Справа № 761/503/26
Провадження № 1-кс/761/1542/2026
14 квітня 2026 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва скаргу адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 , від 18.01.2025 року, про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), в межах кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023 року
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 , від 18.01.2025 року, про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), в межах кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023 року.
В своїй скарзі скаржник зазначає, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Вказує на неконкретність підозри, оскільки у змісті повідомлення про підозру відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події.
Враховуючи викладене скаржник просить слідчого суддю скасувати повідомлення заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 , від 18.01.2025 року, про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), в межах кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023 року.
Скаржник, в судовому засіданні скаргу підтримав з підстав у ній наведених, просив слідчого суддю її задовольнити. На підтвердження своєї позиції долучив письмові пояснення з додатками.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечили.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши додані до скарги матеріали, приходить до наступного висновку.
Згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Встановлено, що ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 62023000000000707 від 22.08.2023 року, за підозрою ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ).
18 січня 2025 заступник Генерального прокурора ОСОБА_8 підписав, а прокурор відділу ОГП ОСОБА_9 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні від 22.08.2023 № 62023000000000707 вручив судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_7 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (в редакції Закону України № 2341-11 від 05.04.2001).
У своїй скарзі адвокат ОСОБА_6 , як підставу для скасування повідомлення про підозру зазначає, що пред'явлена підозра є необґрунтована, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, оскільки у її змісті відсутні чітко зафіксовані фактичні обставини події.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
На переконання слідчого судді на день розгляду даної скарги стосовно ОСОБА_7 існує обґрунтована підозра у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України(в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), що підтверджується долученими до скарги доказами, та фактичними обставинами кримінального правопорушення, описаними в повідомлені про підозру. Суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру є належним. Порядок вручення повідомлення про підозру дотриманий.
Слід окремо зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Отже повідомлення про підозру є таким що відповідає вимогам ч. 1 ст. 277 КПК України, та містить усі встановлені законом складові, зокрема правову кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та зазначені усі суттєві обставин, відомі на момент повідомлення про підозру.
Крім того, перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, як в матеріалах скарги так і в судовому засіданні скаржником не доведено що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, так само не наведено даних, які б спростовували висновок слідчого щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023 року.
Отже, скаржником не наведено даних, які б викликали сумнів щодо законності повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22.08.2023 року, а відтак відсутні підстави для задоволення скарги.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62023000000000707 від 22.08.2023 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), є законним та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, у зв'язку з чим, у задоволенні скарги слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий судя,-
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 , на повідомлення заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 , від 18.01.2025 року, про підозру ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-ІІІ), в межах кримінального провадження № 62023000000000707 від 22.08.2023 року - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1