Справа № 752/8610/23
Провадження №: 1-кп/752/1502/25
26 лютого 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві в ході судового розгляду клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження за № 42021102010000292 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
встановив:
в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Захисниками обвинувачених було подано клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, яке мотивоване тим, що з дня повідомлення ОСОБА_8 та ОСОБА_3 про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.
Так, у вказаному провадженні, 23.01.2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України. Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування має бути закінчено в двомісячний строк після повідомлення про підозру.
01.03.2022 було зупинено досудове розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв'язку із розшуком підозрюваних.
31.01.2023 досудове розслідування відновлено у зв'язку із тим, що місце знаходження підозрюваних встановлено.
13.02.2023 досудове розслідування на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України зупинено у зв'язку із розшуком підозрюваних.
17.02.2023 досудове розслідування відновлено у зв'язку із тим, що місце знаходження підозрюваних встановлено.
02.05.2023 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва постановлено ухвалу, якою скасовано постанову слідчого від 01.03.2022 про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_3
02.05.2023 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва постановлено ухвалу, якою скасовано постанову слідчого від 13.02.2023 про зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_3
23.02.2023 керівником Голосіївської окружної прокуратури м. Києва було продовжено строк досудового розслідування до 3-х місяців. Вказана постанова винесена поза межами строку досудового розслідування, оскільки з моменту прийняття рішення про зупинення досудовго розслідування 01.03.2022 до граничного строку досудового розслідування 23.02.2022 лишалось 22 календарних дні. З моменту відновлення 31.01.20263 строк досудового розслідування закінчився 22.02.2023 і постанова про продовження строків досудового розслідування винесена поза межами строку досудового розслідування, як відповідно і продовження слідчим суддею строків досудового розслідування.
У зв'язку із тим, що 02.05.2023 слідчим суддею було скасовано постанови про зупинення досудового розслідування від 01.03.2022 та 13.02.2023, відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України цей строк включається у строк досудового розслідування.
В період з 01.03.2022 пор 02.05.2023 минуло 428 календарних днів, що свідчить про те, що строк досудового розслідування сплинув.
Злочини, що інкримінуються ОСОБА_8 та ОСОБА_3 відносяться до кримінальних правопорушень проти власності.
Сторона захисту стверджує, посилаючись на сформульоване обвинувачення, що обмежень для застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України до обвинувачених не має.
Злочини, що інкримінуються обвинуваченим віднесені до злочинів проти власності. Разом із тим, додатковим об'єктом ч. 2 ст. 189 КК України може виступати життя та здоров'я.
Згідно сформульованого обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_10 не застосовувати відносно потерпілого насильство, у тому числі яке б свідчило про можливість нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що є обов'язковою ознакою при кваліфікації злочинних діянь за ч. 2 ст. 189 КК України. З цією метою, сторона захисту звертала увагу на місце вчинення злочину, а саме всі зустрічі з потерпілим відбувались виключно у кафе, де були відвідувачі та наявні відеокамери, що у тому числі нівелює, обставини, при яких останні могли б погрожувати потерпілому зброєю, оскільки потерпілий у будь-якому випадку усвідомлював неможливість її застосування в кафе.
Як видно з обвинувального акту, в дійсності потерпілому за кілька зустрічей з обвинуваченим жодного разу не було нанесено тілесних ушкоджень, судово-медична експертиза не проводилась, що свідчить про відсутність додаткового об'єкту завдання шкоди здоров'я потерпілого.
Також просили скасувати арешт, накладений в рамках кримінального провадження на мобільні телефони, предмет схожий на пістолет, дозвіл на зброю.
Обвинувачені підтримав захисника.
Прокурор заперечив, щодо закриття кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступних висновків.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 284 КПК України передбаченого, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 219 КПК України визначено, що із дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Цей строк може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 932/8842/20 від 13.02.2023 зроблено наступний правовий висновок щодо застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК:
Викладене у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК поняття «злочину проти життя та здоров'я особи» охоплює не тільки злочини, передбачені в розділі II Особливої частини КК, а також включає й інші склади злочинів, у яких додатковим об'єктом посягання є життя та здоров'я особи.
При вирішенні питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК необхідно виходити з інкримінованих фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення та враховувати, з огляду на положення ст. 12 КК, тяжкість відповідного злочину, об'єктом посягання (основним або додатковим) якого є життя та здоров'я особи.
Якщо з огляду на приписи ст. 12 КК та санкцію відповідної кримінально-правової норми злочин із додатковим об'єктом посягання у виді життя та здоров'я особи є тяжким чи особливо тяжким, то він для застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК охоплюється поняттям «тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи».
В даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 та ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, а саме у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з погрозою застосування насильства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень.
Так, за ч. 1 ст. 189 КК вимагання - це вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.
Однією з кваліфікуючих ознак цього кримінального правопорушення є вчинення вимагання з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 189 КК).
Отже, під час вимагання основним безпосереднім об'єктом є власність, проте під час його вчинення може завдаватися шкода або створюватися загроза й іншим цінностям, у тому числі й життю та здоров'ю особи.
Якщо винна особа при вимаганні погрожувала потерпілому заподіяти смерть або тяжке тілесне ушкодження і потерпілий сприймав таку погрозу як реальну, то її дії (за відсутності інших кваліфікуючих ознак) належить кваліфікувати за ч. 2 ст. 189 КК.
З огляду на те, що додатковим об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК за кваліфікуючою ознакою «вчинення вимагання з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень», є життя та здоров'я особи і відповідно до ст. 12 КК цей злочин віднесено до категорії тяжких, у контексті застосування положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК зазначене кримінальне правопорушення охоплюється поняттям «тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи».
Таким чином, в даному випадку положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України не підлягають застосуванню. Цих висновків не спростовують доводи сторони захисту про те, що обвинувачені не застосовували до потерпілого насильство в тому числі, яке б свідчило про можливість нанесення тяжких тілесних ушкоджень, зустрічі із потерпілим відбувались у кафе, що на думку захисту свідчить про те, що потерпілий усвідомлював неможливість застосування зброї у кафе, а також те, що потерпілому не було нанесено тілесних ушкоджень, СМЕ не проводилась.
За вищевикладених обставин, клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 350 КПК України, суд -
постановив:
у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження за № 42021102010000292 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 186 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1