Справа № 182/5644/24
Провадження № 1-кп/0182/590/2026
14.04.2026 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, внесене 17 липня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024041340000907 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кочетно, Льговського району, Курської області, рф, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, одруженого, депутатом або особою з інвалідністю не являється, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника
потерпілої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.
07.07.2024 року близько 13.00 години, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 перебували на садовій дільниці № 209, СТ «Трубник» в м. Нікополь, Дніпропетровської області, де в цей час, до них підійшов ОСОБА_9 , який почав звинувачувати ОСОБА_3 , в тому, що останній самовільно рве абрикоси на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_5 та розташована навпроти СТ «Трубник», в м. Нікополь, Дніпропетровської області, з координатами 47.592756, 34.310827.
В цей же день ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 приблизно о 13.10 годині, прийшли до вище вказаної земельної ділянки, де перебував ОСОБА_3 , з яким у останніх, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з приводу того що ОСОБА_3 самовільно рве з дерева плоди абрикоси, виник словесний конфлікт, який переріс в обопільну бійку між ОСОБА_10 та ОСОБА_3 , в яку втрутилася і ОСОБА_5 . У зв'язку з чим у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5
07.07.2024 року приблизно о 13год.30 хвил. ОСОБА_3 , перебуваючи на земельній ділянці, розташованій навпроти СТ «Трубник» в м. Нікополь, Дніпропетровської області, з координатами 47.592756, 34.310827, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи їх настання, кулаком правої руки наніс один удар в область правого плеча, від якого остання не втрималась та впала на земельне покриття. Потім ОСОБА_11 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, взяв ОСОБА_5 обома руками за праву руку в області зап'ястя і почав викручувати та витягувати, внаслідок чого заподіяв ОСОБА_5 , згідно висновку СМЕ №733 від 19.08.2024 року, тілесні ушкодження у вигляді відриву великого бугра правої плечової кістки з периферичним зміщенням, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що
спричинило тривалий розлад здоров'я.
Позиція обвинуваченого.
ОСОБА_3 в судовому засіданні не визнав свою провину в інкримінованому злочині і повідомив наступне.
Потерпілу ОСОБА_5 він знає як члена садового товариства в якому він також має дачну ділянку. В липні 2024 року його попросила дружина зірвати недозрілих абрикос для консервації. Він, по дорозі на свою дачу, зупинився у лісосмузі і почав рвати абрикоси, будучи переконаним, що вони нікому не належать. Через деякий час до нього підійшли Перехрест, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , яка почала сварку з ним, кричала. Спочатку він не реагував, бо не зрозумів, чому до нього мають претензії. Потім ОСОБА_13 запропонувала відібрати у нього велосипед, який стояв поруч з деревом. Між ним та ОСОБА_8 почалася бійка. Вони падали на землю, завдавали один одному ударів, т.я. він колись займався спортом, то мав перевагу. Потім до нього підбігла ОСОБА_13 і почала виривати з рук велосипед, не пускаючи його, він відштовхнув її і вони впали разом з велосипедом. Сварка припинилася і він поїхав до себе на дачну ділянку. Потім повернувся і пропонував свої абрикоси перезрілі, але ОСОБА_14 в той день вже не бачив. ОСОБА_15 немає до нього претензій, а чому має претензії потерпіла йому незрозуміло. Він не хотів спричиняти їй тілесних ушкоджень і навмисно не спричиняв. Можливо вона отримала травму під час падіння біля велосипеду, коли тягла його на себе. Позовні вимоги потерпілої також не визнає.
Захисник ОСОБА_7 просила виправдати ОСОБА_3 і відмовити в задоволенні позовних вимог потерпілої. Свою позицію захисник обгрунтувала тим, що ОСОБА_3 не мав умислу на спричинення тілесних ушкоджень саме потерпілій ОСОБА_16 нього був конфлікт, але з ОСОБА_8 , який підтвердив це суду і претензій до обвинуваченого немає. ОСОБА_3 під час слідчого експерименту вказав обставини при яких, на його думку, могли утворитися тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої, але експерт це не зміг підтвердити. Таким чином покази ОСОБА_3 фактично не перевірені. До того ж, потерпіла просить стягнути з обвинуваченого витрати на лікування, які є не доведеними, оскільки вона не має жодного призначення лікаря щодо проведеного лікування у приватному медичному центрі. Надані нею товарні чеки не містять визначення того, за які конкретні медичні послуги були проведені транзакції. Фактично потерпіла займалася самолікуванням. Доведеними є лише витрати за проведення рентгену. Моральна шкода є необгрунтованою, т.я. сама потерпіла була ініціатором конфлікту. Саме вона прийшла з двома свідками до ОСОБА_3 в лісосмузі, тобто поза межами відведеної їй земельної ділянки і розпочала конфлікт.
