості позову та констатує, на її думку, про відсутність належних обґрунтованих підстав та доказів, а відтак позов носить беззаперечний штучний характер; на думку ОСОБА_1 , суд не сприяє їй у реалізації її процесуальних прав, чим не знає закон, погрожує, упереджено ставиться до неї; стверджує, що судовий процес є «безпрєдєльщиною, цинічною судовою маніпуляцією, вакханалією; зазначає, що неодноразово достеменно доносила свою позицію по справі, що їй безпідставно відмовлено в ряді клопотань, суддя зацікавлений в результаті неіснуючого спору в інтересах ОСОБА_2 , тому підлягає відводу. .
Вивчивши заяву про відвід та додані до неї документи, вважаю заявлений відвід необґрунтованим з таких підстав.
Усі, перераховані вище та описані ОСОБА_1 в поданій заяві підстави, є по факту незгодою із порядком та процедурою розгляду справи, а також із прийнятими процесуальними рішеннями судді. Також, як підстави для відводу, ОСОБА_1 дуже детально здійснюється аналіз обставин, предмету, підстав позову та доказів, які містяться в матеріалах справи, що взагалі виходить за межі предмету розгляду підстав для відводу, так само, як і детальне обґрунтування відсутності предмету позову та незадоволення тим, що не ухвалюється ухвала про закриття провадження по справі, а продовжується розгляд.
Щодо єдиної підстави, яка б могла бути оцінена як підстава для відводу судді, а саме посилання ОСОБА_1 на погрози щодо неї, то такі доводи жодним чином не підтверджені і є голослівними, а отже і не можуть бути прийнято судом.
Враховуючи вищевикладене, вважаю заявлений відвід судді Вдовичинському А.В. необґрунтованим.
Разом з тим, суд констатує, що в поданій письмовій заяві ОСОБА_1 містяться образливі та принизливі висловлювання на адресу судді та судової системи загалом.
З цього приводу, суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що образлива лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, апеляційних скаргах, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Використання одними учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом (суддями), з іншими учасниками процесу та їхніми представниками, а також вчинення аналогічних дій є виявом очевидної неповаги до честі, гідності зазначених осіб з боку тих, хто такі дії вчиняє. Ці дії суперечать основним засадам (принципам) цивільного судочинства (пунктам 2 і 11 частини третьої ст.2 ЦПК України), а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга вказаної статті). З огляду на це вчинення таких дій суд може визнати зловживанням процесуальними правами та застосувати, зокрема, наслідки, передбачені частиною третьою ст.44 ЦПК України.
Аналогічно Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), застосовуючи підпункт «а» пункту 3 ст.35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див., ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).
Таким чином, слід звернути увагу ОСОБА_1 , що така лексика може бути оцінена як зловживання процесуальними правами та може стати підставою для відповідальності, передбаченої ЦПК України.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви про відвід судді Вдовичинському А.В. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Л.М. Гладій