Позиція потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що обвинувачений є її сусідом по дачі в садовому товаристві «Трубник». 07.07.2024 року вона знаходилася у себе на садовій ділянці, де їй допомагав ОСОБА_17 . Приблизно в обідній час приїхав сусід ОСОБА_9 , який повідомив, що хтось рве абрикоси на ділянці, яку вона обробляє. Вони побігли туди усі разом. Вона побачила чоловіка, який рвав абрикоси і почала кричати: «Що Ви робите шановний?» Лише на 4-й раз звернення до обвинуваченого, він сказав: « Хто ти така? Доведи, що вони твої». Коли вона зовсім наблизилася до обвинуваченого, то він штовхнув її у груди. Вона не впала, але розвернулася і обвинувачений штовхнув її у спину. Від цього поштовху вона ледь не впала, лише тому, що її утримав ОСОБА_9 . А потім, коли обвинувачений почав бійку з ОСОБА_8 , який заступився за неї і погано себе ще почував, бо нещодавно переніс операцію, вона підійшла позаду до ОСОБА_3 , який бив лежачого ОСОБА_8 , і намагалася його зупинити, стягнувши з обвинуваченого штани. В цей момент ОСОБА_11 схопив її за руку так сильно, що вона почала кричати від болю. На цей крик підійшли ще двоє сусідів і бійка припинилася між ОСОБА_18 і ОСОБА_8 . Вона побачила велосипед під деревом і звернулася до ОСОБА_19 і ОСОБА_20 , що треба розібратися чий це велосипед і відкотити його у сторожку. ОСОБА_11 добіг до велосипеда, на якому був цілий ящик абрикос, відштовхнув її і поїхав. Вона відчула себе погано і тому поїхала додому. Наступного дня не знайшла в лікарні травматолога і звернулася в Ортоцентр, де у неї виявили перелом і призначили лікування. Потім вона проходила курс реабілітації у вигляді масажу, повторного рентгену. Просить задовольнити її цивільний позов та стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду у вигляді витрат на лікування і реабілітацію на загальну суму 21881 грн 22 коп, витрати на правничу допомогу у сумі 15 тис. грн. та моральну шкоду у розмір 60 тис. грн. Повідомила, що до тепер відчуває біль і руці і її рука не функціонує повноцінно, вона не може її завести за спину і позбавлена можливості працювати на земельній ділянці і по дому. Просила призначити покарання обвинуваченому відповідно до вимог закону.
Аналогічні пояснення потерпіла ОСОБА_5 давала під час слідчого експерименту з її участю.
Покази свідків.
Свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що дійсно в той день (7-8 липня) він перебував на дачі з потерпілою ОСОБА_5 в садовому товаристві «Трубник». Потерпіла за межами своєї садової ділянки обробляла абрикоси, а саме поливала, обрізала, обробляла хімічними речовинами. До них прийшов сусід ОСОБА_21 , який повідомив, що якийсь чоловік краде абрикоси, які знаходяться на ділянці, що обробляє потерпіла. Разом вони пішли на ту ділянку і побачили, що обвинувачений, якого він особисто знав як члена садового товариства, рве абрикоси. При цьому ОСОБА_22 не реагував на зауваження і звернення до нього. Потерпіла наблизилася перша до обвинуваченого і він вдарив її, а ОСОБА_21 підхопив, щоб та не впала. Тоді він замахнувся на ОСОБА_3 , а той вдарив його в око. А коли ОСОБА_13 запропонувала підійти до велосипеда, що стояв поруч, і подивитися чиї там абрикоси, то ОСОБА_11 наніс їй удар в руку. Між ним і ОСОБА_18 в той момент розпочалася бійка. В цей момент він лежав на спині, схопивши обвинуваченого за шию, упершись ногами, а обвинувачений викручував праву руку потерпілої, яка підкралася до нього ззаду і зняла з нього штани. Вона сильно кричала, бо обвинувачений бив по її руці. У неї було червоне плече. Після того як усе закінчилося, він зробив одразу ж потерпілій компрес і вона поїхали з дачі додому. З обвинуваченим вони порозумілися і він немає претензій до останнього, він не звертався з заявою до поліції, хоча і мав тілесні ушкодження і лікувався також в Орто центрі. При цьому свідок підтвердив надані ним покази під час слідчого експерименту.
Свідок ОСОБА_9 повідомив, що 07.07.2024 він їхав на велосипеді на дачу. Побачив, що якийсь чоловік рве абрикоси, які, як йому відомо зі слів потерпілої, належали саме їй. ОСОБА_23 він був без окулярів, то обвинуваченого ОСОБА_3 , з яким знайомий не впізнав на відстані. Тому заїхав на ділянку до ОСОБА_5 і повідомив, що у неї крадуть абрикоси. Разом вони вийшли подивитися хто це. Абрикоси рвав обвинувачений, а його велосипед стояв під іншим деревом. Обвинувачений, напевно, думав, що власника дерева немає, тому так агресивно і відреагував на звернення до нього. Коли потерпіла сказала, що треба відібрати у нього велосипед, то обвинувачений вдарив її в плече, що та аж присіла. І тоді між ОСОБА_8 , який заступився за потерпілу і ОСОБА_18 почалася бійка. Він назвав обвинуваченого ОСОБА_24 , бо забув як його насправді звати, щоб припинив бійку. Але ОСОБА_11 повалив ОСОБА_20 на землю і бив ребром долоні по ребрах. ОСОБА_5 намагалася зняти в цей момент штани з ОСОБА_25 , схопила його за ногу, а він ухопив її руку і аж підняв її і напевно вивернув праву руку. Потерпіла сильно кричала від болю і почали прибігати люди, яких він не знає. Тоді ОСОБА_11 припинив свої дії. У потерпілої було червоне плече, а у ОСОБА_26 , на обличчі були подряпини.
Досліджені в судовому засіданні докази.
Так, відповідно до протоколу заяви потерпілої ОСОБА_5 (а.п.6) 16.07.2024р. вона звернулася з письмовою заявою до Нікопольського РУП, в якій зазначила, що 07.07.2024 року у денний час, малознайомий чоловік на ім'я ОСОБА_27 , поблизу садової ділянки № 208 СТ «Трубник» спричинив її тілесні ушкодження, у зв'язку з чим вона просила видати їй направлення для проходження СМЕ.
Відповідно до протоколу огляду від 20.08.2024 року (а.п. 7-11 з фото таблицею) було оглянуто земельну ділянку, де росли абрикоси і яку обробляла потерпіла ОСОБА_5 і де відбувалася подія злочину.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.08.2024 року ( а.п.17-19) відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 вказала на фото №2 , на якому зображений ОСОБА_3 . Саме він , зі слів потерпілий спричинив їй тілесні ушкодження 07.07.2024 року.
Під час слідчого експерименту, відео якого переглянуто в судовому засіданні ( а.п.20-23 з диском) потерпіла ОСОБА_5 вказала можливий механізм спричинення виявленого у неї тілесного ушкодження, зазначивши, що коли вперше її штовхнув ОСОБА_3 , вона, не впала, бо її підхопив ОСОБА_28 коли вона намагалася підійти до велосипеда, обвинувачений вдарив її швидше за все кулаком, в праве плече і вона одразу відчула сильний біль і впала від цього удару. А вже коли він знаходився зверху ОСОБА_20 , а вона підкралася, щоб зупинити його і зняла штани з нього, обвинувачений схопив її знову за праву руку и почав її вивертати. В цей момент вона подряпала його за обличчя. Лише тоді обвинувачений відпустив ОСОБА_8 і відпустив її руку.
Згідно висновку експерта №733 від 19.08.2024 року, у ОСОБА_5 виявлене тілесне ушкодження у вигляді відриву великого бугра правої плечової кістки з периферичним зміщенням, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я. Виявлене тілесне ушкодження утворилось від дії травмуючою сили на праву верхню кінцівку, що спричинило різке напруження м'язів в області правого плечового суглобу, внаслідок чого утворився відрив великого бугра правої плечової кістки. Давність спричинення тілесного ушкодження може відповідати строку, вказаному у постанові слідчого, а саме 07.07.2024р. ( а.п.26,27).
Згідно додаткового висновку експерта № 748 від 22.08.2024р. Механізм спричинення тілесних ушкоджень, вказаний у протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 22.08.2024р. не суперечить механізму утворення тілесних ушкоджень, які виявлені під час проведення судово-медичної експертизи у потерпілої. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися у строк, вказаний у постанові слідчого, тобто 07.07.2024р. ( а.п.29,30).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.08.2024 року ( а.п.33-35) відповідно до якого свідок ОСОБА_8 вказав на фото №1, на якому зображений ОСОБА_3 , який спричинив потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження 07.07.2024 року.
Під час слідчого експерименту, свідок ОСОБА_8 повідомив, що він лежав в той момент коли обвинувачений бив ОСОБА_29 коли вона підкралася ззаду, а обвинувачений був зверху нього, то він бачив, як ОСОБА_11 викручував праву руку потерпілої, а та кричала. ( а.п.36-38).
Згідно додаткового висновку експерта № 749 від 22.08.2024р. Механізм спричинення тілесних ушкоджень, вказаний у протоколі слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 22.08.2024р. не суперечить механізму утворення тілесних ушкоджень, які виявлені під час проведення судово-медичної експертизи у потерпілої (а.п.41,42).
Мотиви суду.
Аналізуючи безпосередньо досліджені докази, з точи зору їх законності, допустимості та належності, вважаю їх достатніми і такими, що доводять провину обвинуваченого в інкримінованому йому злочині.
Злочин вчинений обвинуваченим на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, внаслідок конфлікту, що стався у результаті протиправних дій ОСОБА_3 , який самовільно рвав абрикоси на ділянці, яку обробляла потерпіла ОСОБА_5 . Механізм спричинення тілесних ушкоджень зазначила потерпіла ОСОБА_5 і свідок ОСОБА_8 . Цей механізм може відповідати виявленим у потерпілої тілесним ушкодженням, відповідно до висновку експерта. Обвинувачений ОСОБА_11 , який допустив, що тілесні ушкодження, виявлені у потерпілої, могли утворитися під час їх спільного падіння біля велосипеду. На виконання ухвали суду, щодо перевірки версії обвинуваченого, було доручено органу досудового розслідування проведення слідчого експерименту з участю обвинуваченого ОСОБА_3 , його захисника, експерта. Однак, обвинувачений не вказав можливий механізм спричинення тілесних ушкоджень потерпілій. Експерт ОСОБА_30 , допитаний в судовому засіданні підтвердив, надані ним раніше висновки у провадженні і повідомив, що іншого механізму ніж той, що вказала потерпіла і свідок ОСОБА_8 не зазначено. Про те, що злочин був умисним свідчить та обставина, що ОСОБА_11 , з яким у ОСОБА_5 був словесний конфлікт, застосував насилля по відношенню до жінки похилого віку, маючи фізичну перевагу. До того ж, як він повідомив суду, він був майстром спорту з боксу і тому легко дав відсіч ОСОБА_31 , який заступився за ОСОБА_5 . Свідки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 підтвердили, що безпосередньо бачили, як ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_32 один раз в праву руку, а потім викручував руку, коли вона намагалася зняти з нього штани, щоб припинити бійку з ОСОБА_8 . Як стверджує потерпіла і свідки, в області правого плеча у неї одразу було почервоніння шкіри і вона так кричала від болю, що почали прибігати інші садоводи.
З огляду на вищевикладене, вважаю, що умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч.1 ст.122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Призначення покарання.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Суд враховує обставини справи та особу винного, який раніше мав бездоганну репутацію, є особою похилого віку і вперше вчинив кримінальне правопорушення (а.п. 59), яке є умисним. Обвинувачений має постійне місце проживання, є соціально адаптованою особою і має міцні соціальні зв'язки. Також суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває і має вже ряд хронічних захворювань (а.п. 61,62).
Обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину стосовно особи похилого віку.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст.75, 76 КК України.
Вирішення цивільного позову.
Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Потерпілою заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого витрат на лікування у розмірі 14 175,45 грн., моральної шкоди в розмірі 60 000,00 грн., та витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
В подальшому, потерпілою подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме збільшено витрати на лікування на загальну суму 21 882,22 грн.
Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Вина обвинуваченого у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_5 доведена. Розмір шкоди визначено відповідно до товарних чеків щодо придбання ліків та оплати медичних послуг на загальну суму14175, 45 гривень.
Понесені потерпілою додаткові витрати у розмірі 7 706 грн. у лютому 2025 року вважаю не підтвердженими, оскільки остання пройшла повний курс лікування в період з липня по жовтень 2024 року в медичному центрі «ORTHO-centr». Необхідності понесення таких витрат потерпілою не доведено (відсутні рекомендації лікарів, призначення певних ліків або процедур, необхідність тривалої реабілітації відсутня також). Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
ВП ВС у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц зазначила, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер, глибину душевних страждань потерпілої, які належним чином нею необґрунтовані. Тому, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що відповідає верховенству права, вимогам розумності і справедливості з урахуванням обставин, встановлених в судовому засіданні, сума моральної шкоди у розмірі 5 тисяч гривень. В іншій частині позовних вимог потерпілої слід відмовити.
Відповідно ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження. Витрати на залучення представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 , документально підтверджені на суму 15 тис гривень укладеним договором про надання правової допомоги та додатковою угодою №1 до вказаного договору, а тому підлягають стягненню в повному обсязі з обвинуваченого.
Вирішення питання про запобіжний захід.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази відсутні.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 376 КПК України, ст..ст.1166,1167 ЦК України, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк два (2) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням строком на один (1) рік. Відповідно до вимог п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався. Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково .
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14175грн. 45 коп. ( чотирнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) гривень 45 (сорок п'ять) копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000,00 (п'ять тисяч) гривень, а також витрати на правову допомогу у розмірі 15,000 (п'ятнадцять тисяч) гривень. .
Речові докази відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подачі апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий суддя: ОСОБА_1